ІНФОРМАЦІЙНА БУЛЬБАШКА МЕДІАРЕАЛЬНОСТІ: ТРАНСФОРМАЦІЇ ЗНАННЯ, ІНФОРМАЦІЇ І СВІДОМОСТІ
DOI:
https://doi.org/10.32782/hst-2024-21-98-11Ключові слова:
інформаційна бульбашка, медіареальність, трансформація знання, когнітивні упередження, свідомість, соціальні мережіАнотація
Актуальність дослідження у тому, що нові медіа стерли межі між віртуальним і реальним світами, вони сильно збільшили обсяги інформації, доступної для людей щодня. У статті досліджується феномен інформаційної бульбашки як ключового явища медіареальності, що впливає на трансформацію знання, інформації та свідомості сучасної людини. Метою статті є спроба виявлення специфіки формування «інформаційної бульбашки» в медіареальності як феномену сучасного цифрового суспільства через нові медіа та вплив цього явища на формування суспільної свідомості. Це створює ситуацію, що людина має змогу отримувати інформацію з будь-якого куточка світу, проте у сучасному медіапросторі процес фільтрування та сприйняття інформації ускладнюється через велику кількість фейків, рекламних повідомлень, спаму та такого феномену як «інформаційна бульбашка». Поширення впливу нових медіа в суспільстві створює «медіареальність», яка характеризується можливістю миттєвого доступу до великої кількості інформації та формує хибне, альтернативне бачення світу. Однією з форм цієї медіареальності можна назвати інформаційну бульбашку. У статті розглядається саме поняття «інформаційна бульбашка» та причини виникнення цього явищ новини як виду інформаційних повідомлень. Аналізується, як алгоритми соціальних мереж і медіаплатформ формують індивідуальні інформаційні середовища, обмежуючи доступ до альтернативних поглядів і посилюючи когнітивні упередження. Висвітлено вплив цього феномену на критичне мислення, суспільну свідомість та динаміку формування суспільних цінностей. Особливу увагу приділено викликам, які постають перед освітою, наукою та інформаційною безпекою в умовах поширення інформаційних бульбашок. Виявлення впливу інформаційних бульбашок на суспільну свідомість і поведінку дозволить розробити заходи для зміцнення соціальної згуртованості, підтримки плюралізму думок та подолання інформаційної ізоляції. Таким чином, дослідження сприятиме більш глибокому розумінню процесів трансформації знання, інформації та свідомості, а також забезпечить інструменти для їх гармонійного розвитку в умовах сучасної медіареальності.
Посилання
Кияниця Є. О. Роль класичних та інтерактивних медіа в інформаційно-цифровому суспільстві. Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Серія: Філологія. Соціальні комунікації. 2020. Том 31 (70). № 4. Ч. 4. С. 205-209.
McLuhan M. Understanding Media: The Extensions of Man. 1964. 336 p.
Вайшенберг З. Новинна журналістика: навч. посіб. Київ: Академія української преси, 2004. 262 с
Михайлин І. Л. Глобальний світ крізь призму постіндустріального (інформаційного) суспільства в концепції Даніела Белла. Вісник Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна. Серія: Соціальні комунікації. 2008. № 874. С. 5 – 9.
Miller, M. M., Riechert, B. P. The Spiral of Opportunity and Frame Resonance: Mapping the Issue Cycle in News and Public Discourse Framing Public Life: Perspectives on Media and Our Understanding of the Social World. Mahwah: Lawrence Erlbaum Associates, 2003. с. 112
Синоруб Г. П. Поняття конфліктного наповнення діяльності мас-медіа в теорії соціальних комунікацій (контекст формування поведінки аудиторії): автореф. дис... канд. наук із соціальних комунікацій: 27.00.01. Київ, 2009. 16 с
Milburn, M. A. y McGrail, A. B. (1992). The Dramatic Presentation of News and its Effects on Cognitive Complexity. Political Psychologyю 1992. 13 (4). 613–632.
