КЛАСИФІКАЦІЇ ВІЙСЬКОВО-БОЙОВИХ ТРАДИЦІЙ
DOI:
https://doi.org/10.32782/hst-2024-21-98-09Ключові слова:
військові традиції, військовослужбовці, козацькі традиції, військово-патріотичне виховання, тяглість традиційАнотація
Розглянуто різноманітні класифікації військових традицій, що дають змогу розкрити їх складний і багаторівневий характер, завдяки якому зберігається сила і життєвість цих традицій, кращі з яких протягом століть передаються від попередніх до наступних поколінь. Здійснено класифікації військово-бойових традицій відповідно до різних критеріальних засад: за ступенем спільності серед військових традицій; за ступенем стійкості; військово-бойові традиції, що спираються на критерій рівня існування; за конкретною сферою їх застосування; за носіями військових традицій (традиції офіцерів, прапорщиків, сержантів і рядових); за сферами взаємозв’язків і відносин між військовослужбовцями (відносини бойової діяльності; відносини у повсякденній підготовці; відносини військового побуту); за критерієм ступеня нормативного закріплення; за їх впливом на зміцнення боєздатності Збройних Сил. Результат дослідження: 1) розкрито силу й життєвість традицій, що визначає необхідність переосмислення їх ключової ролі у життєдіяльності суспільства й армії, виховання на них як військовослужбовців Збройних Сил України, так і молоді; 2) підкреслено, що військові традиції, уособлюючи подвиги попередніх поколінь українських воїнів, постають потужним моральним орієнтиром для нинішнього покоління захисників Вітчизни; 3) аналізуючи питання сили і життєвості козацьких традицій, визначено низку засобів та форм козацького виховання, що можуть бути впроваджені в освітню практику. Таким чином, інтегральною основою збереження військових традицій в суспільстві постає гуманізм, завдяки чому, як засвідчує історичний досвід, стає можливим навіть в умовах війни зберігати вищі моральні цінності, що визначають духовний поступ суспільства. Різноманітні класифікації військових традицій дають змогу розкрити їх складний і багаторівневий характер. Завдяки йому зберігається сила і життєвість цих традицій, кращі з яких протягом століть передаються від попередніх до наступних поколінь. Інтегральною духовною основою збереження та збагачення військових традицій в суспільстві постає гуманізм. Завдяки цьому, як засвідчує історичний досвід, стає можливим навіть в умовах війни зберігати вищі моральні цінності, що визначають духовний поступ суспільства.
Посилання
Вуйма А. Г. Традиції та новаторство як дві протилежності в діалектиці культури. Проблема традиції в українській культурі: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції курсантів, студентів та молодих учених. Харків: НУЦЗУ, 2013. С. 36–38.
Гаврилюк В. Ю. Козацьке виховання та засоби його актуалізації в умовах освітніх змін і суспільних викликів. Народна освіта: електронне наукове фахове видання. URL: https://www.narodnaosvita.kiev.ua/?page_id=5455 (дата звернення: 03.09.2023).
Гайдуллін О. О. Досвід доктринальної інтерпретації легальних понять: правова терміносистема військових традицій. Юридична наука. 2014. № 8. С. 7–21.
Гауряк О. Д., Богданюк А. М., Киселиця О. М. Шляхи творчої реалізації ідей Г. Ващенка щодо виховання волі і характеру в процесі фізичного виховання у практиці учителя фізичної культури сучасної школи. Вісник Університету імені Альфреда Нобеля. Серія: «Педагогіка і психологія». Педагогічні науки. 2021. № 2 (22). С. 8–15.
Глушук В. М. Духовні та бойові традиції українського козацтва (XVІ–XVІIІ ст.). Воєнно-історичний вісник: Збірник наукових праць Національного університету оборони України. 2013. Вип. 3(9). С. 10–14.
Зонь В. В., Кубіцький С. О., Слонімський В. Г., Великожон, М. В. Організація інформаційно-пропагандистського забезпечення особового складу Збройних Сил України. Київ: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2007. 225 с.
Карпов В. В. Історичні передумови української військової символіки: ХХ століття. Вісник НАККіМ. 2014. № 1. С. 205–209.
