НООСФЕРНО-ІНФОРМАЦІЙНО-ЦИФРОВА ПАРАДИГМА ОСВІТИ ЯК СИНТЕЗ ТРАДИЦІЙ ЯКОСТІ ТА ДИНАМІКИ ІННОВАЦІЙ

Анотація

У статті досліджується сутність ноосферно-інформаційно-цифрової парадигми освіти як синтез традицій якості та динаміки інновацій. Мета статті – розкрити сутність ноосферно-інформаційно-цифрової парадигми освіти як синтезу традицій якості та динаміки інновацій, що забезпечується через впровадження інтелектуально-інформаційних технологій і технік у сферу освіти, з акцентом на формування цілісного освітнього простору майбутнього з урахуванням філософсько-світоглядних засад трансформації освіти в умовах переходу до ноосферного етапу розвитку суспільства. Парадигма базується на поєднанні двох ключових векторів – інформаційно-інтелектуального та гуманістичного, що забезпечує формування цілісного освітнього простору майбутнього. Розглядається роль інтелектуальних та інформаційних технологій у трансформації навчального процесу, а також значення гуманістичного підходу для збереження морально-ціннісних основ освіти. Нова парадигма освіти постає як багатовекторний комплекс науково-технічних і соціально-ідеологічних змін, що створюють умови для розвитку творчої, морально свідомої та соціально відповідальної особистості у контексті переходу до ноосферного етапу розвитку суспільств. Досліджуються ноосферні вектори освітньої парадигми ХХІ ст., охарактеризовано її базові складові, ключовими серед яких виступає інформатизація освітньої тканини за допомогою впровадження інтелектуальних інформаційних технологій, серед яких звернено увагу на однопрограмні, багатопрограмні та гібрідні операційні системи. Впровадження цих систем у навчальний процес вимагає від студентів швидкого освоєння та глибокого знання цифрових технологій, елементи яких – гаджети, вирішальні програмні пристрої та інші – широко використовуються у процесі набуття знань. Аналізується доцільність забезпечення гуманітаризації та гуманізації освіти. Гуманітаризація освіти обґрунтовується як процес та необхідна умова єдності системи наукового знання, гуманізація – через процес формування людяності, а також через концепт «Бути людиною». На основі реалізації цих складових позиціонує себе інноваційність нової парадигми освіти як її детермінуючого тренду. Нова парадигма освіти є комплексним явищем, що поєднує науково-технічні інновації та соціально-ідеологічні трансформації. Ноосферно-інформаційно-цифрова парадигма освіти спирається на два фундаментальні вектори: інформаційно-інтелектуальний, який базується на досягненнях сучасної науки і техніки, та гуманістичний, що забезпечує збереження морально-етичних цінностей і людяності в освіті. Саме креативна взаємодія цих векторів формує цілісний освітній простір майбутнього, здатний виховувати творчу, відповідальну та соціально свідому особистість, здатну відповідати викликам ноосферного етапу розвитку людства.