Примак,Т.О. PR для менеджерів і маркетологів. Київ: Центр навчальної літератури.Чевозерова, Г.В., 2013.
Pariser E. The Filter Bubble: What the Internet Is Hiding from You. URL: https://www.academia.edu/34426834/Бодріяр Ж. Симулякри і симуляція / Ж.. Бодрійяр. Київ: Основи, 2004. 230 с.
Pariser, E. The Filter Bubble: How the New Personalized Web Is Changing What We Read and How We Think. New York: Penguin Press 2011. p. 124
Palano, D.. The Truth in a Bubble: the End of ‘Audience Democracy’ and the Rise of ‘Bubble Democracy’. Soft Power, 2019. 6(2). 36-53.
Bratton B. The new normal: essay by Benjamin H. Bratton. URL: https://strelkamag.com/en/article/the-new-normal-essay-bratton.
Tesich S. The Watergate Syndrome: A Government Of Lies. The Nation. 1992. January, 6/13. 12-14.
Venugopal K. R., Srinivasa K. G. Algorithms for Web Personalization. Soft Computing for Data Mining Applications. Springer Berlin Heidelberg, 2009. 217-230.
Thurman, Neil, and Steve Schifferes The future of personalization at news websites: lessons from a longitudinal study. Journalism Studies. 2012. № 13(5-6). 775-790.
Dootz F. Personalization of Web Applications: Literature Review.
Режим доступу: //www.chilloutsofa.com/wp-content/uploads/Personalization-of-Web-Applications.pdf
Політика конфіденційності. Google: правила і принципи. – Режим доступу: //www.google.com.ua/intl/uk/policies/privacy
Chellappa R., Sin R. Personalization versus privacy: An empirical examination of the online consumer’s dilemma. Information Technology and Management. 2005. № 6. 181-202.
Бодріяр Ж. Симулякри і симуляція / пер. з фр. В. Ховхун. Київ: Вид-во Соломії Павличко «Основи», 2004. 230.
Manovich L. The Language of New Media. Cambridge: MIT Press, 2001. 354.
Кастельс М. Інтернет-галактика. Міркування щодо Інтернету, бізнесу і суспільства / пер. з англ. Е.Г. Ганиш, А.Б. Волкова. Київ: «Ваклер», 2007. 304.
Бурд’є П. Про телебачення і журналістику / пер.М.Возняк.: незалежний культурологічний часопис. 2009. 59. 28-40.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Подаючи текст статті до редакції, автор погоджується з тим, що авторські права на статтю переходять до видавця, при умові, якщо стаття приймається до публікації. Авторські права включають ексклюзивні права на копіювання, розповсюдження і переклад статті.
Автор зобов’язаний:
- нести відповідальність за достовірність представленої інформації та оригінальність поданих матеріалів своєї роботи до друку;
- зберігати за собою всі авторські права і одночасно надавати збірнику наукових праць право першої публікації, що дозволяє розповсюджувати даний матеріал з підтвердженням авторства і первинності публікації у даному збірнику;
- відмова в публікації не обов’язково супроводжується роз’ясненням причини і не може вважатися негативним висновком відносно наукової і практичної цінності роботи.
Автори зберігають за собою авторські права на роботу і представляють збірнику наукових праць право першої публікації роботи, що дозволяє іншим розповсюджувати дану роботу з обов’язковим збереженням посилань на авторів оригінальної праці і оригінальну публікацію у даному збірнику.
Автори зберігають за собою право заключати окремі контрактні домовленості, що стосуються не-ексклюзивного розповсюдження версії роботи в опублікованому вигляді (наприклад, розміщення її в книгосховищі академії, публікацію в монографії), з посиланням на оригінальну публікацію в збірнику наукових праць.
Автори мають право розміщати їх роботу в мережі Інтернет (наприклад, в книгосховищі академії чи на персональному сайті) до і під часу розгляду її в даному збірнику наукових праць, так як це може привести до продуктивного обговорення її даним збірником і великої кількості посилань на дану роботу
