ХРИСТИЯНСЬКА КАТЕХУМЕНАЛЬНА СПІЛЬНОТА: ПОКЛИКАННЯ ТА ЗНАЧЕННЯ У СУЧАСНОМУ СУСПІЛЬСТВІ

Анотація

Висвітлюються особливості функціонування християнських спільнот на прикладі рухів Неокатехуменальна Дорога та Світло-Життя, створених з метою здійснення катехизації дорослих в умовах поглиблення секуляризації, поширення індивідуалізму, споживацтва, формалізації християнства та духовної кризи в суспільстві. Мета статті – проаналізувати особливості вчення та діяльності спільнот рухів «Неокатехуменальна дорога» та «Світло життя», розглянути їхню роль у духовному зростанні людини та цінності, якими вони керуються і формуються.Завданнями рухів є всебічна катехизація, систематичне християнське виховання, що здійснюється через три головні елементи: Слово Боже, Літургію та Спільноту та проходження певних етапів, які тривають упродовж років та покликані допомагати формуванню зрілої віри, грунтовній особистісній трансформації людини, що проявляється у глибшому пізнанні власної сутності, своєї життєвої реальності, зміні стосунків з Богом та іншими людьми. Обгрунтовано, що значна увага в рухах Неокатехуменальна Дорога та Світло-Життя приділяється спільнотам, які вважаються незамінними у здійсненні катехизації. Завдяки своєму вертикальному (зв’язок з Богом) та горизонтальному (зв’язок з іншими людьми) вимірах спільнота постає необхідною умовою духовного навернення та зростання. На прикладі цих рухів з’ясовано, що християнські спільноти є викликом та альтернативою домінуючим в суспільстві цінностям індивідуалізму, матеріалізму, тенденції до зменшення уваги та вимог людини до свого духовного та морального рівня. Вони нагадують про необхідність зберігати відкритість, терпіння, готовність до труднощів у взаємовідносинах, що сприяє зростанню у вірі та формуванню стосунків з іншими людьми. Християнські спільноти потребують ґрунтовних наукових досліджень, які сприятимуть кращому розумінню їхнього феномену, актуальності та цінності для сучасної людини. Важливо, щоб лідери та представники релігійних громад були відкриті до них, зокрема, це стосується проведення інтерв’ю, анкетування з метою їх ґрунтовного вивчення, порівняння, оскільки такі дослідження здатні, серед іншого, спростувати необґрунтовані упереджені уявлення, які можуть виникнути про них.