ФІЛОСОФІЯ НАУКИ І ТРАНСФОРМАЦІЯ НАУКОВИХ МЕТОДІВ У ХХІ СТОЛІТТІ
DOI:
https://doi.org/10.32782/hst-2025-22-99-19Ключові слова:
філософія науки, наукові методи, наукове знання, природа наукового знання, трансформація наукових металів, синергетика, постнеокласична наука, трансгуманізм, нелінійність, трансдисциплінарний підхід, інформаційний та когнітивний підходи, транспарадигмальність, когнітивна філософія.Анотація
У статті розглядається взаємозв’язок між філософськими засадами наукового пізнання та практичними методами його реалізації. Філософія науки аналізує природу наукового знання, критерії його істинності, методологічні принципи та межі науки. Основні концепції, такі як фальсифікаціонізм, наукові парадигми та емпіризм, формують основи наукового дослідження. У статті розглядається значення філософських основ у виборі наукових методів, їх вплив на розвиток науки та формування нових теорій. Висвітлюється роль наукової методології в побудові знання та критеріях його науковості. Філософія науки визначає концептуальні засади наукового пізнання, тоді як методологія забезпечує практичні засоби його реалізації. Філософія та наука у взаємодії сприяють більш глибокому осмисленню дійсності та розвитку нових ідей. Мета дослідження – концептуалізація філософії науки та методів наукових досліджень та їх використання в практичній діяльності. Завдання дослідження: 1) проаналізувати філософію науки як дослідження сутності та методів наукового знання; 2) з’ясувати еволюцію концептуальних засад взаємодії філософії науки та методів наукового пізнання; 3) дослідити методологію постнекласичної науки в умовах складності, динаміки світу та адаптації знання до сучасних викликів; 4) розкрити новітні підходи до інтеграції філософії та науки: міждисциплінарний синтез, цифрова епістемологія, постнекласична раціональність. Постнекласична методологія (кінець XX–XXI ст.) досліджує складні, самоорганізовані системи (живі організми, соціальні системи, біосфера); враховує нелінійні процеси та синергетику; поєднує природничо-наукові та гуманітарні підходи (біоетика, штучний інтелект). Сучасна інтеграція філософії та науки орієнтована на трансдисциплінарність, нелінійність, інформаційний підхід та соціокультурний контекст. Це відкриває нові горизонти пізнання та дозволяє створювати більш цілісне розуміння світу. Сучасна наука та філософія дедалі більше взаємодіють, розширюючи горизонти пізнання в умовах динаміки, інформаційної стохастичності, невизначеності.
Посилання
Воронкова В. Г., Бурашнікова О .С. Синергетична методологія дослідження цифрових інструментів ефективного функціонування податкової системи. Цифрова економіка та економічна безпека. Одеса : Причорноморський науково-дослідний інститут економіки та інновацій. 2024. Вип. 1(10) С.60-66.
Воронкова В. Г., Олексенко Р. І., Нікітенко В. О. Глобальна цифрова освіта на роздоріжжі викликів, можливостей та змін. Матеріали Міжнародного науково-методичного семінару «Людина / світ на роздоріжжі: технології, ресурси, соціальні інституції». Практичні студії 4‒6 травня 2023 р. Харків, НТУ «ХПІ», 2023. С.12-15.
Klopov Ivan, Shapurov Olexandr, Voronkova Valentyna, Nikitenko Vitalina, Oleksenko Roman, Khavina Irina, Chebakova Yuliia. Digital Transformation of Education Based on Artificial Intelligence. TEM Journal. Volume 12, Issue 4, pр. 2625-2634.
Нікітенко В. О. Соціальне проєктування у публічному управлінні. Humanities studies: Collec. tion of Scientific Papers / Ed.V. Voronkova. Zaporizhzhia : Publishinghouse “Helvetica”, 2023. 16 (9). С.174-182.
Мар’єнко В. Ю. Вплив інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) на розвиток суспільства, людини, техніки: соціально-філософський аналіз. Освітній дискурс: збірник наукових праць / голов. ред. О.П.Кивлюк. Київ : ТОВ «Науково-інформаційне агентство «Наука-технології-інформація». 2023. Випуск 47 (12) С.61-72.
Метеленко Наталя, Васильчук Геннадій, Каганов Юрій, Нікітенко Віталіна, Воронкова Валентина. Формування цифрових компетентностей в контексті викладання «цифрової гуманітаристики». Humanities studies: Collection of Scientific Papers. Zaporizhzhia : Publishing house “Helvetica”, 2023. 17 (94). С. 116-126.
Пунченко Олег, Воронкова Валентина, Андрюкайтене Регіна. Інтелект як визначальний тренд розвитку людини та історичні етапи його раціональної реконструкції. Humanities studies: Collection of Scientific Papers / Ed. V. Voronkova. Zaporizhzhia : Publishing house “Helvetica”, 2023. 17 (94). P. 72–81.
Філософія основних сфер і напрямів людської життєдіяльності: Словник–довідник / З ініціативи д. соціологічних наук, проф. В.М. Пічі; за наук. ред. д. філос. наук., проф. В. Л. Петрушенка. Львів : «Новий Світ- 2000», 2022. 342 с.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Подаючи текст статті до редакції, автор погоджується з тим, що авторські права на статтю переходять до видавця, при умові, якщо стаття приймається до публікації. Авторські права включають ексклюзивні права на копіювання, розповсюдження і переклад статті.
Автор зобов’язаний:
- нести відповідальність за достовірність представленої інформації та оригінальність поданих матеріалів своєї роботи до друку;
- зберігати за собою всі авторські права і одночасно надавати збірнику наукових праць право першої публікації, що дозволяє розповсюджувати даний матеріал з підтвердженням авторства і первинності публікації у даному збірнику;
- відмова в публікації не обов’язково супроводжується роз’ясненням причини і не може вважатися негативним висновком відносно наукової і практичної цінності роботи.
Автори зберігають за собою авторські права на роботу і представляють збірнику наукових праць право першої публікації роботи, що дозволяє іншим розповсюджувати дану роботу з обов’язковим збереженням посилань на авторів оригінальної праці і оригінальну публікацію у даному збірнику.
Автори зберігають за собою право заключати окремі контрактні домовленості, що стосуються не-ексклюзивного розповсюдження версії роботи в опублікованому вигляді (наприклад, розміщення її в книгосховищі академії, публікацію в монографії), з посиланням на оригінальну публікацію в збірнику наукових праць.
Автори мають право розміщати їх роботу в мережі Інтернет (наприклад, в книгосховищі академії чи на персональному сайті) до і під часу розгляду її в даному збірнику наукових праць, так як це може привести до продуктивного обговорення її даним збірником і великої кількості посилань на дану роботу