Використання креативних цифрових технологій у сфері туризму під час пандемії COVID-19: економічні і соціальні наслідки
DOI:
https://doi.org/10.26661/hst-2020-7-84-11Ключові слова:
креативні цифрові технології, COVID-19, сервіс електронних платежів, електронна комерціяАнотація
Актуальність теми дослідження в тому, що розвиток креативних технологій національної й світової індустрії туризму в умовах COVID-19 – це розвиток Інтернет-економіки, електронної економіки, інтернет-туризму, що базуються на цифрових технологіях, пов'язаних з процесами управління цифровими інформаційно-комп'ютерними технологіями, що представляють сукупність цифрових методів і програм. Мета та формування цілей статті (постановка завдання): теоретичні й практичні аспекти дослідження розвитку креативних цифрових технологій в умовах COVID-19. Завдання дослідження: 1) проаналізувати форми креативних технологій національної й світової індустрії туризму в умовах пандемії COVID-19; 2) з’ясувати розвиток блокчейн технологій та технологічних стартапів у сфері туризму; 3) виявити тенденції розвитку діджиталізації travel-послуг за допомогою онлайн-сервісів і додатків; 4) показати впровадження процесу кастомізації у систему надання туристичних послуг споживачів; 5) розкрити нові тревел-прогнози індустрії туризму на 2021 рік в умовах COVID-19. Методологія дослідження. В основі аналізу розвитку креативних технологій національної й світової індустрії туризму в умовах COVID-19 лежить метод системного аналізу і синтезу, в основі якого з’ясування, упорядкування, структуризація проблем креативних технологій національної й світової індустрії туризму, що використовується для вирішення проблем даної сфери та проголошується інструментом, що забезпечує науковий підхід до оптимального вирішення проблем COVID-19. Велику роль відіграє антропологічний метод, який виходить з таких принципів, як: сталість біологічної, соціальної, розумної (духовної) істоти, націленої на збереження здоров’я людини; універсальність людини, єдності людського роду незалежно від етнічних, соціальних, географічних та інших відмінностей. Субстанціональний (онтологічний) метод припускає виявленням першооснови світу, відношення людини і світу, в основі якого визначення сущого буття та його форм, взаємодії навколишнього світу і людини, що впливає на її здоров’я та забезпечення стабільності. При аналізі даної проблеми використовувалися методи аналізу статистичних даних і макроекономічного моделювання і прогнозування, активно розроблені представниками Римського клубу. Результат дослідження. Проаналізовано зарубіжний досвід використання креативних цифрових технологій, зокрема на прикладі компанії Siemens в умовах COVID-19 та показано її позитивний досвід.
Посилання
Ashraf, B. N. (2020). Economic impact of government interventions during the COVID-19 pandemic: International evidence from financial markets. Journal of Behavioral and Experimental Finance. https://doi.org/10.1016/i.ibef.2020.100371
Andriukaitene, Rehyna, Voronkova Valentyna, Kyvliuk Olha, Romanenko Tatiana, Ryzhova Yryna (2017). Kontseptualyzatsyia smart-obshchestva y smart-tekhnolohyi v kontekste razvytyia sovremennoi tsyvylyzatsyy. Mokslas ir praktika: aktualijos ir perspektyvos. 11-12.
Venherska, N. S., Kalantarova, A. R. (2014). Eksportnyi potentsial kharchovoi promyslovosti Ukrainy [The export potential of food industry of Ukraine]. Ekonomika rozvytku–Economics of Development. 72
V OON pidvely ekonomichni pidsumky 2020 roku / URL: https://tass.ru/novosti-partnerov/106343
Venherska, N. S. (2014). Rehionalna servisna polityka yak neobkhidna umova rozvytku sfery posluh. Visnyk Zaporizkoho natsionalnoho universytetu. Ekonomichni nauky. Vypusk 2. S. 142-152.
Voronkova, V. H. Sosnin, O. V. (2015). Formuvannia informatsiinoho suspilstva v Ukraini: vyklyk chy potreba chasu? Humanitarnyi visnyk Zaporizkoi derzhavnoi inzhenernoi akademii. Vypusk 60. S. 13-24.
