ПОДВІЙНА ГЕРМЕНЕВТИКА ДИЗАЙНУ: АБО РЕЧІ НАЗАД ДО САМИХ РЕЧЕЙ

Анотація

В статті здійснено феноменологічно орієнтовану рефлексію дизайну, як вагомого складника людського досвіду, що історично утворився в процесі взаємодії людини зі світом речей. Особливу увагу приділено дослідженню прикладного аспекту дизайну, сфокусованого на широкому спектрі питань дизайнерських пропозицій та споживацьких реакції, а також на основних моментах формування культури споживання у добу пізньої індустріалізації, з акцентами на функціональності, зручності та життєздатності дизайнів у сучасному світі. Обґрунтовано методологічну доцільність звернення до концептуалізацій життєвого світу, здійсненого Е. Гуссерлем, у практичному просторі дизайнерської праці, що заохочує дизайнерів розглядати комплексно ті контексти, в яких у подальшому використовуватимуться їхні проекти. Такий підхід мінімізує ризики непорозуміння між творцем та споживачем, гарантуючи, що продукти ідеально впишуться в повсякденну діяльність користувача та середовище. Процедура феноменологічної редукції дозволяє виявити витоки й суть неоднозначності сприйняття дизайнів творцями та споживачами крізь призму феноменологічної настанови Е. Гуссерля – речі назад до самих речей. Це дозволяє перейти на новий рівень розуміння дизайну, яке виходить за межі традиційних мистецьких парадигм, та дозволяє поставити під сумнів упереджені думки та роздуті очікування від дизайну, позбутися стереотипів щодо дизайнерської професії та кинути виклик усталеним споживацьким моделям у розумінні речі.Було виявлено, що незважаючи на популяризацію через інтернет-ресурси та масмедіа результатів творчості дизайнерів та дизайнерських пропозицій, відчувається недостатність комунікативних апробацій в суспільстві тих чи інших продуктів, що призводить до утворення лагун між дизайнами та глобальним споживачем. Тож варто посилити зворотній зв’язок на етапі проектування, щоб зібрати різноманітні точки зору та досвід. Доведено, що встановлення безперервних циклів зворотного зв’язку з користувачами для збору їхніх ідей і перевірки дизайнерських рішень відповідно до потреб і очікувань користувачів, не тільки мінімізує можливі економічні збитки, але й сприятиме соціальній взаємодії та співпраці між користувачами, включаючи функції для обміну, спілкування та спільної діяльності, що призведе до створення позитивної атмосфери та формування монолітності споживацьких запитів і мереж підтримки користувачів. У статті доведено, що методологічний інструментарій феноменологічної філософії, дозволяє більш яскраво розкрити людиновимірність самого дизайну та визначити його значимість крізь призму соціально і культурно апробованих норм краси та естетики.