ВІД УТОПІЙ ДО ЦИФРОВИХ МОДЕЛЕЙ: ЕВОЛЮЦІЯ ФІЛОСОФСЬКО-МЕТОДОЛОГІЧНИХ ЗАСАД СОЦІАЛЬНОГО ПРОЄКТУВАННЯ
DOI:
https://doi.org/10.32782/hst-2025-23-100-01Ключові слова:
соціальне проєктування, проєктна раціональність, інструменталізм, цифрова гуманітаристикаАнотація
У статті проаналізована еволюція філософсько-методологічних засад соціального проєктування – від утопічних підходів античності та Відродження до розробки сучасних соціально-проєктних моделей на базі цифрових технологій. Метою статті є розкриття дороговказів трансформації філософсько-методологічних засад соціального проєктування у сучасному інформаційному суспільстві. Завдання статті: 1) експлікувати класичну філософсько- методологічну парадигму соціального проєктування; 2) проаналізувати внутрішні обмеження класичної парадигми соціального проєктування, зокрема в контексті викликів, пов’язаних із цифровими технологіями та автоматизованим управлінням; 3) визначити основні некласичні філософсько-методологічні орієнтири соціального проєктування; 4) установити передумови реалізації некласичних філософсько-методологічних засад соціально-проєктної діяльності в сучасному інформаційному суспільстві. У статті використовується історико-логічний підхід, який дозволяє виявити внутрішній логічний зв’язок між різними етапами еволюції соціального проєктування як діяльності із конструювання нових форм суспільних відносин. Застосовується критико-рефлексивна методологія, орієнтована на виявлення прихованих допущень, нормативних установок і трансформаційних імплікацій, які супроводжують соціально-проєктні практики у цифрову добу. Розкриті основні характеристики класичної парадигми, яка орієнтує на конструювання суспільного порядку на основі пізнання закономірностей соціального буття і, разом із тим, приділяє менше уваги врахуванню смислового обміну, культурної множинності, внутрішнього людського виміру соціальної дії. Показано, що інструменталізм класичної парадигми посилює алгоритмічна логіка сучасних цифрових технологій, в якій на перший план виходить не інтерпретація соціальних смислів, а передбачення соціальної поведінки на основі масивів стандартизованих даних. Як альтернатива, запропоновано некласичну методологічну парадигму, в основі якої – інтерсуб’єктивний діалог, повага до відмінності, інклюзія, відкритість до множинності світоглядів і життєвих шляхів. Перспективи подальших досліджень пов’язано з розвитком цифрової гуманітаристики як середовища для реалізації нових підходів до соціального проєктування. Розвиток цифрової гуманітаристики складає перспективу для виходу за межі технократичного інструменталізму та відкриває горизонт смислового, етично залученого, персоналізованого соціального проєктування.
Посилання
Мор Т; Кампанелла Т. Утопія. Місто Сонця / пер. з лат. Йосип Кобів, Юрій Цимбалюк. Київ: Фоліо. 2025. 224 с.
Парсонс Т. Соціальна структура і особистість / пер. з англ. Володимир Верлок, Вахтанґ Кебуладзе. Київ : Дух і Літера, 2011. 338 с.
Платон Держава / пер. Олена Стрельбицька. Київ: Фоліо, 2024. 384 с.
Appelman N., Fathaigh R. O., Hoboken van J. Social Welfare, Risk Profiling and Fundamental Rights: The Case of SyRI in the Netherlands.Journal of Intellectual Property, Information Technology and E-Commerce Law (JIPITEC) 12 (4) 2021. Retrieved from website: https://papers.ssrn.com/sol3/papers.cfm?abstract_id=3984935
Butchenko T., Unikaite-Jakuntaviciene I. Philosophical and Ethical Controversies of Contractualism // Схід: аналітично-іноформаційний журнал. 2021. № 1 (2021): Філософські науки. С. 5-10.
Francis Bacon’s New Atlantis: New Interdisciplinary Essays. edited by Bronwen Price. Manchester: Manchester University Press / New York: Palgrave. 2002. 222 с. Retrieved from website: https://library.oapen.org/bitstream/id/d63002f0-30cc-480d-94ba-1aebca5c1ac3/Francis
Goodman, E. P., Powles, J. Urbanism under Google: Lessons from Sidewalk Toronto // Fordham Law Review, 88(2). 2019. p. 457–498. Retrieved from Fordham Law Review website: https://fordhamlawreview.org/wp-content/uploads/2019/11/Goodman-Powles_November_S_4.pdf?utm_source=chatgpt.com
Hayek F. A. Studies on the Abuse and Decline of Reason: Text and Documents. Edited by Bruce Caldwell. University of Chicago Press. 344 с.
Kai-Fu Lee AI Superpowers: China, Silicon Valley, and the New World Order. Boston, New York: Houghton Mifflin Harcourt, 2018. 254 p.
Kai-Fu Lee, Chen Qiufan. AI 2041: Ten Visions for Our Future. New York: Currency, 2021. 426 p.
O’Neil C. Weapons of Math Destruction: How Big Data Increases Inequality and Threatens Democracy. New York: Crown. 2016. 272 p.
Luhmann N. Social Systems. Translated by John Bednarz Jr. and Dirk Baecker. Foreword by Eva M. Knodt. Stanford, Skinner B. F. Walden Two / Burrhus Frederic Skinner; [with a new preface by the author]. Indianapolis, Cambridge: Hackett Publishing Company, Inc., 2005. 302 p.
Scott J. C. Seeing Like a State: How Certain Schemes to Improve the Human Condition Have Failed. Yale University Press. 1998. 464 с.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Подаючи текст статті до редакції, автор погоджується з тим, що авторські права на статтю переходять до видавця, при умові, якщо стаття приймається до публікації. Авторські права включають ексклюзивні права на копіювання, розповсюдження і переклад статті.
Автор зобов’язаний:
- нести відповідальність за достовірність представленої інформації та оригінальність поданих матеріалів своєї роботи до друку;
- зберігати за собою всі авторські права і одночасно надавати збірнику наукових праць право першої публікації, що дозволяє розповсюджувати даний матеріал з підтвердженням авторства і первинності публікації у даному збірнику;
- відмова в публікації не обов’язково супроводжується роз’ясненням причини і не може вважатися негативним висновком відносно наукової і практичної цінності роботи.
Автори зберігають за собою авторські права на роботу і представляють збірнику наукових праць право першої публікації роботи, що дозволяє іншим розповсюджувати дану роботу з обов’язковим збереженням посилань на авторів оригінальної праці і оригінальну публікацію у даному збірнику.
Автори зберігають за собою право заключати окремі контрактні домовленості, що стосуються не-ексклюзивного розповсюдження версії роботи в опублікованому вигляді (наприклад, розміщення її в книгосховищі академії, публікацію в монографії), з посиланням на оригінальну публікацію в збірнику наукових праць.
Автори мають право розміщати їх роботу в мережі Інтернет (наприклад, в книгосховищі академії чи на персональному сайті) до і під часу розгляду її в даному збірнику наукових праць, так як це може привести до продуктивного обговорення її даним збірником і великої кількості посилань на дану роботу
