ЕКЗИСТЕНЦІЙНІ ПРОБЛЕМИ І ТРАНСФОРМАЦІЯ ЖИТТЄВОГО СВІТУ ЛЮДИНИ В УМОВАХ УРБАНІСТИКИ В УКРАЇНСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ ДОБИ МОДЕРНУ

Автор(и)

  • КАТЕРИНА ЗІНОВ’ЄВА Харківський педагогічний уніерситет імені Г.С. Сковороди, Україна https://orcid.org/0009-0006-0476-5475

DOI:

https://doi.org/10.32782/hst-2024-21-98-05

Ключові слова:

екзистенційні виклики, урбаністичні процеси, життєвий світ, трансформація індивіда

Анотація

Глобальні виклики і урбаністичні процеси сьогодення створюють за закономірне питання для розвитку філософського дискурсу на основі екзистенційних викликів, з якими стикається індивід у пошуках сенсу життя. Тому у даній статті розглядається життєвий світ української людини доби модерну, який має складну структурну позицію у плані зрушення і кризи ідентичності, і як наслідок становлення нової свідомості. Постановка проблеми полягає у виявленні екзистенційних проблем і їхній вплив на подальший розвиток антропологічної трансформації. Метою даного дослідження є продемонструвати екзистенційні проблеми і наслідки трансформації життєвого світу людини в умовах глобальної урбанізації. Звертаючись до аналізу життєвого світу через дослідника і популяризатора філософських ідей М. Шинкарука, можна говорити що даний концепт є важливою категорією, яка дає глибоке обґрунтування глибинного зв’язку людини з реальністю, яка її оточує. Щоб проаналізувати поняття життєвий світ крізь призму екзистенційної філософії в умовах урбаністики в українській літературі доби модерну звернулись до європейських авторів із екзистенційними мотивами (Жанна Поля Сартра і Альбера Камю), де відслідкували взаємозвʼязок, як і у В. Підмогильного, що місто – байдужа реальність, де неможливо знайти консенсус між бажаннями, де людину переслідує трансформація як соціальна так і фізична, і як наслідок відбувається абсурдність власного існування, тобто трансформація субʼєкта призводить до втрати власної сутності. Тому як висновок, екзистенційні виклики у міському середовищі є не лише джерелом нового індивідуально загостреного почуття самосвідомості, але й виступають простором для самотнього відчуження і внутрішньої амбіційної боротьби за краще майбутнє в умовах урбаністичних процесів. Центральною темою роботи, де аналізували вплив соціального тиску і відчуження, де М. Маклюен зробив акцент на злитті світів в єдиний інформаційний простір, а В. Підмогильний зосередився на психологічних аспектах і досвіді людини, що намагається почути власний голос, зберегти індивідуальність. Отже, динамічна трансформація у життєвому світі української людини доби модерну є ознакою посилення пошуків нових смислів та ідентичності, де відбувається криза цінностей.

Посилання

Артюх В. Філософія історії екзистенціалізму та її українські аналоги. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Теорія культури і філософія науки», 2014. С. 49-54.

Залеська Онишкевич Л. Текст і гра. Українська модерна драма. Львів: Літопис, 2009. С. 467.

Камю А. Чума. Харків: Фоліо, 2006. С. 288.

Маклюен М. Галактика Гутенберга. Київ: Лабораторія, Ніка-центр, 2024. С. 384.

Павличко С. Дискурс модернізму в українській літературі: [монографія]. Київ: Либідь, 1999. С. 446.

Підмогильний В. Місто. Тернопіль: Богдан, 2022. С. 320.

Сартр Ж. П. Буття і ніщо. КДС, 2021. С. 644.

Сартр Ж. П. Екзистенціалізм – це гуманізм. Психологія і суспільство. 2022. №2 С. 49-65.

Титар О. В. Український екзистенціалізм у пошуках гуманістичних культурних орієнтирів: філософія нового українського урбанізму «Третьої революції». Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Теорія культури і філософія науки», 2018. С. 34-39.

Шинкарук М. І. Поняття життєвого світу в контексті феноменології та екзистенціалізму. Людина і світ. Київ: Наукова думка, 1994. С. 27–35.

Шлемкевич М. Загублена українська людина. Нью-Йорк, 1954. С.157.

Ясперс К. Психологія світоглядів. Київ: Юніверс, 2009. С. 464.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-12-30

Номер

Розділ

СОЦІАЛЬНА ФІЛОСОФІЯ ТА ФІЛОСОФІЯ ІСТОРІЇ