ПОШИРЕНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ АКТИВНОГО ТРАНСПОРТУ ТА ФАКТОРИ, ЩО ЙОГО ЗУМОВЛЮЮТЬ

Анотація

Актуальність теми. Визнано важливість фізичної активності у досягненні цілей сталого розвитку. Активний транспорт (АТ) визначається як один із найбільш перспективних способів формування фізично активного суспільства (Salvo, 2021). Зазначається, що найбільш поширені форми фізичної активності, такі як ходьба, їзда на велосипеді, використання самоката, є легкодоступними та простими у використанні для всіх, тому вони можуть сприяти інтеграції фізичної активності у повсякденне життя людей і навіть ефективно замінювати короткі поїздки автомобілем (Allen, Nolmark, 2022). Важливість фізичної активності для досягнення цілей сталого розвитку також була визнана Всесвітньою організацією охорони здоров’я, яка у 2018 році опублікувала план дій щодо фізичної активності «Глобальний план дій з фізичної активності 2018–2030: більш активні люди для здоровішого світу». У ньому зазначено, що фізична активність може допомогти досягти більш гармонійного, справедливого та сталого світу (World Health Organization, 2019). У контексті сталого розвитку АТ визначається як економічно ефективний засіб реалізації цілей сталого розвитку. Дослідники, які вивчають зв’язок між сталим розвитком та АТ, встановили, що суспільство, яке використовує активний транспорт, отримує не лише користь для здоров’я завдяки підвищенню рівня фізичної активності, але й додаткові переваги, такі як зменшення використання викопного палива, чистіше повітря, менша завантаженість доріг, безпечніші дороги (Dai et al., 2020; Salvo et al., 2021). Постановка задачі. Фактори, що визначають використання активного транспорту (АТ), поділяються на психосоціальні та фактори навколишнього середовища. Адаптація середовища до використання АТ є дуже важливою. Проте, навіть за наявності ідеальної інфраструктури, людина може не бажати використовувати АТ. Важливо визначити неекологічні фактори, які можуть мотивувати використання АТ. Встановлено, що, крім індивідуальних факторів, таких як освіта, фінансовий стан та інші, відповідно до Теорії запланованої поведінки (TPB), на ставлення, суб'єктивну норму та сприйнятий контроль поведінки щодо певної поведінки також впливають значущі фактори. Вони слугують предикторами наміру здійснювати певну поведінку. За даними вчених Atasoy та ін. (2010), психосоціальні фактори мають велике значення при виборі транспорту, особливо в суспільствах, де громадяни мають можливість обирати засіб пересування. Задачі дослідження. Для досягнення мети статті поставлені такі завдання: визначити поширеність використання АТ; визначити індивідуальні фактори, пов’язані з використанням АТ. Методологія. У поперечному дослідженні взяли участь 250 респондентів, 80% з яких були жінками. Віковий діапазон становив від 18 до 39 років, середній вік — 20,38 років. Поширеність використання АТ вимірювалася на основі моделі Стадій змін, що дозволила визначити частку людей на різних стадіях змін щодо використання АТ (Hagger, Chatzisarantis, 2014). Для виявлення ставлення, суб'єктивної норми, сприйнятого поведінкового контролю та наміру використовувати АТ використовувався опитувальник, заснований на Теорії запланованої поведінки (Ajzen, 1991). Екологічно свідоме ставлення вимірювалося за допомогою опитувальника щодо усвідомлення сталого розвитку (Gericke et al., 2019).