ПРЕЦЕДЕНТНІСТЬ У НЕВЕРБАЛЬНИХ ПРАКТИКАХ СУЧАСНОГО МЕДІАПРОСТОРУ: ФІЛОСОФСЬКО-КУЛЬТУРОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ

Анотація

У сучасних умовах одним із ключових понять комунікативного простору стає медійність, що актуалізує залежність семіотичної організації тексту від форматних властивостей каналу комунікації. Відповідно зазнає трансформації інструментарій для створення медіатексту, спосіб і середовище його поширення у комунікативному просторі. «Мозаїчність» медіасередовища проявляється у зміні основоположних світоглядних орієнтирів і принципів створення сучасного медіаповідомлення: фокус зміщується із слова на візуалізацію, знак, символ, які поєднуються у кліповій, фрагментованій презентації інформації. Стрімкий розвиток інтерактивних медіа, креолізація дискурсу мас-медіа не лише сприяють створенню нових культурних артефактів, а нових форм прецедентності, які потребують наукового осмислення. Мета дослідження – здійснити філософсько-культурологічний аналіз феномену прецедентності у невербальних практиках сучасного медіапростору. Методологія дослідження: метод теоретичного аналізу, що дозволив репрезентувати наукову інтерпретацію прецедентності у контексті невербальних практик сучасності; описовий метод, за допомогою якого було описано структурно-семантичні та функціональні особливості уживання невербальних прецедентних феноменів у сучасному комунікативному просторі; метод онтологічного аналізу, з метою дослідження сутності та природи прецедентності у невербальному вимірі медіапростору; герменевтичний метод, завдяки якому було здійснено інтерпретацію та розуміння феномену прецедентності у медіадискурсі. Представленні у статті узагальнення дозволили дійти висновку: кліповість і «мозаїчність» медіасередовища актуалізує такі невербальні засоби комунікації, як візуалізація, знак, символ, які володіють еталонністю, імперативністю, задають модель для комунікативного акту. Доведено, що прецедентний феномен такого порядку відрізняє від цих явищ особлива емоційна і пізнавальна значущість. Інакше кажучи, спроби диференціації цього поняття ґрунтуються на розумінні й визнанні різного ступеня «вкоріненості» прецедентного тексту у свідомості, а отже, і різного ступеня його культуротворчого потенціалу. Практичне значення дослідження полягає в обґрунтуванні зв’язку феномену прецедентності у невербальних практиках сучасних масмедіа із когнітивним досвідом суспільної свідомості.