Козацька педагогіка і навчально-виховний процес у закладах освіти: науково-методичний збірник / Укладачі: В. Є. Берека, І. К. Гіджеліцький, Н. М. Орловська. Кам’янець-Подільський: Видавець ПП Зволейко Д. Г., 2018. 472 с., іл.
Мірошніченко В. І. Система патріотичного виховання майбутніх офіцерів-прикордонників: монографія. Хмельницький: Видавництво Національної академії Державної прикордонної служби України імені Б. Хмельницького, 2012. 376 с.
Отич О. М. Військові традиції і звичаї як чинники підвищення якості вищої військової освіти. Вища освіта України. Науковий та науково-методичний часопис. Том 1 (3). С. 59–63. URL: https://lib.iitta.gov.ua/6859/1/%D0%9E%D1%82%D0%B8%D1%87_%D0%9E_%D0%9C.pdf (дата звернення: 31.08.2023).
Проць Р. О. Проблема військово-патріотичного виховання молоді засобами фізичної культури на засадах етно-педагогіки. Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: наукова монографія. Харків: ХДАДМ, 2009. С. 128–130.
Ромащенко О. А. Традиції римського війська в сучасних Збройних Силах України. Культура України: традиції та сучасність (з нагоди 25-річчя Незалежності України): Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції курсантів, студентів та молодих вчених. Харків: НУЦЗУ, 2016. С. 175–176.
Сергеєв П. П. Традиції та новаторство як основа історичного розвитку культури. Проблема традиції в українській культурі: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції курсантів, студентів та молодих учених. Харків: НУЦЗУ, 2013. С. 21–23.
Сидоренко Л. Особливості військово-історичних традицій у Збройних Силах України. Військово-історичний меридіан. Електронний науковий фаховий журнал. 2020. № 27. С. 144–154. URL: https://vim.gov.ua/pages/_journal_files/26.04.2020/pdf/VIM_27_2020-144-154.pdf (дата звернення: 02.09.2023).
Спіцин В. В. Народна фізична культура в Україні у період з XV по XVIII століття. Теорія та методика фізичного виховання. 2008. № 11. С. 30–32.
Стороженко І. С. Богдан Хмельницький і воєнне мистецтво у визвольній війні українського народу середини XVII століття. Книга перша. Воєнні дії 1648-1652 рр. Дніпропетровськ: Вид-во ДДУ, 1996. 320 с.
Федоренко В. В. Роль та місце традицій у системі суспільно-психологічних компонентів моральної та правової свідомості військовослужбовців Збройних Сил України. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія: «Юриспруденція». 2018. № 36. Т. 1. С. 25–28.
Шевченко М. М. Соціально-філософський аналіз військових традицій. Проблеми соціальної роботи: філософія, психологія, соціологія. 2017. № 1 (9). С. 97–104.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Подаючи текст статті до редакції, автор погоджується з тим, що авторські права на статтю переходять до видавця, при умові, якщо стаття приймається до публікації. Авторські права включають ексклюзивні права на копіювання, розповсюдження і переклад статті.
Автор зобов’язаний:
- нести відповідальність за достовірність представленої інформації та оригінальність поданих матеріалів своєї роботи до друку;
- зберігати за собою всі авторські права і одночасно надавати збірнику наукових праць право першої публікації, що дозволяє розповсюджувати даний матеріал з підтвердженням авторства і первинності публікації у даному збірнику;
- відмова в публікації не обов’язково супроводжується роз’ясненням причини і не може вважатися негативним висновком відносно наукової і практичної цінності роботи.
Автори зберігають за собою авторські права на роботу і представляють збірнику наукових праць право першої публікації роботи, що дозволяє іншим розповсюджувати дану роботу з обов’язковим збереженням посилань на авторів оригінальної праці і оригінальну публікацію у даному збірнику.
Автори зберігають за собою право заключати окремі контрактні домовленості, що стосуються не-ексклюзивного розповсюдження версії роботи в опублікованому вигляді (наприклад, розміщення її в книгосховищі академії, публікацію в монографії), з посиланням на оригінальну публікацію в збірнику наукових праць.
Автори мають право розміщати їх роботу в мережі Інтернет (наприклад, в книгосховищі академії чи на персональному сайті) до і під часу розгляду її в даному збірнику наукових праць, так як це може привести до продуктивного обговорення її даним збірником і великої кількості посилань на дану роботу
