ФІЛОСОФІЯ ДИЗАЙНУ ЯК ГАРМОНІЗАЦІЯ ПРЕДМЕТНОГО СВІТУ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/hst-2025-23-100-12

Ключові слова:

філософія дизайну, гармонізація, предметний світ, творчість, постіндустріальне суспільство, самореалізація особистості в дизайнерській предметній діяльності, духовність дизайнерської діяльності, технократичний дизайн, цифрові трансформації, соціальний простір

Анотація

Феномен дизайну намагалася осмислити кожна історична епоха. Сьогодні дизайн проникає у усі сфери життя, стає неодмінним компонентом культури суспільства. Соціально-філософське дослідження «аналітики присутності» людини у світі як основи дизайнерського облаштування буття передбачає осмислення дизайну у якості каталізатора творення гармонічного предметного простору, що є умовою формування творчої особистості та її мета-потреб як вищих цінностей буття. Мета дослідження Основна мета статті полягає у визначенні напрямів і закономірностей формування філософії дизайну як гармонізації предметного світу взаємозв’язків між людиною, середовищем та іншими структурно-функціональними компонентами дизайну. Методи дослідження. Методологічними основами дослідження дизайну як фактора гармонізації предметного світу є наступні методи: синергетичний; феноменологічний; системно-структурний; системно-синергетичний підхід до дизайнерської творчості. Першочерговими завданнями дизайнера у філософському смислі є творення краси людського середовища без шкоди для довкілля. Доведено, що розвиток дизайну пов'язаний із розвитком специфічної людської активності, яка якісно змінює буття людини у світі, ускладнює і стрімко розширює дизайнерську діяльність. Комплекс істотних для розуміння дизайну соціальних сил формується різноманітними факторами, як матеріальними, так і духовними. Дизайн розвивається в адитивності таких наук, як філософська антропологія, соціологія, культурологія, мистецтвознавство, технічна естетика, етнокультура, філософія історії, тобто розглядається багатьма науками, оскільки прогрес зачіпає майже всі науки. Саме тому адекватний аналіз дизайну і виявлення всіх його продуктивних сторін, може стати ключем до вирішення гострих теоретичних і практичних проблем усієї соціогуманітарної сфери: прогресивним змінам в соціальному бутті, самоутвердженню людини в творчій цілепокладаючій діяльності, стати засадничою основою утвердженню гуманітарної парадигми. Висновок. Сучасна філософія дизайну повинна стати філософією виживання в новому духовно-практичному просторі. В глобалізованому світі дизайн виконує функцію моніторингу за відповідністю засад людської діяльності реаліям життя тому дизайн повинен розвиватися у відповідності із змінами, що відбуваються в світі. самореалізації людини в дизайнерській творчості відбувається шляхом знаходження індивідом власної унікальності в духовній сутності. Технократичний дизайн розвивається в контексті соціального простору, що являє собою фундаментальну форму існування людей і включає всі умови й ресурси їхньої соціально-культурної діяльності.

Посилання

Рижова І. С Методи, принципи, підходи аналізу дизайнерської культури у гармонізації відносин людини, природи і суспільства. Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії: [Зб. наук. пр.]. Запоріжжя: Вид-во ЗДІА, 2016. Вип. 66. С. 192–206.

Рижова І. С. Філософія дизайну: теоретико – методологічні засади [Монографія] / Ірина Станіславівна Рижова. Запоріжжя: ЗНТУ, 2006. 540 с.

Прусак В. Ф. Неперервна екологічна підготовка фахівців з дизайну: теорія і практика: [Монографія]. Львів: ТзОВ «Простір-М», 2019. 568 с.

Ліпін М. Творчість та креативність: способи людського існування. Вісник Київського національного торговельно-економічного університету: [Зб. наук. пр.]. Київ: КНТЕУ, 2019. № 1 (123). С. 79–92.

Сергеєва Н. Естетика в структурі сутності дизайн. ХУДПРОМ: Український журнал з мистецтва і дизайну / за ред. Є. Котляра. Харків: ХДАДМ,. 2023. Том XXV. Вип. 1. 232 с. С. 10–16.

Чупріна Н. В., Струмінська Т. В. Сучасні технології дизайн-діяльності : навч. посіб. Київ: КНУТД, 2017. 416 с.

Мигаль С. П. Дизайн просторово-предметного середовища в контексті нових технологій і вимог сталого розвитку. Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв [Текст]: зб. наук. пр. / за ред. В.Я. Даниленка. Харків : ХДАДМ, 2011. № 5. С. 64–67).

Проблема людини в українських реаліях: есенційні та екзистенційні виміри. Монографія. К.: Інститут філософії імені Г.С. Сковороди НАН України, 2020. 268 с.

Мигаль С. П. Біоніка в дизайні просторово-предметного середовища: навч. посібник. Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2014. 228 с.

Бондар І.С. Інноваційні тренди дизайну у формуванні міського середовища. Деміург: ідеї, технології, перспективи дизайну, 2022. Т. 5(1). С. 49–66.

Цифрова трансформація промислового менеджменту: теорія і практика : монографія за ред. д. філософ. н., проф. В. Г. Воронкової, д. е. н., проф. Н. Г. Метеленко. Львів – Торунь : Liha-Pres, 2023. 816 с.

Арабаджиєв Д., Олексенко Р., Гарбар Г., Андрюкайтене Р. (2024) Філософія розумної економіки: інтеграція творчості, креативності та інновацій у глобалізованому цифровому світі. Humanities studies: Collection of Scientific Papers.. Zaporizhzhiа : Publishing house “Helvetica”. 2024. Вип.20 (97). С. 9–21.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-05-27

Номер

№ 23(100) (2025)

Розділ

СОЦІАЛЬНА ФІЛОСОФІЯ ТА ФІЛОСОФІЯ ІСТОРІЇ

Ліцензія

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Подаючи текст статті до редакції, автор погоджується з тим, що авторські права на статтю переходять до видавця, при умові, якщо стаття приймається до публікації. Авторські права включають ексклюзивні права на копіювання, розповсюдження і переклад статті.

Автор зобов’язаний:

  • нести відповідальність за достовірність представленої інформації та оригінальність поданих матеріалів своєї роботи до друку;
  • зберігати за собою всі авторські права і одночасно надавати збірнику наукових праць  право першої публікації, що дозволяє розповсюджувати даний матеріал з підтвердженням авторства і первинності публікації у даному збірнику;
  • відмова в публікації не обов’язково супроводжується роз’ясненням причини і не може вважатися негативним висновком відносно наукової і практичної цінності роботи.

Автори зберігають за собою авторські права на роботу і представляють збірнику наукових праць право першої публікації роботи, що дозволяє іншим розповсюджувати дану роботу з обов’язковим збереженням  посилань на авторів оригінальної праці і оригінальну публікацію  у даному збірнику.

Автори зберігають за собою право заключати окремі контрактні домовленості, що стосуються не-ексклюзивного розповсюдження версії роботи в опублікованому вигляді (наприклад, розміщення її в книгосховищі академії, публікацію в монографії), з посиланням на оригінальну публікацію в збірнику наукових праць.

Автори мають право розміщати їх роботу в мережі Інтернет (наприклад, в книгосховищі академії чи на персональному сайті) до і під часу розгляду її в даному збірнику наукових праць, так як це може привести до продуктивного обговорення її даним збірником і великої кількості посилань на дану роботу