ОРГАНІЗАЦІЯ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ: АНТРОПОЛОГІЧНА Й ТЕХНОЛОГІЧНА СКЛАДОВА ОСВІТНЬОЇ РЕАЛЬНОСТІ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/hst-2024-20-97-20

Ключові слова:

високотехнологічна освітня реальність, високі технології, цифрові технології, онлайн-платформи, комунікація, віртуальне навчання, мовна освіта, штучний інтелект

Анотація

В умовах високотехнологічної освітньої реальності відбуваються принципово нові тенденції засвоєння знань, змінюється траєкторія системи освіти для забезпечення якісної організації освітнього процесу з використанням новітніх технологій і врахуванням антропологічної складової. У статті порушуються аспекти реального й потенційного впливу високих технологій на освітній процес, адже з настанням ери інформаційних технологій використання інтернет-ресурсів у освіті стає ключовим етапом у досягненні високого рівня інформованості й освіченості. До освітньої реальності залучається багатоаспектна комунікація, завдяки якій кожний індивід, що отримав інформацію за допомогою того чи того каналу, однаково здатний брати участь у повному та ідентичному контексті дискусії, має можливість слухати і бути почутим. Інформаційні технології дозволяють долати багато фізичних перепон для комунікації (просторову віддаленість, часову), дозволяє конструювати і трансформувати віртуальну особистість. Завдяки інтернету та мобільним додаткам у процесі навчання індивід отримує можливість доступу до безлічі інформаційно-методичних ресурсів, які полегшують навчання. Технологія дозволяє створювати персоналізований навчальний контент, пристосований до індивідуальних потреб та вподобань. Адаптивні навчальні платформи використовують алгоритми для аналізу успішності та надання індивідуалізованих навчальних шляхів та зворотного зв’язку. Стрімкий розвиток комп’ютерних телекомунікаційних і інформаційних систем, засобів мультимедіа мають значний вплив на освіту і спонукають до появи нових форм викладання мов. Інтеграція штучного інтелекту (ШІ) у вивчення іноземної мови призвела до значних досягнень у тому, як люди здобувають мовні навички. Завдяки персоналізованому навчанню, зворотному зв’язку в реальному часі, доступності, іммерсійним середовищам, підвищеній зацікавленості та покращенню вимови, ШІ зробив вивчення іноземної мови більш ефективним, результативним і приємним.

Посилання

Воронкова В. Г., Нікітенко В.О. Філософія цифрової людини і цифрового суспільства: теорія і практика : монографія. Львів-Торунь : Liha-Pres, 2022. 460 с.

Згуровський М. Шлях до інформаційного суспільства – від Женеви до Тунісу. Дзеркало тижня, 34 (562), 2005. С. 4–6.

Карпець Л. А. Освітня реальність інформаційного суспільства: монографія. Харків : Оберіг, 2015. 387 с.

Култаєва М. Д. Освіта як диво і розчаклована реальність. Духовно-інтелектуальне виховання і навчання молоді в ХХІ столітті, 2021. № 3. С. 20–23.

Курбатов С. Дистанційна освіта як сутнісна складова інноваційної діяльності. Філософія освіти. №1-2(10), 2011. С.305-311.

Олексенко Р., Гарбар Г. Зарубіжний досвід цифрової трансформації освітянських систем сучасного суспільства. Цифрова трансформація соціоекономічних, управлінських та освітянських систем сучасного суспільства : матеріали Міжнародної науково-практичної конференції 23–24 листопада 2022 року / ред.-упорядник д.філософ.н., проф., В. Г. Воронкова. Запоріжжя : Видавничий дім «Гельветика», 2022. С.292-297.

Олтрейд Д. Нове мислення. Від Айнштайна до штучного інтелекту: наука і технології, що змінили наш світ. Пер.з англ. І.Возняка. Харків: Віавт, 2022. 368с.

Яценко Г. Інтенсифікація процесу комунікації у віртуальному навчальному середовищі. Філософія освіти № 1-2 (9), 2010. С. 295−311.

Frank Webster Theories of the Information Society, 2006 London 312p.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-09-25

Номер

Розділ

ФІЛОСОФІЯ ОСВІТИ