COVID-19: ЛЮДИНА ТА СУСПІЛЬСТВО ПЕРЕД ВИКЛИКАМИ ГЛОБАЛЬНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ

Анотація

В статті аналізуються теоретичні конструкти глобалізації, її сутність та напрями спрямованості, зазначається їх односторонність, оскільки стратегія виживання людства в них не зачіпається. Зазначено, що мультичинники глобалізації відображали лише соціальні аспекти цього процесу, можливості управління ним через санкції, застосування «м’якої сили», організації регіональних військових конфліктів. Природні чинники, їхній вплив на людину та суспільство, не враховувались. Сьогодні людство зіткнулося з пандемією коронавірусу. Covid-19 розкритий як глобальний «квант» негативного впливу на соціально-економічні, коеволюційні, медичні проблеми, як відгук природи на хижацьку стратегію природокористування, що попереджає людство про необхідність радикальних змін цієї стратегії. Розкрито зміст хаосу, який внесла пандемія коронавірусу у процеси глобалізації, показано, що сьогодні соціальні системи відносин входять у форму застою та стагнації, цей режим розвитку соціального буття характеризується слабким впровадженням соціальних інновацій, низьким рівнем колективного розуму, розмитістю правових, моральних та інших соціальних норм.

У контексті поставленої мети розкрито негативний вплив на економіку, який виразився у падінні ВВП, зростанні безробіття, різкому зниженні виробництва, а, отже, й споживанні товарів, зростанні інфляції. Охарактеризована робоча сила як товар у її новій якості – гастарбайстерстві та розкритий попит на цю робочу силу у провідних країнах Євросоюзу. Пояснено політику бенефіціарства, зокрема України, пов’язаної з продажем національного багатства – землі, в угоду МВФ. Зазначається аморальність вимог цієї організації, розкрито принципи стратегії сталого розвитку, необхідність практичної їх реалізації, обґрунтовано сутність коеволюції. Встановлено, що Covid-19 загострив внутрішні політичні процеси у розвинених країнах світу, особливо у США та Євросоюзі, в якому пандемія коронавірусу викликала до життя проблему його розколу