НООСФЕРНО-ІНФОРМАЦІЙНО-ЦИФРОВА ПАРАДИГМА ОСВІТИ ЯК СИНТЕЗ ТРАДИЦІЙ ЯКОСТІ ТА ДИНАМІКИ ІННОВАЦІЙ

Автор(и)

  • ОЛЕГ ПУНЧЕНКО Одеська державна академія технічного регулювання та якості, Україна https://orcid.org/0000-0003-2694-6841
  • ВАЛЕНТИНА ВОРОНКОВА Інженерний навчально-науковий інститут ім. Ю.М. Потебні Запорізького національного університету, Україна https://orcid.org/0000-0002-0719-1546
  • НАТАЛІЯ ПУНЧЕНКО Одеський державний аграрний університет, Україна

DOI:

https://doi.org/10.32782/hst-2025-23-100-20

Ключові слова:

ноосферно-інформаційно-цифрова освіта, інформатизація, інноваційність, цифровізація, гуманізація. цифровізація освіти, інтелектуальні інформаційні технології, гуманістичний вектор освіти, трансформація освіти, інтеграція гуманітарного і технічного знання, ноосферний етап розвитку суспільства

Анотація

У статті досліджується сутність ноосферно-інформаційно-цифрової парадигми освіти як синтез традицій якості та динаміки інновацій. Мета статті – розкрити сутність ноосферно-інформаційно-цифрової парадигми освіти як синтезу традицій якості та динаміки інновацій, що забезпечується через впровадження інтелектуально-інформаційних технологій і технік у сферу освіти, з акцентом на формування цілісного освітнього простору майбутнього з урахуванням філософсько-світоглядних засад трансформації освіти в умовах переходу до ноосферного етапу розвитку суспільства. Парадигма базується на поєднанні двох ключових векторів – інформаційно-інтелектуального та гуманістичного, що забезпечує формування цілісного освітнього простору майбутнього. Розглядається роль інтелектуальних та інформаційних технологій у трансформації навчального процесу, а також значення гуманістичного підходу для збереження морально-ціннісних основ освіти. Нова парадигма освіти постає як багатовекторний комплекс науково-технічних і соціально-ідеологічних змін, що створюють умови для розвитку творчої, морально свідомої та соціально відповідальної особистості у контексті переходу до ноосферного етапу розвитку суспільств. Досліджуються ноосферні вектори освітньої парадигми ХХІ ст., охарактеризовано її базові складові, ключовими серед яких виступає інформатизація освітньої тканини за допомогою впровадження інтелектуальних інформаційних технологій, серед яких звернено увагу на однопрограмні, багатопрограмні та гібрідні операційні системи. Впровадження цих систем у навчальний процес вимагає від студентів швидкого освоєння та глибокого знання цифрових технологій, елементи яких – гаджети, вирішальні програмні пристрої та інші – широко використовуються у процесі набуття знань. Аналізується доцільність забезпечення гуманітаризації та гуманізації освіти. Гуманітаризація освіти обґрунтовується як процес та необхідна умова єдності системи наукового знання, гуманізація – через процес формування людяності, а також через концепт «Бути людиною». На основі реалізації цих складових позиціонує себе інноваційність нової парадигми освіти як її детермінуючого тренду. Нова парадигма освіти є комплексним явищем, що поєднує науково-технічні інновації та соціально-ідеологічні трансформації. Ноосферно-інформаційно-цифрова парадигма освіти спирається на два фундаментальні вектори: інформаційно-інтелектуальний, який базується на досягненнях сучасної науки і техніки, та гуманістичний, що забезпечує збереження морально-етичних цінностей і людяності в освіті. Саме креативна взаємодія цих векторів формує цілісний освітній простір майбутнього, здатний виховувати творчу, відповідальну та соціально свідому особистість, здатну відповідати викликам ноосферного етапу розвитку людства.

Посилання

Бугайчук О. В. Філософські засади цифрової стратегії організації: аксіологічні, онтологічні, герменевтичні підходи. Humanities Studies. Collection of Scientific Papers / Ed. V. Voronkova. Zaporizhzhiа, Publishing house «Helvetica», 2024. 19 (96). Р. 9–18.

Білогур В., Сивохоп Е., Маріонда І. Розробка моделі цифрового спорту як інноваційної форми фізичного виховання, зміцнення здоров’я та підвищення фізичної активності. Humanities Studies. Collection of Scientific Papers / Ed. V. Voronkova. Zaporizhzhiа, Publishing house «Helvetica», 2024. 19 (96). Р. 109–121.

Воронкова В., Нікітенко В. Проблема трансформації людини у контексті трансгуманізму: методологія цифрової антропології. Humanities Studies. Collection of Scientific Papers / Ed. V. Voronkova. Zaporizhzhiа, Publishing house «Helvetica», 2023. 16 (93). Р. 9–17.

Доннікова І.А. Освіта, знання, освіченість: людиностворювальний контекст / в кол. монографії «Створювальна сила знання». Одеса: Фенікс, 2020. 250 с.

Запорожан В. Н., Донникова И. А., Ханжи В.Б. Между добром и злом: нравственное самоопределение человека. Одесса: ОНМедУ, 2020. 264 с.

Зінкевич В. І. Аналіз життєдіяльності освітніх систем в контексті цивілізаційного розвитку планетарного світу. Humanities Studies. Collection of Scientific Papers / Ed. V. Voronkova. Zaporizhzhiа, Publishing house «Helvetica», 2021. 7 (84). Р. 15–21.

Иоанн Богослов. Откровения: 13: 16–17.

Метеленко Н., Нікітенко В. Васильчук Г., Кагановв Ю., Воронкова В. Цифрова трансформація освіти як тенденція розвитку освітніх реформ та процес соціальних та культурних змін. Humanities Studies. Collection of Scientific Papers / Ed. V. Voronkova. Zaporizhzhiа, Publishing house «Helvetica», 2023. 16 (93). Р. 122–134.

Пунченко О. П., Пунченко Н. О. Образование в системе философских ценностей. Одесса: Печатный дом, Друк «Південь», 2010. 506 с.

Пунченко О. П., Пунченко Н. О. Образование как ценностно-смысловой модус духовного бытия социума. В кол. монографии «Образование в пространстве философских проблем современности». Киев.: Кафедра, 2013. С. 11–71.

Пунченко О. П., Пунченко Н. О. Археология ноосферного образования. Одесса: Друкарський Дім, Друк «Південь», 2017. 452 с.

Рижова І., Павлюк О., Зроя О., Северин К., Бобровський І. Вплив цифровіх технологій на освіту в епоху Xетвертої промислової революції. Humanities Studies. Collection of Scientific Papers / Ed. V. Voronkova. Zaporizhzhiа, Publishing house «Helvetica», 2023. 16 (93). Р. 144–159.

Череп А., Воронкова В., Череп О. Калюжна Ю., Андрюкайте Р. Роль цифрових технологій у сфері зайнятості як чинник ефективної антідискримінаційної політики в Європі. Humanities Studies. Collection of Scientific Papers / Ed. V. Voronkova. Zaporizhzhiа, Publishing house «Helvetica», 2024. 19 (96). Р. 177–189.

Von Weizsacker E., Wijkman A. Come on! Capitalism, short-termism, Population and the Destruction of the planet. Springer, 2018. 220 p.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-05-27

Номер

Розділ

ФІЛОСОФІЯ ОСВІТИ