СУТНІСТЬ, АТРИБУТИ ТА МОДУСИ СОЦІАЛЬНОЇ СИНГУЛЯРНОСТІ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/hst-2024-21-98-16

Ключові слова:

соціальна сингулярність, цифровізація, штучний інтелект, технологічна сингулярність, індивідуалізм, унікальність, цифрова людина, цифрове суспільство, цінності

Анотація

В статті проаналізовано модуси і атрибути соціальної сингулярності, що дозволило з’ясувати смислове наповнення понятійної конструкції «соціальна сингулярність». Тому, метою статті буде розкрити сутність соціальної сингулярності, визначити її характеристики, як складної, багатовимірної соціальної системи, що презентує нову модель майбутнього. В статті розглянуто сучасну ситуацію соціального як: «розпад», «межу», «безперервне переривання» або сингулярність. Зроблена спроба концептуалізувати соціальну сингулярність як символічність індивіда в умовах порядку або квазі-порядку. Дано визначення соціальної сингулярністі – як стану суспільства, коли швидкість і глибина змін стають настільки інтенсивними, що традиційні механізми розуміння та прогнозування перестають бути ефективними. Зазначено, що соціальна сингулярність часто асоціюється з технологічною сингулярністю, але розглядає ширші аспекти: етичні, соціокультурні, політичні. Визначено, що модуси і атрибути соціальної сингулярності – це різні форми, способи, характеристики через які будуть проявлятись унікальність і винятковість, індивідуалізм у суспільстві.Для проведення дослідження ключову роль відіграли праці, що найбільш дозволяють розглянути соціальну сингулярність у методологічному аспекті постмодерністських теорій. Розуміння сутності соціальної сингулярності розглядається крізь призму коеволюції природи та суспільства в умовах стрімкого технологічного прогресу та зміни ролі інформаційного середовища. Зазначено, що онтологічна матриця діджиталізованого простору формує модель ідеалізованої, віртуальної реальності, певної утопії, в якій сучасна людина може загубитись і зовсім не отримати переможних можливостей для свого життя. Отже, в статті наголошується, що ресурси, які виробляються технологічною інфраструктурою в XXI столітті, дозволяють вибудувати нову соціальну систему, в якій принципи людиноцентризму, гідності, поваги до людини стануть пріоритетними. Зазначимо, що соціальна сингулярність – це точка відліку, що фіксує сучасні зміни в суспільстві. Основна ідея нашої статті, полягає в тому, щоб показати, що ми живемо в епоху, коли технологічні і соціальні зміни тісно взаємопов’язані. Послаблення централізованих інституціональних форм бізнеса, монополій, бюрократичних груп призведе до розвитку децентралізованих, гнучких виробництв, що будуть породжувати унікальність і винятковість соціально-економічного, політичного життя людства. Суть соціальної сингулярності полягає в тому, що ми переходимо від суспільства, орієнтованого на стандартизацію та масове виробництво, до суспільства, де високо цінується індивідуальність та винятковість. Це стосується як матеріальних предметів, так і освіти, кар’єри, культури і навіть соціальних відносин.

Посилання

Laszlo, E. (2014). The chaos point: The world at the crossroads. Hachette UK.

Окорокова В.В. Постмодерністське моделювання образу нової соціальної реальності. Кваліфікаційна робота на здобуття наукового ступеня доктора філософських наук за спеціальністю 09.00.03 «Соціальна філософія та філософія історії». Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського», Одеса, 2019.

Рябека О. Г. Глобальний соціум на порозі сингулярності / О. Г. Рябека // Вісник Донецького національного університету. Сер. Б: Гуманітарні науки. – 2014. – № 1-2. – С. 496-502. -Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vdnug_2014_1-2_73

Our mission is to organize the world’s information and make it universally accessible and useful. Доступ 20.10.2024 https://about.google/ https://about.google/intl/ALL

Google Chairman Eric Schmidt: ‘The Internet Will Disappear.’ Georg Szalai. 22 января 2015 года. Доступ 20.10.2024 https://www.hollywoodreporter.com/news/googlechairmanericschmidtinternet765989

Цифровий капіталізм і утопії Інтернету / Віталій Атанасов (ред.) – Київ: ЦСТД; Видавництво ТОВ «Видавничий Будинок «АВАНПОСТПРИМ»«, 2020. – 160 c.

