ОЦІНКА ПУБЛІЧНОГО ПРОСТОРУ ЯК ДОСТУПНОГО ДЛЯ ВСІХ МІСЦЯ ПРОВЕДЕННЯ ВІЛЬНОГО ЧАСУ: НА ПРИКЛАДІ SANTAKA PARK
DOI:
https://doi.org/10.32782/hst-2024-19-96-17Ключові слова:
публічний простір, дозвілля, парк, доступне для всіх місцеАнотація
У сферах планування міського громадського простору та залучення громади доступність громадських просторів є важливою та актуальною темою. Ці простори служать громадськими закладами, де люди з різних верств суспільства збираються для дозвілля (Zhang, & He, 2020). Але забезпечення того, щоб простір був повністю доступним для всіх, незалежно від їхнього віку, здібностей чи освіти, є багатогранним викликом. Вчені Леклерк і Поджані (2023) стверджують, що однією з найважливіших концепцій громадських місць є їх здатність сприяти соціальній згуртованості та розбудові спільноти для всіх. Згідно з Leclercq і Pojani, (2023), мета цих просторів полягає в тому, щоб стати слугою та допомогти всім місцевим людям збиратися, спілкуватися та брати участь у різноманітних заходах. І тут, за словами Чжана та Хе (2020), концепція громадського простору означає, що кожен повинен мати спільний простір, де він може вибирати та об’єднуватися, і це допомагає створити ширшу спільноту. За своєю суттю концепція громадського простору полягає у створенні та підтримці простору, який є відкритим і доступним для всіх членів спільноти (Charmaz, 2020). Поглиблення того, як люди спілкуються та чого вони очікують від будівництва громадського місця, де вони відвідують і які дії вони хотіли б здійснювати, це саме те, що впливає на його фізичний дизайн, пристрої, які з’являються (Habermas, 2022; Thomas, та ін., 2022). Розглядаючи важливість громадських місць для людини та її можливості для дозвілля, сучасне суспільство є актуальним і важливим питанням. Саме випадок парку Сантакас, який розташований у самому центрі міста Каунас, є актуальним з цієї точки зору та дозволяє нам краще зрозуміти, як доступні для всіх міські простори дозвілля можуть змінюватися та задовольняти потреби мешканців та показники якості життя. Також дуже важливо, що показники якості публічних просторів безпосередньо впливають на психологічний та фізичний стан людей (Azhar, Hardilla, & Kurniawan, 2021). Це дослідження також проллє світло на проблеми, пов’язані з постійно виникаючою нестачею знань, і забезпечить уявлення та розуміння поточної концепції громадських місць. Метою статті є аналіз громадського простору як доступного для кожного місця проведення вільного часу на прикладі парку Сантака. Для досягнення мети порушуються наступні проблемні питання: як оцінюються та переживаються громадські простори парку Сантака як доступні для всіх місця вільного часу? Як ми можемо забезпечити, щоб громадські місця були адаптовані до людей різного віку, здібностей і потреб? Як можна врахувати різні культурні та соціальні групи, щоб створити громадські простори, які вітають і запрошують різноманітні громади? Методи дослідження. Щоб зрозуміти динаміку, способи використання, соціальну взаємодію та загальний вплив на спільноти, метод теоретичного аналізу вивчає публічний простір, наукову літературу, умови важливості діалогу, методи та інші мультидисциплінарні підходи, необхідні для аналізу публічних просторів, у тому числі різні методи дослідження.
Посилання
Aquino, K., Wise, A., Velayutham, S., Parry, K. D., & Neal, S. (2022). The right to the city: Outdoor informal sport and urban belonging in multicultural spaces. Annals of Leisure Research, 25(4), 472-490. https://doi.org/10.1080/11745398.2020.1859391
Avin, A., & Pilarczyk-Palaitis, A. (2023). On the way to visibility: the process of creating a cultural memory of the genocide of the Lithuanian Roma. Journal of Baltic Studies, 54(1), 87-102. https://doi.org/10.1080/01629778.2023.2153889
Azhar, H. M., Hardilla, D., & Kurniawan, P. (2021, May). Public open space as unifying aspect of society: San Francisco City case. In IOP Conference Series: Earth and Environmental Science (Vol. 780, No. 1, p. 012027). IOP Publishing. DOI 10.1088/1755-1315/780/1/012027 https://iopscience.iop.org/journal/1755-1315
Backman, S. J., Huang, Y. C., Chen, C. C., Lee, H. Y., & Cheng, J. S. (2023). Engaging with restorative environments in wellness tourism. Current Issues in Tourism, 26(5), 789-806. https://doi.org/10.1080/13683500.2022.2039100
Beccali, M., Bonomolo, M., Brano, V. L., Ciulla, G., Di Dio, V., Massaro, F., & Favuzza, S. (2019). Energy saving and user satisfaction for a new advanced public lighting system. Energy Conversion and Management, 195, 943-957 https://doi.org/10.1016/j.enconman.2019.05.070
Boeri, A., Longo, D. A. N. I. L. A., Orlandi, S. E. R. E. N. A., Roversi, R. O. S. S. E. L. L. A., & Turci, G. (2020). Temporary Transformations to Access and Experience Sustainable City Public Spaces. WIT Trans. Ecol. Environ, 249, 43-55.
