ВПЛИВ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА ЦИФРОВІЗАЦІЮ СУСПІЛЬСТВА В УМОВАХ РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ
DOI:
https://doi.org/10.32782/hst-2024-21-98-07Ключові слова:
інформаційно-комунікаційні технології, цифровізація суспільства, інформація, інформати- зація, цифровий інформаційний простір, цифрове суспільство, мережеве суспільство, соціальні загрози/ризики, інформаційний контроль, цифровий вектор, цифрові платформи, телеграм-канал, мовлення, російсько-українська війнаАнотація
Актуальність теми дослідження полягає у необхідності переосмислення використання інформаційно-комунікаційних технологій після початку російсько-української війни як цілісного інструменту боротьби та захисту інформаційного суспільства у цифрову добу. Метою нашої статті є побудова мисленнєвої моделі впливу інформаційно-комунікаційних технологій на цифровізацію суспільства в умовах російсько-української війни. Особливу увагу приділено впливу ІКТ на державне управління, економіку, освіту, соціальну комунікацію та інформаційну безпеку. Розкрито, як цифрові інструменти сприяли адаптації суспільства до кризових умов, а також окреслено виклики, пов’язані з військовими діями та кібератаками. Методологія дослідження. Використання синергетичного та комунікативного підходів обумовлено поглядом на інформаційно-комунікаційні технології як сукупність взаємопов’язаних систем, які обмінюються інформацією, базами та смислами. При цьому, на сьогодні вже соціальна складова визначає параметри технічної частини даних технологій. Матеріал статті містить опис соціальних викликів Web 3.0. Окремо увага зосереджується на цифровій інклюзії та цифровому суспільному просторі. В статті аналізується зв’язок та взаємний влив комунікативних концептів «дія» та «мовлення», а також їх вплив на теперішнє суспільне життя в Україні. Окрему частину статті присвячено аналізу цифрової цензури та цифрової диктатури. Їх доречності та небезпечності в умовах війни, а також після її завершення. Регулювання монополій на інформацію та підтримка багатоголосся допомагає досягти цифрової демократії в нашій країні. Висновки. Телекомунікаційні засоби передачі інформації поступово втрачають свою популярність із-за монопольного інформування населення. Проте, вони намагаються втримати увагу глядачів за рахунок залучення цифрових та соціальних технологій. В умовах війни мережево-цифрова складова інформаційно-комунікаційних технологій поступово виходить на перший план. Це пов’язано із персональним наданням інформації, а також можливістю зворотного впливу на контент та автора. Разом із цим, питання гармонізації суспільно-державних відносин у цифрову добу у нашій країні залишається відкритим.
Посилання
Бекешина І. (2024). Джерела інформації про війну. https://dif.org.ua/article/dzherela-informatsii-pro-viynu (дата звернення 27.10.2024).
Давиденко Г. (2023). Цифрова інклюзія та доступність: соціальна діджиталізація: монографія. Вінниця: ТВОРИ. 240 с.
Єрмоленко А. М. Комунікативна практична філософія: підручник. Київ: Лібра, 1999. 488 с.
Золотар О. О. Електронна демократія і цифрова диктатура. Інформація і право, 2017. (4). 16-25.
Малєєв В. О. Безпальченко В. М. Інтернет-небезпека: ризики, аналіз залежностей, першочергові заходи. Вісник Херсонського національного технічного університету. 2020. № 4 (75). С. 189–197.
Мамон, О., Мунтян, Л., Іваненко, Р. Технологічні й соціальні виклики розвитку WEB 3.0: аналіз та прогнози. Наука і техніка сьогодні, 2024. 4 (32), С. 1155-1170.
Олешко, А. А., Гороховець, Є. В. (2019). Інформаційно-комунікаційні технології та людський розвиток. Інвестиції: практика та досвід. 2019. (16), 16-19.
Пода Т. А. Інформаційно-комунікаційні технології в контексті сучасних міжнародних відносин: соціально-філософський аналіз. Вісник Національного авіаційного університету. Філософія. Культурологія. 2013. (2). 59-63.
Самодай В., Машина Ю., & Білаш С. Проблеми та перспективи розвитку інновацій в умовах діджиталізації (на прикладі додатку «Дія»). Економіка та суспільство. 2024. (59). https://doi.org/10.32782/2524-0072/2024-59-5
Храбан Т. Репрезентація емоцій українськими користувачами соціальних мереж за допомогою концепту війна. Вісник Національного університету оборони України. 2023. 75(5). 164–171. https://doi.org/10.33099/2617-6858-2023-75-5-164-1
Янковський О. «Цифрове гетто». Як Росія «відсікає» від України жителів в окупації. URL: https://www.radiosvoboda.org/a/novyny-pryazovya-rosiya-blokuye-internet-telebachennya-okupatsiya/32274722.html (дата звернення 26.10.2024).
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Подаючи текст статті до редакції, автор погоджується з тим, що авторські права на статтю переходять до видавця, при умові, якщо стаття приймається до публікації. Авторські права включають ексклюзивні права на копіювання, розповсюдження і переклад статті.
Автор зобов’язаний:
- нести відповідальність за достовірність представленої інформації та оригінальність поданих матеріалів своєї роботи до друку;
- зберігати за собою всі авторські права і одночасно надавати збірнику наукових праць право першої публікації, що дозволяє розповсюджувати даний матеріал з підтвердженням авторства і первинності публікації у даному збірнику;
- відмова в публікації не обов’язково супроводжується роз’ясненням причини і не може вважатися негативним висновком відносно наукової і практичної цінності роботи.
Автори зберігають за собою авторські права на роботу і представляють збірнику наукових праць право першої публікації роботи, що дозволяє іншим розповсюджувати дану роботу з обов’язковим збереженням посилань на авторів оригінальної праці і оригінальну публікацію у даному збірнику.
Автори зберігають за собою право заключати окремі контрактні домовленості, що стосуються не-ексклюзивного розповсюдження версії роботи в опублікованому вигляді (наприклад, розміщення її в книгосховищі академії, публікацію в монографії), з посиланням на оригінальну публікацію в збірнику наукових праць.
Автори мають право розміщати їх роботу в мережі Інтернет (наприклад, в книгосховищі академії чи на персональному сайті) до і під часу розгляду її в даному збірнику наукових праць, так як це може привести до продуктивного обговорення її даним збірником і великої кількості посилань на дану роботу
