ФЕНОМЕН ЖАХЛИВОГО У ЖИТТЄТВОРЧОСТІ М. ГОГОЛЯ: ФІЛОСОФСЬКО-АНТРОПОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ
DOI:
https://doi.org/10.32782/hst-2025-23-100-11Ключові слова:
людина, культура, життєтворчість, соціальна реальність, війна, страх, жахливе, агресія, етнос, нація, філософія спротиву, М. ГогольАнотація
Статтю присвячено дослідженню культурно-антропологічних аспектів структурування життєвого світу людини з акцентом на ролі жахливого у буттєвих структурах особистості. Особливий фокус здійснено на суспільних модифікаціях феномену жахливого в історичній ретроспективі та рамкових умовах сьогодення українського народу, коли жахливе набуває онтологічного статусу у моделях життєтворчості у воєнну добу. Дослідження феномену жахливого, здійсненого у ландшафтах життєтворчості українського екзистенційно-антропологічного філософа, подолання у суспільній свідомості українців догматичного розуміння якого як російського письменника, відбулося вже за часів незалежності. Внутрішня драма М. Гоголя, яка оберталася мукою пошуків власної ідентичності, сьогодні ініційована військовою агресією російської федерації, направленої проти державності, свободи, незалежності та права на вільний вибір України, що має всі ознаки неприхованого ресентименту. Гоголівська опозиція живого/мертвого, прекрасного/жахливого посилює свою актуальність у практиках сьогодення, як протистояння українського живого світу мертвому російському. Феномен жахливого осмислюється і інтерпретується М. Гоголем як складне соціокультурне утворення, що має вкорінену в глибинних пластах етнонаціонального буття специфіку переживання досвіду жахливого. Філософія жаху М. Гоголя має декілька інваріантів: жах як естетичний ефект страх «прозріння» Іншого в собі або набуття «забороненого знання»; жах як трансгресія межі між живим/мертвим, тілесним/сакральним; страх як осереддя людського досвіду; страх як механізм маргіналізації тощо. Феномен жахливого автор намагаються осягнути на декількох рівнях – містичному («Вій»), соціальному («Ревізор»), екзистенційному («Шинель»); метафізичному («Мертві душі»). Жахливе постає не тільки у літературній творчості, але й у життєвому проекті митця, свідченням чого є його епістолярна спадщина, релігійні пошуки та життєві кризи і спроби самотворення збережені в духовній біографії та автобіографічних текстах. З’ясовано, що діалектика прекрасного і жахливого в творчості М. Гоголя представлена як співбуття світу «живих» і «мертвих» душ у онтологічній перспективі постколоніальної піднесеності українського світу і особистісно-екзистенційних пошуків власної ідентичності. Осягнення жахливого для Гоголя є способом не тільки філософсько-літературного пізнання дійсності, але й підсумком особистої екзистенційної роботи у практиках власної життєтворчості.
Посилання
Агеєва В. За лаштунками імперії. Есеї про українсько-російські культурні відносини. Вид. 2-ге, виправлене, Київ : Віхола, 2025. 371 с.
Бадью А. Етика. Нарис про розуміння зла. Пер. з фр. В. Артюха та А. Рєпи – 2-ге вид., змін. Київ: Комубук, 2019. 216 с.
Барабаш Ю. У напрямку до Гоголя. Київ.: Темпора, 2015. 468 с.
Бенвенуто С. Зневіра. Муки байдужості. Пер. з італ. Л. Котляр, Н. Суполкіной, Львів : Видавництво Анетти Антоненко; Київ : Ніка-Центр, 2021. 200 с.
Галета О. Нова словесність: українська література в антропологічній перспективі: наукове видання. Львів: Видавництво Українського католицького Університету, 2023. 248 с.
Гаттон Р. Відьомство: Історія страху з давніх часів і дотепер. Пер. з англ. К. Диса, Київ: Стилет і Стилос, 2023. 472 с.
Гоголь М. Зібрання творів у 7 т. [редкол. М.Г. Жулинський (голова) та ін.] : упоряд. П.В. Михед ; Національна академія наук України Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка. Київ : Наукова думка, 2008–2012. Т. 4 : Духовна проза, 2009. 232 с.
Гоголь М. Зібрання творів у 7 т. [редкол. М.Г. Жулинський (голова) та ін.] : упоряд. П.В. Михед; Національна академія наук України Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка. Київ : Наукова думка, 2008–2012. Т. 6 : Духовна проза, 2010. 352 с.
К’єркегор С. Страх і трепет. Діалектична лірика. Львів: Вид-во «Апріорі», 2025. 184 c.
Култаєва М., Радіонова Н. Просвітницька мобільність і романтичне прискорення: Г. Сковорода та М. Гоголь (філософсько-освітні та культурно-антропологічні розвідки), монографія за наук. ред. Н. Радіонової. Київ : Вид-во «Людмила», 2023. 226 с.
Лисий І. Філософська і мистецька культура. Київ: Вид. дім «КМ Академія», 2004. 368 с.
Михед О., Михед П. Живі. Зрозуміти українську літературу. Львів : Видавництво Старого лева, 2023. 384 с.
Радіонова Н. Піл знаком Г. Сковороди: культурний профіль і дизайн доби модерну Наукові записки Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди Літературознавство. Збірник наукових праць. 2025. Випуск 1(105). С. 22–39.
Северино Е. Сутність негілізму. Київ: Темпора, 2023. 688 с.
Шалагінов Б. Б. Класики і романтики: Штудії з історії німецької літератури ХУІІІ–ХІХ століть. Київ: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2013. 440 с.
Bojanowska E. Nikolai Gogol Between Ukrainian and Russian NationalismHarvard University Press Cambridge, Massachusetts London, 2007. 448 с.
Kristeva, J. Powers of horror. An Essay on Abjection. Translated by LEON S. ROUDIEZ, COLUMBIA UNIVERSITY PRESS New York, 1982. 219 с.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Подаючи текст статті до редакції, автор погоджується з тим, що авторські права на статтю переходять до видавця, при умові, якщо стаття приймається до публікації. Авторські права включають ексклюзивні права на копіювання, розповсюдження і переклад статті.
Автор зобов’язаний:
- нести відповідальність за достовірність представленої інформації та оригінальність поданих матеріалів своєї роботи до друку;
- зберігати за собою всі авторські права і одночасно надавати збірнику наукових праць право першої публікації, що дозволяє розповсюджувати даний матеріал з підтвердженням авторства і первинності публікації у даному збірнику;
- відмова в публікації не обов’язково супроводжується роз’ясненням причини і не може вважатися негативним висновком відносно наукової і практичної цінності роботи.
Автори зберігають за собою авторські права на роботу і представляють збірнику наукових праць право першої публікації роботи, що дозволяє іншим розповсюджувати дану роботу з обов’язковим збереженням посилань на авторів оригінальної праці і оригінальну публікацію у даному збірнику.
Автори зберігають за собою право заключати окремі контрактні домовленості, що стосуються не-ексклюзивного розповсюдження версії роботи в опублікованому вигляді (наприклад, розміщення її в книгосховищі академії, публікацію в монографії), з посиланням на оригінальну публікацію в збірнику наукових праць.
Автори мають право розміщати їх роботу в мережі Інтернет (наприклад, в книгосховищі академії чи на персональному сайті) до і під часу розгляду її в даному збірнику наукових праць, так як це може привести до продуктивного обговорення її даним збірником і великої кількості посилань на дану роботу
