ФЕНОМЕН УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЇЇ ЗНАЧЕННЯ В ПРОЦЕСІ ФОРМУВАННЯ Й УТВЕРДЖЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВНОСТІ (1991-2024 РР.)

Автор(и)

  • ІРИНА ГУЗЕНКО Львівський державний університет фізичної культури ім. Івана Боберського, Україна https://orcid.org/0000-0001-7767-719X

DOI:

https://doi.org/10.32782/hst-2024-20-97-06

Ключові слова:

мовна ситуація, генетичний код, державна мова, феномен нації, мовна політика, визначальний чинник ідентичності нації

Анотація

У статті висвітлено роль мови як джерела духовного життя народу, визначального чинника і головної ознаки ідентичності української нації. Окреслено перспективи розвитку та функціонування української мови в Україні. Мова традиційно є об’єктом уваги мовознавців, які розглядали весь комплекс особливостей мови, мовну політику в історичному аспекті розвитку українського суспільства, мову як ознаку державності; специфіку співвідношення компонентів культури з мовою, їх рівнями; перспективи розвитку та функціонування української мови в Україні. Над дослідженням мовної політики з питань значення культурних і мовних чинників для збереження національної ідентифікації працювали Л. Ковач, В. Отрешко, І. Ісаченко. Шляхи удосконалення державної мовної політики розглядала Г. Євсеєва (Азарова, 2015). Метою статті є показ мови як головної ознаки ідентичності української нації з її проблемами та перспективами розвитку; висвітлення ролі мови як джерела духовного життя народу, визначального чинника ідентичності української нації. Завдання статті: висвітлити роль мови як джерела духовного життя народу, як визначального чинника ідентичності української нації; окреслити значення мови у процесі формування й утвердження української державності (1991-2024 рр.); окреслити перспективи розвитку та функціонування мови. Методом дослідження було обрано метод лінгвістичного опису з прийомами спостереження, систематизації мовних фактів і явищ та метод комплексного аналізу. Постановка проблеми: окреслити значення мови в процесі формування й утвердження української державності (1991-2024рр.). Українська мова – національний феномен, що ідентифікує національну свідомість українців та їхню громадянську позицію. Мільйони українців боролися, і продовжують визвольну боротьбу за те, щоб жити у вільній країні. Мова творить націю і державу. Тому потрібно навчитися обстоювати свою мову. Розмовляти українською – символізує зв'язок поколінь, збереження культурного простору, історичного спадку народу України. Розмовляти українською – політична безпека.У різні часи українці вели боротьбу за право бути вільними, незалежними. Державна українська мова є мовою громадянства, запорукою збереження національної ідентичності українського народу, основою формування української державності.

Посилання

Ажнюк Б. М. Мовне законодавство і мовне планування в сучасній Україні. Мовознавство. 2017. № 4. С.28-40.

Азарова Л. Є. Двомовність: причини й наслідки. Рідний край: Альманах Полтавського педагогічного університету. Полтава. 2015. № 2 (33). С. 71 – 74.

Азарова Л. Є. Мова як визначальний чинник ідентичності української нації / Л. Є. Азарова. Науковий

вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. Серія: Філологічні науки. 2018. Вип. 292. С. 24 – 32.

Азарова Л. Є. Мова як генетичний код нації. Записки з українського мовознавства. Українська ментальність. Діалог світил. Одеса: Астропринт, 2003. Вип. 12. С. 154 – 161.

Азарова Л. Є. Мова як феномен нації. Лінгвістичні дослідження. Зб. наук. праць. Вип. 24. Харків, 2008. С. 43 – 49.

Балабкіна І. Державна мова як засіб формування національної свідомості українського суспільства. Підприємництво, господарство і право. 2016. № 3. С. 121-125.

Воронкова В.Г. Мовна ідентичність в сучасному комунікативному середовищі: виклики і перспективи цифрового розвитку. Scientific explorations and practical achievements of the period of global challenges : collective monograph / Compiled by V. Shpak; Chairman of the Editorial Board S. Tabachnikov. Sherman Oaks, California : GS Publishing Services, 2024. 239 р. С.156-170. DOI: 10.51587/9798-9895-14625-2024-117-156-170

Курило В. І. Українська мова в українському суспільстві: погляд правознавця. Вісник Запорізького національного університету: Збірник наукових статей. Юридичні науки. Запоріжжя: ЗНУ. 2012. № 1 (частина І). С. 163-167.

Ладоня І. О. Українська мова. Київ: Вища школа. 2001. С. 158.

Лизанчук В. Психологія мас-медіа: підручникю Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2015. 420 с.

Фаріон Ірина. Мова – краса і сила: Монографія. П’яте видання, зі змінами і доповненнями. Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2021. 224 с.

Шелеховська Л. Т., Остогор Я. І., Скуратівський Л. В.. Київ, Рідна мова 1995. Суспільно-креативна роль української мови в ХІ – середині ХІХ ст. URL: https://vlp.com.ua/node/20263

Закон воєнного часу. Коли вся Україна заговорить українською мовою. URL: https://nv.ua/ukr/opinion/ukrajinskarosiyska-koli-vsya-ukrajina-zagovorit-ukrajinskoyu-portnikov-novini-ukrajini-50257038.html

Про застосування державної мови в освітньому процесі. Лист МОН № 1/9-581 від 17.09.19 року. URL: https://osvita.ua/legislation/other/65639/

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-09-25

Номер

Розділ

СОЦІАЛЬНА ФІЛОСОФІЯ ТА ФІЛОСОФІЯ ІСТОРІЇ