ФІЛОСОФСЬКО-АНТРОПОЛОГІЧНІ КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЇ ТЕХНІЧНОЇ ТВОРЧОСТІ: ВІД ФІЛОСОФІЇ НІМЕЦЬКОГО ІДЕАЛІЗМУ ДО ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ
DOI:
https://doi.org/10.32782/hst-2024-21-98-01Ключові слова:
технічна творчість, комунікація, німецький ідеалізм, етика, технологічний, філософсько-антропологічний, цифрове суспільство, ШІАнотація
У статті досліджено філософсько-антропологічні концептуалізації технічної творчості в філософії німецького ідеалізму та її подальші рефлексії та модифікації в цифровому суспільстві. Метою даної статті є комплексне дослідження технічної творчості у сучасних контекстах цифрового суспільства з урахуванням її філософсько-антропологічних концептуалізацій, здійснених у філософії німецького ідеалізму, яка визначила гуманістичні вектори розвитку і розуміння технічної творчості від часів промислової революції до сьогодення. Завдання дослідження: проаналізувати розуміння технічної творчості у оптиках філософії німецького ідеалізму; виявити гуманістичний потенціал технічної творчості; з’ясувати її можливості у цифровому суспільстві.Обґрунтовано методологічну доцільність звернення до НКФ в межах даного дослідження. Також доведено, що репрезентації технічної творчості в культурі є багатовимірними і майже невичерпними, які засвідчують еволюцію технічного ставлення людини до світу від Античності до сучасних її модифікацій. Теоретико-методологічну базу дослідження складають такі методи – антропологічної редукції, антропологічної інтерпретації, системний аналіз та міждисциплінарний підхід. Особливе значення мали концептуалізовані В. Воронковою і В. Нікітенко поняття «цифрової людини», «цифрової гуманітаристики» та «цифрової філософії». Доведено, що в межах ідейних і духовних прозрінь доби Просвітництва та завдяки представникам німецького ідеалізму було визначено роль технічної творчості у бутті людини та закладено теоретичні підвалини подальших філософсько-антропологічних концептуалізацій технічної творчості. Здійснено опис розуміння людини класиками німецької філософії, можна стверджувати, що людина як духовна і культурна істота, коли займається технічною творчістю, реалізує свою природну здатність до самоздійснення. У певному сенсі посилює оптимістичне бачення ролі технічної творчості у визначенні передумов прогресу. Окреслено можливості, відкритість та оптимістичні настрої сучасного суспільства до розвитку високих технологій та інновацій, що, безумовно, потребує глибокого філософського переосмислення ролі техніки в людському житті.
Посилання
Воронкова В. Г., Нікітенко В. О. Філософія цифрової людини і цифрового суспільства: теорія і практика: монографія / В. Г. Воронкова,. Львів-Торунь: Liha-Pres, 2022. 460 с.
Култаєва М. Homo digitalis, дигітальна культура і дигітальна освіта: філософсько-антропологічні і філософсько-освітні розвідки. Філософія освіти. 2020. № 1. С. 8–36.
Лівіо М. (2022). Галілей і заперечники науки / пер з анг. О. Бойко. Київ: Вид. група КМ-Букс, 288 с.
Мортімен І. Століття змін. Яке століття бачило найбільше змін і чому це важливо для нас / пер. з англ. Я. Малишко. Харків: Вид-во «Ранок»: Фабула, 2021. 448 с.
Норберт Ю.. Прогрес. Десять причин з нетерпінням чекати на майбутнє. Пер. з англ. Н. Мельник. Харків: Фоліо; К.: БО «БФ Центр вільної економіки ім. Кахі Бендукідзе», 2019. 188 с.
Олтрейд Д. Нове мислення. Від Айнштайна до штучного інтелекту: наука і технології, що змінили світ. Пер. з англ. І. Возняк. Х.: Віват, 2021. 368 с.
Павліченко А. На каву з Айнштайном: п’єса. Київ: видавництво Ліра-К., 2023. 80 с.
Рьод В. Шлях філософії з ХVІІ по ХІХ століття / пер. з нім. В. Терпецького, О. Вєдрова. Київ: Дух і Літера, 2009. 388 с.
Фергюсон Н. (2023). Як Захід став успішним. Пер. з англ. В. Циба. Київ: Наш формат, 2023. 448 с.
Фрідман Р. Розгадка геніальності. Як працює інженерія ідей. Пер. з англ. А. Дудченко. Київ: Лабораторія, 2022. 256 с.
Хейлз Кетрін Н. Як ми стали постлюдством: Віртуальні тіла в кібернетиці, літературі та інформації. Пер з англ. Київ: Ніка-Центр, 2023. 426 с.
Яценко О. Д. Метафізика культури: від онтології до технології, від реальності до віртуальності. Київ: Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова. 2020. 353 с.
Knodt Reinhardю Ästhetische Korrespondenzen. Denken im technischen Raum. Stuttgart: Reclam, 1994.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Подаючи текст статті до редакції, автор погоджується з тим, що авторські права на статтю переходять до видавця, при умові, якщо стаття приймається до публікації. Авторські права включають ексклюзивні права на копіювання, розповсюдження і переклад статті.
Автор зобов’язаний:
- нести відповідальність за достовірність представленої інформації та оригінальність поданих матеріалів своєї роботи до друку;
- зберігати за собою всі авторські права і одночасно надавати збірнику наукових праць право першої публікації, що дозволяє розповсюджувати даний матеріал з підтвердженням авторства і первинності публікації у даному збірнику;
- відмова в публікації не обов’язково супроводжується роз’ясненням причини і не може вважатися негативним висновком відносно наукової і практичної цінності роботи.
Автори зберігають за собою авторські права на роботу і представляють збірнику наукових праць право першої публікації роботи, що дозволяє іншим розповсюджувати дану роботу з обов’язковим збереженням посилань на авторів оригінальної праці і оригінальну публікацію у даному збірнику.
Автори зберігають за собою право заключати окремі контрактні домовленості, що стосуються не-ексклюзивного розповсюдження версії роботи в опублікованому вигляді (наприклад, розміщення її в книгосховищі академії, публікацію в монографії), з посиланням на оригінальну публікацію в збірнику наукових праць.
Автори мають право розміщати їх роботу в мережі Інтернет (наприклад, в книгосховищі академії чи на персональному сайті) до і під часу розгляду її в даному збірнику наукових праць, так як це може привести до продуктивного обговорення її даним збірником і великої кількості посилань на дану роботу