Broitman, D. (2023). “Passive” ecological gentrification triggered by the COVID-19 pandemic. Urban Planning, 8(1), 312-321. https://doi.org/10.17645/up.v8i1.6015
Brown, T., & Stokes, P. (2021). Events management as a community of practice. Journal of Hospitality and Tourism Insights, 4(2), 224-242. https://doi.org/10.1108/JHTI-09-2020-0157
Carmona, M. (2019). Principles for public space design, planning to do better. Urban Design International, 24, 47-59. https://doi.org/10.1057/s41289-018-0070-3
Carretero, M., Rodriguez-Moneo, M., Cantabrana, M., & Parellada, C. (2022). History education in the digital age. In History Education in the Digital Age (pp. 1-26). Cham: Springer International Publishing. https://doi.org/10.1080/13642520701353108
Charmaz, K. (2020). “With constructivist grounded theory you can’t hide”: Social justice research and critical inquiry in the public sphere. Qualitative Inquiry, 26(2), 165-176. https://doi.org/10.1177/1077800419879081
Colding, J., Gren, Å., & Barthel, S. (2020). The incremental demise of urban green spaces. Land, 9(5), 162. https://doi.org/10.3390/land9050162
de Jong, M., & Lu, H. (2022). City branding, regional identity and public space: What historical and cultural symbols in urban architecture reveal. Global Public Policy and Governance, 2(2), 203-231. https://doi.org/10.1007/s43508-022-00043-0
Diniz, A. M. A., & Stafford, M. C. (2021). Graffiti and crime in Belo Horizonte, Brazil: The broken promises of broken windows theory. Applied geography, 131, 102459. https://doi.org/10.1016/j.apgeog.2021.102459
Gražulevičienė, R., Andrušaitytė, S., Dėdelė, A., Gražulevičius, T., Valius, L., Kapustinskienė, V., & Bendokienė, I. (2020). Environmental quality perceptions and health: A cross-sectional study of citizens of Kaunas, Lithuania. International journal of environmental research and public health, 17(12), 4420. https://doi.org/10.3390/ijerph17124420
Habermas, J. (2022). Reflections and hypotheses on a further structural transformation of the political public sphere. Theory, Culture & Society, 39(4), 145-171. https://doi.org/10.1177/02632764221112341
Hewitt, J. P. (2020). 22 The Social Construction of Self-Esteem. The Oxford handbook of positive psychology, 309.
