ДІДЖИТАЛІЗАЦІЯ СУСПІЛЬНОГО БУТТЯ – ПРОСТІР ДЛЯ ШИЗОФРЕНІЇ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/hst-2025-23-100-10

Ключові слова:

особистість, діджиталізація, цифрова шизофренія, соціальні мережі, віртуальний простір, віртуальний світ, комунікація, технології, інформаційне суспільство

Анотація

У статті звернуто увагу на розвиток цифрових технологій та їх вплив на людину. Встановлено, що діджиталізація суспільного буття, за певних умов, викликає занепокоєння у процесі становлення Я – зокрема появою цифрової шизофренії. Мета статті: дослідити появу такого феномену як шизофренія у діджиталізованому просторі. Завдання дослідження: 1) розглянути особливості діджиталізації; 2) дослідити шизофренію в умовах діджиталізації. Методи дослідження: феноменологічний дозволив виокремити такий вид шизофренії як цифрова; використання методів спостереження і аналізу сприяло встановленню впливу розвитку комунікаційних технологій на людину, її життя та формування; метод психоаналізу спрямований на встановлення формування реального «Я» у віртуальному просторі та невідповідності реального «Я» зі створеними різнойменними (множинними) віртуальними «Я». У цьому контексті, варто звернути увагу, що шизофренія у цифровому просторі має декілька особливостей: 1) це системний пошук, бажання отримувати якомога новіші цифрові засоби (ґаджети) для комунікації; 2) прагнення бути активним учасником соціальних мереж і 3) постійно підтримувати свою участь у соціальних мережах шляхом різних дописів, популяризації власних селфі тощо. Доведено, що шизофренія в умовах діджиталізованого суспільства набуває нових, раніше не досліджених аспектів. Адже сучасні цифрові технології, що використовуються суспільством, змінюють не лише спілкування, а й утворюють нові форми взаємодії. Зважаючи на це, обґрунтовано, що сучасні цифрові середовища, зокрема соціальні мережі, постійний потік інформації, здійснюють вплив на стан психіки людини, особливо у тих, хто вже має схильність до психічних розладів. Доведено, що діджиталізація суспільства створює як нові виклики, так і нові можливості. Важливим у цьому контексті є те, щоб технології використовувалися з обережністю. Як свідчить проведений аналіз, можна припустити, що розвиток цифрових технологій та діджиталізація суспільного буття має вплив на психіку людини і є однією із причин психічного захворювання – цифрової шизофренії як складного соціального феномена сучасності.

Посилання

Воронкова В.Г., Нікітенко В.О. Філософія цифрової людини і цифрового суспільства: теорія і практика. Запоріжжя : Видавничий дім «Гельветика», 2022. 460 с.

Данильян О., Дзьобань О. Діалектична єдність інформаційних прав та інформаційної свободи: до усвідомлення проблеми. Вісник Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого». Серія: Філософія, філософія права, політологія, соціологія. 2017. 1 (32). С. 5–15.

Данильян О., Дзьобань О. Людина в інформаційному суспільстві: проблеми моральної ідентифікації. Вісник Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого». Серія: Філософія, філософія права, політологія, соціологія. 2019. №1 (40). С. 9–20. DOI: https://doi.org/10.21564/2075-7190.40.155746.

Данильян О., Калиновський Ю. Контраверсійний характер свободи в інтернет-просторі: безпековий та державотворчий контекст. Україна і світ: теоретичні та практичні аспекти діяльності у сфері міжнародних відносин: матеріали Міжнар. наук.-практ. конф., м. Київ, 8–9 квіт. 2020 р. Київ: Вид. центр КНУКіМ, 2020. С. 289–294.

Дзьобань О. Цифрова людина як філософська проблема. Інформація і право. 2021. № 2 (37). С. 9–19. DOI: https://doi.org/10.37750/2616-6798.2021.2(37).238330.

Котуха О., Фонарюк О., Коцан-Олинець Ю. Діджиталізація вищої освіти: пріоритети, виклики, завдання. Проблеми сучасних трансформацій. Серія: право, публічне управління та адміністрування. 2022. № 6. DOI: https://doi.org/10.54929/2786-5746-2022-6-01-02.

Кургузов А.О. Соціальні мережі як сучасний інструмент процесу соціокультурної самоідентифікації особи. Гуманітарний вісник ЗДІА. 2017. Випуск 70. С. 54–61.

Найпопулярніші соціальні мережі в Україні та країнах світу у 2020 році. UASpectr («Український спектр»). Вебсайт. URL: https://uaspectr.com/2020/06/23/ najpopulyarnishi-sotsialni-merezhi-v-ukrayini-ta-krayinah-svitu-2020/(дата звернення: 25.01.2025).

Поліщук О. Поліщук О. Освіта в умовах діджиталізації та глобалізації. Humanities Studies 2024. № 20. С. 186–192. DOI: https://doi.org/10.32782/hst-2024-20-97-21.

Чайка Ірина, Вишневецький Руслан, Павловський Валерій. Концепція інформаційного суспільства: філософсько-антропологічний аналіз. Humanities Studies. 2024. Випуск 18 (95). С. 79–87. DOI: https://doi.org/10.32782/hst-2024-18-95-08.

Huber-Villano Patricia A. Virtual Reality for People With Schizophrenia By. Social Work Today. Vol. 23. № 4. P. 20.

Masuda, Y. The Information Society as Post-industrial Society. Washington: World Future Soc. 1983, 320 p.

Smith, K. A., Hardy, A., Vinnikova, A., Blease, C., Milligan, L., Hidalgo-Mazzei, D., Lambe, S., Marzano, L., Uhlhaas, P. J., Ostinelli, E. G., Anmella, G., Zangani, C., Aronica, R., Dwyer, B., Torous, J., & Cipriani, A. Digital Mental Health for Schizophrenia and Other Severe Mental Illnesses: An International Consensus on Current Challenges and Potential Solutions. JMIR Mental Health. 2024. 11. Article e57155. DOI: https://doi.org/10.2196/57155.

Webster, F. Theories of the Information Society. London: Routledge. 2006. 312 p. DOI: https://doi.org/10.4324/9780203962824.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-05-27

Номер

Розділ

СОЦІАЛЬНА ФІЛОСОФІЯ ТА ФІЛОСОФІЯ ІСТОРІЇ