ДОБРОЧЕСНІСТЬ В ЕПОХУ ЦИФРОВОЇ ОСВІТИ: ФОРМУВАННЯ ТЕХНОМОРАЛЬНИХ ЧЕСНОТ
DOI:
https://doi.org/10.32782/hst-2025-23-100-18Ключові слова:
доброчесність, техноморальні чесноти, цифрова етика, моральне виховання, цифрова освіта, цифрова відповідальність, кіберспівчуття, педагогіка чеснотАнотація
У статті проаналізовано феномен техноморальних чеснот у контексті цифрової освіти. Мета даного дослідження – дослідити феномен техноморальних чеснот у цифрову епоху та обґрунтувати педагогічні стратегії їх формування в сучасному освітньому середовищі. Обґрунтовано необхідність формування нової етичної парадигми, яка враховує моральні виклики, спричинені цифровізацією суспільства. Спираючись на концепцію Ш. Валлор, авторка досліджує ключові техноморальні чесноти, зокрема цифрову обачність, кіберспівчуття, цифрову відповідальність, технологічну поміркованість, цифрову чесність та справедливість у цифровому середовищі. Окрема увага приділяється педагогічним підходам до формування техноморальної особистості, зокрема інтеграції цифрової етики в освітній процес, розвитку критичного мислення, емпатії та моральної рефлексії. Виокремлено роль учителя як морального фасилітатора у цифровому середовищі, здатного формувати цифрову етику, підтримувати моральну рефлексію учнів і сприяти розвитку гуманістичної культури в цифровому просторі. Нова рольова реальність ґрунтується навколо ідеї морального супроводу учня на шляху його особистісного зростання. Висвітлено педагогічні стратегії інтеграції техноморальних чеснот у зміст освіти, зокрема ситуаційне навчання, емпатійні практики, критичне мислення та створення етичних цифрових спільнот. У подібній ситуації педагогіка морального виховання повинна орієнтуватися не тільки на створення етичних норм, а й на формування у молоді здатності використовувати ці норми на практиці – приймати усвідомлені моральні рішення в реальних умовах цифрового середовища. Підкреслено, що формування техноморальної особистості є одним із ключових завдань сучасної освіти, орієнтованих на підготовку етико-свідомого, відповідного громадянина цифрової епохи. Зроблено висновок, що виховання техноморальних чеснот є важливою складовою сучасної освіти, яка має на меті формування відповідального, етично зрілого громадянина цифрової епохи. Формування техноморальних чеснот є ключовим завданням освіти у ХХІ столітті. Успішне впровадження техноморальної етики в освіту сприятиме створенню цифрового простору, у якому пануватимуть довіра, безпека, повага та відповідальність.
Посилання
Vallor, S. Technology and the Virtues: A Philosophical Guide to a Future Worth Wanting. Oxford: Oxford University Press, 2016. 328 p.
Hamm, C. M. Moral Education as the Cultivation of Virtue. Journal of Moral Education, vol. 49, no. 3, 2020, pp. 300–312.
Walker, D. I. Towards a New Era of Character Education in Theory and Practice." Journal of Moral Education, vol. 50, no. 3, 2021, pp. 245–260.
Ess, C. Digital. Cambridge: Polity Press, 2020. 272 p.
Livingstone, S., & Third, A. (2017). Children and young people’s rights in the digital age: An emerging agenda. "New Media & Society, vol. 19, no. 5, 2017, pp. 657–670.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Подаючи текст статті до редакції, автор погоджується з тим, що авторські права на статтю переходять до видавця, при умові, якщо стаття приймається до публікації. Авторські права включають ексклюзивні права на копіювання, розповсюдження і переклад статті.
Автор зобов’язаний:
- нести відповідальність за достовірність представленої інформації та оригінальність поданих матеріалів своєї роботи до друку;
- зберігати за собою всі авторські права і одночасно надавати збірнику наукових праць право першої публікації, що дозволяє розповсюджувати даний матеріал з підтвердженням авторства і первинності публікації у даному збірнику;
- відмова в публікації не обов’язково супроводжується роз’ясненням причини і не може вважатися негативним висновком відносно наукової і практичної цінності роботи.
Автори зберігають за собою авторські права на роботу і представляють збірнику наукових праць право першої публікації роботи, що дозволяє іншим розповсюджувати дану роботу з обов’язковим збереженням посилань на авторів оригінальної праці і оригінальну публікацію у даному збірнику.
Автори зберігають за собою право заключати окремі контрактні домовленості, що стосуються не-ексклюзивного розповсюдження версії роботи в опублікованому вигляді (наприклад, розміщення її в книгосховищі академії, публікацію в монографії), з посиланням на оригінальну публікацію в збірнику наукових праць.
Автори мають право розміщати їх роботу в мережі Інтернет (наприклад, в книгосховищі академії чи на персональному сайті) до і під часу розгляду її в даному збірнику наукових праць, так як це може привести до продуктивного обговорення її даним збірником і великої кількості посилань на дану роботу