КРИТИЧНЕ МИСЛЕННЯ ЯК МЕХАНІЗМ ПОШУКУ МОРАЛЬНОГО ОРІЄНТИРА В УМОВАХ ГРАНИЧНИХ СИТУАЦІЙ
DOI:
https://doi.org/10.32782/hst-2025-23-100-05Ключові слова:
критичне мислення, гранична ситуація, моральний вибір, аналіз, цифровізація суспільстваАнотація
У сучасному світі, що характеризується постійними змінами, конфліктами та кризами, питання морального вибору набуває особливої актуальності. Граничні ситуації – такі, що виходять за межі повсякденного досвіду, ставлять людину перед необхідністю брати на себе відповідальність за власний вибір в складних умовах загрози, ризику та моральної дилеми – вимагають не лише етичної чутливості, а й здатності до критичного мислення. У статті аналізуються моральні виклики інформаційного суспільства, воєнних конфліктів, пандемії, штучного інтелекту, роботизації, екологічних криз тощо, які потребують обґрунтованих рішень в умовах невизначеності та необхідності використання навичок критичного мислення як когнітивного та морального інструменту, опису механізмів усвідомлення етичних дилем, визначенню практичної стратегії формування критичного мислення в контексті морального самовизначення та належного функціоналу. Метою цієї статті є дослідити критичне мислення як механізм пошуку морального орієнтира в умовах граничних ситуацій з урахуванням історичного досвіду та сучасних етичних викликів, коли загально визначені норми втрачають однозначність. Історичний досвід та сучасні дослідження показують, що здатність аналізувати, оцінювати та переосмислювати етичні принципи дозволяє приймати обґрунтовані рішення навіть у найскладніших обставинах. Тобто розвиток критичного мислення сприяє формуванню автономної моральної поведінки особистості, здатної орієнтуватися в граничних ситуаціях не тільки на традиційні соціальні норми, а й на внутрішні етичні переконання. Поєднання раціонального аналізу з емоційною чутливістю створює основу для етичного вибору, що відповідає викликам сучасного світу. Практичне значення дослідження полягає у створенні етичного ресурсу, що сприятиме стійкості, усвідомленню та високій відповідальності особистості в умовах граничних ситуацій. Таким чином, критичне мислення є не лише інтелектуальною навичкою, а й моральною основою для пошуку та дотримання морального орієнтира в умовах граничних ситуацій, що підтверджується як історичним досвідом, так і сучасними філософськими концепціями.
Посилання
Arendt H. Eichmann in Jerusalem: A Report on the Banality of Evil. Penguin Publishing Group. 1963. 336 р.
Ennis R. Critical thinking: A streamlined conception (A revised version of 1991b, below)’, In Davies, Martin and Ronald Barnett (eds.). A handbook of critical thinking in higher education, New York: Palgrave Macmillan, 2015. p. 31–47.
Foot P. Virtues and Vices and Other Essays in Moral Philosophy. University of California Press. 1978. 207 р.
John Dewey. How We Think. D. C. Heath & Co., Publishers. 1933. 240 р.
Karl Jaspers. Philosophy of Existence. University of Pennsylvania Press. 1971. 128 р.
Stanford Encyclopedia of Philosophy. (n.d.). Moral Decision-Making Under Uncertainty. Retrieved from https://plato.stanford.edu/entries/moral-decision-uncertainty/
Бодріяр Ж. Симулякри і симуляція. Пер. з франц. В. Ховхун. Київ: Основи, 2004. 230 с. URL: https://shron1.chtyvo.org.ua/Jean_Baudrillard/Symuliakry_i_symuliatsiia.pdf
Бостром Нік. Суперінтелект. Стратегії і небезпеки розвитку розумних машин. Київ : Наш формат, 2020. 408 с.
Камю А. Міф про Сізіфа. LE MYTHE DE SISYPHE. Есе / Альбер Камю; [пер. з фр. Олег Жупанський]. «Портфель». 2015. 105 с.
Кивлюк О., Воронкова В., Нікітенко В. Критичне мислення у контексті постмодерністського дискурсу Жана Бодріяра. Освітній дискурс : збірник наукових праць / Гол.ред. О.П. Кивлюк. Київ : ТОВ«НІА «НТІ», 2023. Вип. 45 (7–9). С. 29–39. https://doi.org/10.33930/ed.2019.5007.45(7-9)-13.
Левінас Е. Між нами. Дослідження. Думки про іншого; пер. з фр. В. Куринський; ред. М. Погребинський [та ін] ; Національний ун-т «Києво-Могилянська академія». Київ : Дух і Літера: Задруга, 1999. 291 с.
Сартр Ж. П. Екзистенціалізм – це гуманізмю Психологія і суспільство. Психологічні науки. 2022. № 2. С. 49–65. URL: https://doi.org/10.35774/pis2022.02.049
Харарі Ю.Н. Homo Deus. За лаштунками майбутнього, пер. з англ. Демʼянчук, О, 4-те вид., Київ: Вид-во Букшеф, 2023. 512 c.
Шніцер М. Філософська рефлексія феномену пандемії COVID-19. Науково-теоретичний альманах Грані. 2022. 25(2), 51–56. https://doi.org/10.15421/172223.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Подаючи текст статті до редакції, автор погоджується з тим, що авторські права на статтю переходять до видавця, при умові, якщо стаття приймається до публікації. Авторські права включають ексклюзивні права на копіювання, розповсюдження і переклад статті.
Автор зобов’язаний:
- нести відповідальність за достовірність представленої інформації та оригінальність поданих матеріалів своєї роботи до друку;
- зберігати за собою всі авторські права і одночасно надавати збірнику наукових праць право першої публікації, що дозволяє розповсюджувати даний матеріал з підтвердженням авторства і первинності публікації у даному збірнику;
- відмова в публікації не обов’язково супроводжується роз’ясненням причини і не може вважатися негативним висновком відносно наукової і практичної цінності роботи.
Автори зберігають за собою авторські права на роботу і представляють збірнику наукових праць право першої публікації роботи, що дозволяє іншим розповсюджувати дану роботу з обов’язковим збереженням посилань на авторів оригінальної праці і оригінальну публікацію у даному збірнику.
Автори зберігають за собою право заключати окремі контрактні домовленості, що стосуються не-ексклюзивного розповсюдження версії роботи в опублікованому вигляді (наприклад, розміщення її в книгосховищі академії, публікацію в монографії), з посиланням на оригінальну публікацію в збірнику наукових праць.
Автори мають право розміщати їх роботу в мережі Інтернет (наприклад, в книгосховищі академії чи на персональному сайті) до і під часу розгляду її в даному збірнику наукових праць, так як це може привести до продуктивного обговорення її даним збірником і великої кількості посилань на дану роботу