СИМПТОМАТИКА КУЛЬТУРНОЇ ДЕГРАДАЦІЇ У СИТУАЦІЇ ВІЙНИ
DOI:
https://doi.org/10.32782/hst-2025-22-99-05Ключові слова:
людина, медіапростір, кінематограф, комунікація, культурний опір, агресія, війна, культура, деградація, маніпуляціїАнотація
У статті здійснено філософсько-антропологічний аналіз культурної деградації та культурної стабілізації в умовах війни. В ході дослідження було з’ясовано, що симптоми культурної деградації наявні як на матеріальному, так і духовному рівні культури. Виявлено наступні ознаки: знищення культурної спадщини, через руйнування музеїв, пам’яток архітектури, символіки культури; в силу економічних проблем в країни, підтримка мистецтва і культури стає другорядним, також можна відзначити певну інформаційну і комунікативну спрощеність культурних смислів, бо досить часто поверхові патріотичні меседжі замінюють глибину рефлективності культурного процесу, а також відбувається спотворення реальності та підміна справжніх смислів міфологемами. Доведено, що в ситуації культурного вакууму, наративи стають потужним інструментом управління свідомістю людини. Цим визначається актуальність даної теми та необхідність виявлення симптоматики культурної деградації для розробки дієвої програми культурного опору. В результаті комплексного аналізу симптоматики культурної деградації, було виявлено її причини, ризики та патологічні наслідки у сучасному суспільстві. Доведено, що прояви культурної деградації мають багатовимірний характер і відображають інволюційні процеси в суспільстві. Проаналізовано феномен формування нової культури, зосередженої на воєнній тематиці, яка нерідко набуває деградаційних ознак через пропагандистські цілі. З’ясовано, що найбільш уразливими і відкритими для проникнення й трансляції ворожих наративів є медіапростір, який перевантажений низькопробним контентом, що призводить до інформаційного спрощення, як наслідок придушення кричного мислення, що в свою чергу робить людину нездатною відрізняти справжні смисли від їх сурогатів. Розглянуто причинно-наслідкові зв’язки, що сприяють виникненню таких явищ, що дозволяє віднайти оптимальні шляхи та способи збереження культурної цілісності в надскладних умовах та виявити дестабілізуючі чинники. Доведено, що одночасно з деградацією, відбувається й протилежний процес – поява нових культурних форм, як відображення філософії ненасильницького спротиву. Визначено можливості сучасного суспільства щодо забезпечення інформаційної безпеки та інформаційного захисту. Результати досліджень можуть бути використані для розробки стратегій захисту культури, спрямованих на мінімізацію ризиків культурних втрат у майбутньому.
Посилання
Бодріяр Ж. Фатальні стратегії. Пер. з фр. Л. Кононовича. Львів: Кальварія, 2010. 192 с.
Епіктет Енхейридіон і фрагменти. Пер. Омелян Омецінський. Буенос-Айрес: Видавництво Юліяна Середяка. Буенос-Айрес, 1976. 103 с.
Єрмоленко А. М. Війна і суспільство. Круглий стіл "Філософської думки", Філософська думка. 2025. № 1. С. 6-60.
Ломачинська І. М., Ломачинський Б. Г. Вісник Львівського університету. Серія філос.-політолог. студії. 2020. № 29. С. 90-97.
Ожеван М. А. Глобальна війна стратегічних наративів: виклики та ризики для України. Стратегічні пріоритети. 2016. № 4 (41). С. 30-40.
URL:https://ippi.org.ua/sites/default/files/ozevan.pdf (дата звернення: 01.02.2025).
Парахонський Б. О., Яворська Г. М. Онтологія війни і миру: безпека, стратегія, смисл. Київ: НІСД, 2019. 560 с.
Пелін О. В. Смислова зброя в умовах інформаційних війн. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Педагогіка, соціальна робота. 2014. № 31. С. 125-127.
Попович М. В. (2015). Війна і суспільство. Круглий стіл "Філософської думки", Філософська думка. 2015. № 1. С. 5-60.
Почепцов Г. Г. (2013). Смислові та інформаційні війни. Інформаційне суспільство. 2103. № 18. С. 21-27.
Фісенко Т. В. Кінематограф у формуванні громадської думки. Обрії Друкарства. 2020. № 1 (8). С. 205-223.
Lenard, PattiTamara (2023) Culture. The Stanford Encyclopediaof Philosophy (Winter 2023 Edition), Edward N. Zalta&UriNodelman (eds.) [Електронний ресурс]. URL: https://plato.stanford.edu/archives/win2023/entries/culture/(дата звернення 24.01.2025).
Lewens, Tim; Buskell, Andrew (2023) Cultural Evolution. The Stanford Encyclopedia of Philosophy (Winter 2023 Edition), Edward N. Zalta& Uri Nodelman (eds.)[Електронний ресурс]. URL:https://plato.stanford.edu/archives/win2023/entries/evolution-cultural/ (дата звернення 25.01.2025).
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Подаючи текст статті до редакції, автор погоджується з тим, що авторські права на статтю переходять до видавця, при умові, якщо стаття приймається до публікації. Авторські права включають ексклюзивні права на копіювання, розповсюдження і переклад статті.
Автор зобов’язаний:
- нести відповідальність за достовірність представленої інформації та оригінальність поданих матеріалів своєї роботи до друку;
- зберігати за собою всі авторські права і одночасно надавати збірнику наукових праць право першої публікації, що дозволяє розповсюджувати даний матеріал з підтвердженням авторства і первинності публікації у даному збірнику;
- відмова в публікації не обов’язково супроводжується роз’ясненням причини і не може вважатися негативним висновком відносно наукової і практичної цінності роботи.
Автори зберігають за собою авторські права на роботу і представляють збірнику наукових праць право першої публікації роботи, що дозволяє іншим розповсюджувати дану роботу з обов’язковим збереженням посилань на авторів оригінальної праці і оригінальну публікацію у даному збірнику.
Автори зберігають за собою право заключати окремі контрактні домовленості, що стосуються не-ексклюзивного розповсюдження версії роботи в опублікованому вигляді (наприклад, розміщення її в книгосховищі академії, публікацію в монографії), з посиланням на оригінальну публікацію в збірнику наукових праць.
Автори мають право розміщати їх роботу в мережі Інтернет (наприклад, в книгосховищі академії чи на персональному сайті) до і під часу розгляду її в даному збірнику наукових праць, так як це може привести до продуктивного обговорення її даним збірником і великої кількості посилань на дану роботу