Srnicek, N., & Williams, A. (2015). Inventing the future: postcapitalism and a world without work. Verso Books. Jean-François Lyotard. The Postmodern Condition (1979) publ. Manchester University Press, 1984.

Derrida, Jacques (1978). Writing and Difference. Chicago: Routledge.

Baudrillard, Jean (1994). Simulacra and Simulation. University of Michigan Press.

Deleuze, G. Guattari, F. (1983). Anti-Oedipus. Capitalism and Schizophrenia. Minneapolis, University of Minnesota Press. Сайтарлы И. Философия социальной культуры. / Инна Сайтарлы. Монография. – К.: Изд. ПАРАПАН, 2012. – 292 с.

Nancy J.-L. A Finite Thinking / J.-L. Nancy ; [trans. from French by E. Bullard, J. Derbyshire, S. Sparks]. – Stanford: Stanford University Press, 2003. P. 3–30. Who Comes after the Subject? / ed. by E. Cadava, P. Connor, J.-L. Nancy. New-York; London: Routledge, 1991. 258 p.

Fromm, Erich. The Anatomy of Human Destructiveness. New York, Chicago, San Francisco: Holt, Rinehart and Winston, 1973.

Parsons, Talcott. 2005 [1951]. The Social System. London: Routledge. https://voidnetwork.gr/wp-content/uploads/2016/10/The-Social-System-by-Talcott-Parsons.pdf

Elias, Norbert. 2000. «Shame and Repugnance» (VI), «Increasing Constraints on the Upper Class: Increasing Pressure from Below» (VII). In The Civilizing Process: Sociogenetic and Psychogenetic Investigations, 2nd ed., edited by Eric Dunning, Johan Goudsblom, and Stephen Mennell, translated by E. Jephcott, 414-436. Oxford: Blackwell Publishing. Bauman, Zygmunt. 2001. Liquid modernity. Malden, MA: Polity Press.

Пролеєв С. Сучасний геополітичний пасьянс / С. Пролеєв // Філософська думка. 2015. №4. С. 12-22.

Lipovetsky G. Time Against Time, or The Hypermodern Society // Supplanting the Postmodern. An Anthology of Writings on the Arts and Culture of the Early 21st Century / Ed. by D. Rudrum, N. Stavris. N. Y.; L.; New Delhi; Sydney: Bloomsbury Academic, 2015. P. 191‒208.

Кріс Скіннер. Людина цифрова. Четверта революція в історії людства, яка торкнеться кожного // Вид-во: Фабула. Україна. 2020. 272 с.

Kurzweil, R. (2023). The Singularity is Near. In: Sandler, R.L. (eds) Ethics and Emerging Technologies. Palgrave Macmillan, London. https://doi.org/10.1057/9781137349088_26

Vinge, V. The Coming Technological Singularity: How to Survive in the Post-Human Era. Whole Earth Review (Winter 1993).

Chalmers, David J. (2010). The singularity: A philosophical analysis. Journal of Consciousness Studies 17 (9-10):9 – 10. Reckwitz, A. (2020). The society of singularities.

Воронкова Валентина, Нікітенко Віталіна, Васильчук Геннадій, Каганов Юрій, Метеленко Наталя. Формування моделі форсайту цифрової економіки, освіти, культури. Humanities studies: Collec. tion of Scientific Papers / Ed.V. Voronkova. Zaporizhzhia: Publishinghouse «Helvetica», 2024. 18 (95). С.119-130.

Воронкова В. Г. Філософія цифрової людини і цифрового суспільства: теорія і практика: монографія /В. Г. Воронкова, В. О. Нікітенко. – Львів-Торунь: Liha-Pres, 2022. – 460 с.

Утюж, І. Г. Контури соціальної сингулярності: існування в стані «розпаду». Культурологічний вісник: Науково-теоретичний щорічник Нижньої Наддніпрянщини. 2017. Вип. 37. С.112-119.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-12-30

Номер

Розділ

СОЦІАЛЬНА ФІЛОСОФІЯ ТА ФІЛОСОФІЯ ІСТОРІЇ