Voronkova, V. H., Cherep, A. V. (2020). Kreatyvni tsyfrovi tekhnolohii yak mehatrendy rozvytku turystychnoho biznesu: poshyrennia yevropeiskoho dosvidu v Ukraini. Humanities studies: zbirnyk naukovykh prats. Zaporizhzhia : Zaporizkyi natsionalnyi universytet. Vypusk 6 (83). 165-179. http://humstudies.com.ua/article/view/227431
Cuomo, A. (2020). American Crisis: Leadership Lessons from the COVID-19 Pandemic. NY.: Crown Publishing Group. 320.
Global Economic Effects of COVID-19 / Congressional Research Centre. Wash., 2021. 140. URL: https://crsreports.congress.gov/ product/pdf/R/R46270
Galloway, S. (2020). Post Corona: From Crisis to Opportunity. NY.: Portfolio, 256.
Gans, J. (2020). Economics in the Age of COVID-19. Cambridge, MA: The MIT Press. 131
McKibbin, W. J., Fernando, R. (2020). The global macroeconomic impacts of COVID-19: Seven scenarios. CAMA working paper. https://dx.doi.org/10.2139/ ssrn.3547729
Nikitenko, Vitalina (2019). The impact of digitalization on value orientations changes in the modern digital society. Humanities Studies. 2 (79). 80-94.
How COVID-19 is changing the world: a statistical perspective / The Committee for the Coordination of Statistical Activities. NY: CCSA, 2020. 77. URL: https://unstats.un.org/unsd/ccsa/documents/covid19-report-ccsa_vol2.pdf
Oleksenko, Roman (2019). Position and role of modern economic education as the main megatrend of innovative development of Ukraine. Humanities Studies. 2 (79). S. 169-181.
Ryan, A. Bourne (2021). Economics in One Virus: An Introduction to Economic Reasoning through COVID-19. Wash.: Cato Institute. 304.
Cherep, A. V., Voronkova, V. H., Andriukaitene, Rehina, Nikitenko, V.O. (2020). Kontseptsiia kreatyvnykh tsyfrovykh tekhnolohii u turystychnomu biznesi. Humanities studies: zbirnyk naukovykh prats. Zaporizhzhia : Zaporizkyi natsionalnyi universytet. Vypusk 5 (82). 222 s. S.196-209. http://humstudies.com.ua/article/view/220949
Cherep, Alla, Voronkova, Valentyna, Muts, Luai Faisal, Fursìn, Alexander (2019). Information and innovation technologies as a factor of improving the efficiency of digital economy and business in the Globalization 4.0. Humanities Studies. Zaporizhzhia : ZNU. Vypusk 1(78). 170-181.
«6 travel trends for 2021», available at: https://logovo-hostel.com/6-travel-trendov-na-2021-god/
Shcherbakov, H. A. (2021). Vlyianye y posledstvyia pandemyy COVID-19: sotsyalno-эkonomycheskoe yzmerenye. MYR (Modernyzatsyia. Ynnovatsyy. Razvytye). T.12. №1. 8-22.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Natalia Venherska, Valentyna Voronkova, Larysa Bezkorovaina, Alla Cherep

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Подаючи текст статті до редакції, автор погоджується з тим, що авторські права на статтю переходять до видавця, при умові, якщо стаття приймається до публікації. Авторські права включають ексклюзивні права на копіювання, розповсюдження і переклад статті.
Автор зобов’язаний:
- нести відповідальність за достовірність представленої інформації та оригінальність поданих матеріалів своєї роботи до друку;
- зберігати за собою всі авторські права і одночасно надавати збірнику наукових праць право першої публікації, що дозволяє розповсюджувати даний матеріал з підтвердженням авторства і первинності публікації у даному збірнику;
- відмова в публікації не обов’язково супроводжується роз’ясненням причини і не може вважатися негативним висновком відносно наукової і практичної цінності роботи.
Автори зберігають за собою авторські права на роботу і представляють збірнику наукових праць право першої публікації роботи, що дозволяє іншим розповсюджувати дану роботу з обов’язковим збереженням посилань на авторів оригінальної праці і оригінальну публікацію у даному збірнику.
Автори зберігають за собою право заключати окремі контрактні домовленості, що стосуються не-ексклюзивного розповсюдження версії роботи в опублікованому вигляді (наприклад, розміщення її в книгосховищі академії, публікацію в монографії), з посиланням на оригінальну публікацію в збірнику наукових праць.
Автори мають право розміщати їх роботу в мережі Інтернет (наприклад, в книгосховищі академії чи на персональному сайті) до і під часу розгляду її в даному збірнику наукових праць, так як це може привести до продуктивного обговорення її даним збірником і великої кількості посилань на дану роботу