COVID-19: ЛЮДИНА ТА СУСПІЛЬСТВО ПЕРЕД ВИКЛИКАМИ ГЛОБАЛЬНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ
DOI:
https://doi.org/10.26661/hst-2020-4-81-05Ключові слова:
глобалізація, Covid-19, сталий розвиток, економіка, фінанси, коеволюція, гастарбайстерство, бенефіціарство, стратегія виживанняАнотація
В статті аналізуються теоретичні конструкти глобалізації, її сутність та напрями спрямованості, зазначається їх односторонність, оскільки стратегія виживання людства в них не зачіпається. Зазначено, що мультичинники глобалізації відображали лише соціальні аспекти цього процесу, можливості управління ним через санкції, застосування «м’якої сили», організації регіональних військових конфліктів. Природні чинники, їхній вплив на людину та суспільство, не враховувались. Сьогодні людство зіткнулося з пандемією коронавірусу. Covid-19 розкритий як глобальний «квант» негативного впливу на соціально-економічні, коеволюційні, медичні проблеми, як відгук природи на хижацьку стратегію природокористування, що попереджає людство про необхідність радикальних змін цієї стратегії. Розкрито зміст хаосу, який внесла пандемія коронавірусу у процеси глобалізації, показано, що сьогодні соціальні системи відносин входять у форму застою та стагнації, цей режим розвитку соціального буття характеризується слабким впровадженням соціальних інновацій, низьким рівнем колективного розуму, розмитістю правових, моральних та інших соціальних норм.
У контексті поставленої мети розкрито негативний вплив на економіку, який виразився у падінні ВВП, зростанні безробіття, різкому зниженні виробництва, а, отже, й споживанні товарів, зростанні інфляції. Охарактеризована робоча сила як товар у її новій якості – гастарбайстерстві та розкритий попит на цю робочу силу у провідних країнах Євросоюзу. Пояснено політику бенефіціарства, зокрема України, пов’язаної з продажем національного багатства – землі, в угоду МВФ. Зазначається аморальність вимог цієї організації, розкрито принципи стратегії сталого розвитку, необхідність практичної їх реалізації, обґрунтовано сутність коеволюції. Встановлено, що Covid-19 загострив внутрішні політичні процеси у розвинених країнах світу, особливо у США та Євросоюзі, в якому пандемія коронавірусу викликала до життя проблему його розколуПосилання
Anokhina, V. V., 2014. Cultural Tradition in the Paradigms of Contemporary Philosophy. Minsk: BSU. 235.
Beck, W. 2001. What is Globalization? M.: Progress-Tradition. 304.
Vodopyanov, P. A., Krisachenko, V. S., 2018. The strategy of human existence. Minsk: Belarusian Navuka. 306.
Voronkova, V. H., Sosnin, O. V., Nikitenko, V. O., Maksimenyuk, M.Yu., 2016. Philosophy of information and communicative society: theoretical and methodological context. Zaporizhzhia: ZSEA. 276.
Voronkova, V. H., 2012. Place and role of synergetics in the knowledge of social processes and the development of daily society. Humanitarian visnik ZSEA. Vol. 48. ZSEA. 5-24.
Zelenkov, A. I., 2015. Sustainable development as a concept and social technology. Humanitarian visnik ZSEA . Vol. 60. ЗДІА. 25-36.
Inozemtsev, V. L., 1999. Divided Civilization. M.: Academia – Science. 724 p.
Kefeli, I. F., 2010. Geopolitics of Eurasia. SPb.: Petrapolis. 326.
Kirvel, Ch. S., 2012. Philosophy and Methodology of Science. Minsk: Higher. sch., 639.
Knyazeva, E. N., Kurdyumov, S. P., 2010. Foundations of synergetics. M.: Librakom. 256.
Levko, A. I., 2019. Socio-cultural prerequisites for the innovative development of society. Minsk: Belarusian Navuka. 508.
Lukashevich, V. M., 2006. Globalistics. Lviv: Novy Svit-2000. 540.
Mackinder, H. J., 2003. Geographical axis of history. M.: AST.
Maksimenyuk, M. Yu., Nikitenko, V. O., Banakh, L. S., 2017. Conceptualization of development for information society in the minds of globalization: methodology of postmodern discourse. In the book: Information Sosiety in the World and Ukraine: Problems of Formation and Regularity of Development. Ed. prof. Voronkova, V. H. 282.
Naisbit, J., Naisbit, Dor, 2012. Chinese megatrends. M.: Astrel. 315 [5].
Osborne, R., 2008. Civilization. M.: AST: AST Moscow: Guardian. 764 [4].
Punchenko, O. P., 2013. Civilizational Dimension of Human History. Odessa: Astroprint. 448.
Rоbertson, R., 1978. Globalization: Social Theory and Global Culture. London: Sage. 340.
Starzhinsky, V. P., Tsepkalo, V. V. 2010. Towards a Society of Innovation. Minsk: RIVSH. 446.
Stepin, V. S., 2012. History and Philosophy of Science. M.: Academic project, Triksta, 423.
Toffler, E., 2004. The third wave. M.: AST. 781 [2].
Fernandez-Armestro, F., 2009. Civilizations. M.: AST: AST MOSCOW. 764 [4].
Fukuyama, F., 2014. Our Posthuman Future. M.: AST: LUX. 349 [3].
Huntington, S., 2005. The Clash of Civilizations. M.: AST. 603 [5].
Chumakov, A. N., 2018. Global World: Clash of Interests. M.: Prospect. 512.
Shalaev, V. P., 2009. Synergetics in the space of contemporary philosophical problems. Yoshkar-Ola: MSTU. 360.
Shapiro, R., 2009. Forecast for the future. M.: AST: AST MOSCOW. 537 [7].
Yakovets, Yu.V., 2003. Globalization and Interaction of Civilizations. M.: Economics. 441.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Oleg Punchenko, Vìtalina Nikitenko
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Подаючи текст статті до редакції, автор погоджується з тим, що авторські права на статтю переходять до видавця, при умові, якщо стаття приймається до публікації. Авторські права включають ексклюзивні права на копіювання, розповсюдження і переклад статті.
Автор зобов’язаний:
- нести відповідальність за достовірність представленої інформації та оригінальність поданих матеріалів своєї роботи до друку;
- зберігати за собою всі авторські права і одночасно надавати збірнику наукових праць право першої публікації, що дозволяє розповсюджувати даний матеріал з підтвердженням авторства і первинності публікації у даному збірнику;
- відмова в публікації не обов’язково супроводжується роз’ясненням причини і не може вважатися негативним висновком відносно наукової і практичної цінності роботи.
Автори зберігають за собою авторські права на роботу і представляють збірнику наукових праць право першої публікації роботи, що дозволяє іншим розповсюджувати дану роботу з обов’язковим збереженням посилань на авторів оригінальної праці і оригінальну публікацію у даному збірнику.
Автори зберігають за собою право заключати окремі контрактні домовленості, що стосуються не-ексклюзивного розповсюдження версії роботи в опублікованому вигляді (наприклад, розміщення її в книгосховищі академії, публікацію в монографії), з посиланням на оригінальну публікацію в збірнику наукових праць.
Автори мають право розміщати їх роботу в мережі Інтернет (наприклад, в книгосховищі академії чи на персональному сайті) до і під часу розгляду її в даному збірнику наукових праць, так як це може привести до продуктивного обговорення її даним збірником і великої кількості посилань на дану роботу