ІНТЕГРОВАНА МОДЕЛЬ «SMART CITY» ЯК ЧИННИК ЦИФРОВІЗАЦІЇ ТА ЕКОЗБАЛАНСОВАНОГО РОЗВИТКУ: СОЦІАЛЬНО-ФІЛОСОФСЬКИЙ АНАЛІЗ

Анотація

Актуальність цієї теми посилюється в умовах посилення глобальних екологічних криз, зростання урбанізації та необхідності декарбонізації економік. Мета дослідження: розробити та обґрунтувати інтегровану модель цифрового міста, що здатна забезпечити ефективну цифровізацію управлінських, соціально-економічних та екологічних процесів із врахуванням принципів сталого розвитку. Основні завдання методологічного підходу: 1) визначити ключові компоненти цифрового міста (інфраструктура, технології, управління, екологічні системи); 2) вивчити існуючі моделі цифрових міст у європейському та глобальному контексті; 3) виявити зв’язок між цифровізацією та екозбалансованим розвитком цифрового міста; 4) запропонувати інтегровану модель на основі отриманих результатів. Методологічна основа дослідження формування інтегрованої моделі цифрового міста як чинника цифровізації та екозбалансованого розвитку базується на міждисциплінарному підході, який поєднує елементи урбаністики, цифрових технологій, екології, економіки сталого розвитку та філософії цифрової культури. Розкрито компоненти цифрового міста як чинник цифровізації – це системна сукупність інфраструктурних, технологічних, управлінських, соціальних, економічних та екологічних елементів і процесів, які інтегруються й взаємодіють задля забезпечення ефективної цифрової трансформації міського простору. У статті досліджується концепція інтегрованої моделі цифрового міста як чинника цифровізації та екозбалансованого розвитку, що представляє стратегічний напрямок сталого розвитку в умовах урбанізації, цифровізації та кліматичних викликів. Розкрито філософські, соціальні, екологічні та технологічні засади формування екологічно збалансованого міського простору. Запропоновано модель, що поєднує екологічне планування, «зелену» інфраструктуру, цифрові рішення («smart city») та елемент громадської участі. Особлива увага приділяється екоетичному виміру та ціннісним орієнтирам цифрового гуманізму. Обґрунтовано необхідність міждисциплінарного підходу, синергії різних суб’єктів урбаністичного розвитку та впровадження інноваційних інструментів оцінки й управління міським середовищем.