ТЕХНОЛОГІЧНА СУЧАСНІСТЬ КРІЗЬ ПРИЗМУ АНТЕЇЗМУ: ДО ПРОБЛЕМИ МЕТОДОЛОГІЧНОГО ІНСТРУМЕНТАРІЮ

Анотація

Стаття присвячена антеїзму як складному феномену, який варто розглядати у площині антропологічного, соціокультурного та духовного вимірах. Застосування концепту «принцип антеїзму» дозволило автору визначити останній як чинник, який впливав на всі аспекти діяльності людства протягом його історії. Метою статті є дослідження антеїзму як методологічної основи для подолання екологічних ризиків технологічної сучасності. Для досягнення поставленою мети були сформульовані наступні дослідницькі завдання. По-перше, розглянути принцип антеїзму як світоглядну модель, що долає антропоцентричний підхід; по-друге, дослідити вплив технологічного розвитку на взаємозв’язок людини і природи; по-третє, визначити роль принципу антеїзму у формуванні екологічної свідомості; по-четверте, показати значення принципу антеїзму для збереження духовного потенціалу людства; по-п’яте, розкрити перспективи застосування принципу антеїзму для подолання екологічних ризиків та реалізації сталого розвитку суспільства. Зазначено, що принцип антеїзму не варто розглядати виключно як міфологічну світоглядну модель. Підкреслено значення принципу антеїзму для усвідомлення нищівних наслідків утилітарної діяльності людства, які раніше викликали захват у суспільстві споживання та індустріальному суспільстві. Доведено, що принцип антеїзму створює нові умови для встановлення діалогу між людиною і природою в контексті сучасних викликів. Автор обґрунтовує необхідність включення принципу антеїзму до етичних принципів сучасного технологічного суспільства. Принцип антеїзму розглядається як ключовий елемент у створенні гармонійного зв’язку взаємодії елементів системи «людина – природа –технології». Зазначено, що антеїзм має значний потенціал у формуванні нової системи цінностей, що ґрунтується на визнанні Землі як суб’єкта, а не об’єкта перетворення. Цей зв’язок дозволить зберегти духовні основи людства в умовах глобальних змін. Дослідження принципу антеїзму крізь призму антропологічного, соціокультурного, аксіологічного підходів відкриває нові можливості для осягнення специфіки перебування людини у технологічній реальності і потребує подальшого дослідження. Результати дослідження підкреслюють важливість інтеграції принципу антеїзму в сучасну екологічну політику та освітні практики.