Holy-Hasted, W., & Burchell, B. (2022). Does public space have to be green to improve well-being? An analysis of public space across Greater London and its association to subjective well-being. Cities, 125, 103569. https://doi.org/10.1016/j.cities.2022.103569
Hunter, R. F., Cleland, C., Cleary, A., Droomers, M., Wheeler, B. W., Sinnett, D., ... & Braubach, M. (2019). Environmental, health, wellbeing, social and equity effects of urban green space interventions: A meta-narrative evidence synthesis. Environment international, 130, 104923. https://doi.org/10.1016/j.envint.2019.104923
Yilmaz, K. Ç. (2023). The Theatre Of Martin Crimp As A Critique Of Urban Consumer Society. Kent Akademisi, 16(2), 1297-1309. https://doi.org/10.35674/kent.1117132
Jian, I. Y., Luo, J., & Chan, E. H. (2020). Spatial justice in public open space planning: Accessibility and inclusivity. Habitat International, 97, 102122. https://doi.org/10.1016/j.habitatint.2020.102122
Kamalipour, H. (2023). Shaping Public Space in Informal Settlements: A Case Study. Sustainability, 15(4), 3781. https://doi.org/10.3390/su15043781Kent, M. L., & Lane, A. (2021). Two-way communication, symmetry, negative spaces, and dialogue. Public Relations Review, 47(2), 102014. https://doi.org/10.1016/j.pubrev.2021.102014
Latham, A., & Layton, J. (2019). Social infrastructure and the public life of cities: Studying urban sociality and public spaces. Geography Compass, 13(7), e12444. https://doi.org/10.1111/gec3.12444
Le Gouais, A., Govia, I., & Guell, C. (2023). Challenges for creating active living infrastructure in a middle-income country: a qualitative case study in Jamaica. Cities & health, 7(1), 81-92. https://doi.org/10.1080/23748834.2020.1767950
Leclercq, E., & Pojani, D. (2023). Public space privatisation: are users concerned?. Journal of Urbanism: International Research on Placemaking and Urban Sustainability, 16(1), 1-18. https://doi.org/10.1080/17549175.2021.1933572
Lee, K. (2021). Urban Public Space as a Didactic Platform: Raising Awareness of Climate Change through Experiencing Arts. Sustainability, 13(5), 2915. https://doi.org/10.3390/su13052915
Li, J., Dang, A., & Song, Y. (2022). Defining the ideal public space: A perspective from the publicness. Journal of Urban Management, 11(4), 479-487. https://doi.org/10.1016/j.jum.2022.08.005
Maselskytė, K. (2019). Sociokultūrinė gatvės meno raiška miesto viešosiose erdvėse; Nr. 12-Nr. 14 Doctoral dissertation, Vilniaus dailės akademija.
McGillivray, D., Guillard, S., & McPherson, G. (2022). The contested role of events in public squares: the case of George Square, Glasgow. Festivals and the City: The Contested Geographies of Urban Events, 59-76. https://doi.org/10.16997/book64
Mygind, L., Kjeldsted, E., Hartmeyer, R., Mygind, E., Stevenson, M. P., Quintana, D. S., & Bentsen, P. (2021). Effects of public green space on acute psychophysiological stress response: a systematic review and meta-analysis of the experimental and quasi-experimental evidence. Environment and Behavior, 53(2), 184-226. https://doi.org/10.1177/0013916519873376
Nalivaike, A. (2020). Religious influence in policy-making: a case of sexual education in Lithuania. Viešoji politika ir administravimas, 19(1), 126-138.
Navarrete-Hernandez, P., & Kousha, A. (2023). The impact of nature-based solutions on perceptions of safety in public space. Journal of Environmental Psychology, 91, 1-19. 102132. https://doi.org/10.1016/j.jenvp.2023.102132
Nelischer, C., & Loukaitou-Sideris, A. (2023). Intergenerational public space design and policy: A review of the literature. Journal of Planning Literature, 38(1), 19-32. https://doi.org/10.1177/08854122221092175
Quinn, B., Colombo, A., Lindström, K., McGillivray, D., & Smith, A. (2021). Festivals, public space and cultural inclusion: public policy insights. Journal of Sustainable Tourism, 29(11-12), 1875-1893. https://doi.org/10.1080/09669582.2020.1858090
Robinson, J. (2022). Introduction: Generating concepts of ‘the urban’through comparative practice. Urban Studies, 59(8), 1521-1535. https://doi.org/10.1177/00420980221092561
Russo, A., & Andreucci, M. B. (2023). Raising Healthy Children: Promoting the Multiple Benefits of Green Open Spaces through Biophilic Design. Sustainability, 15(3), 1982. https://doi.org/10.3390/su15031982
Syaodih, E., & Aprilesti, L. P. (2020, April). Disability-friendly public space performance. In IOP Conference Series: Materials Science and Engineering (Vol. 830, No. 2, p. 022028). IOP Publishing. DOI 10.1088/1755-1315/780/1/012029
Simões Aelbrecht, P., Stevens, Q., & Kumar, S. (2022). European public space projects with social cohesion in mind: symbolic, programmatic and minimalist approaches. European Planning Studies, 30(6), 1093-1123. https://doi.org/10.1080/09654313.2021.1959902
Skarzauskiene, A., Maciuliene, M., & Ivanova-Radovanova, P. (2019). Modelling co-creation ecosystem for public open spaces. CyberParks–The Interface Between People, Places and Technology: New Approaches and Perspectives, 262-277. https://doi.org/10.1007/978-3-030-13417-4
Smith, A. (2023). Private Events for Public Benefit? Events and the Emergence of Public–private Parks. Event Management, 27(5), 809-813. https://doi.org/10.3727/152599523X16796167688112
Švagždienė, B., & Vaseris, V. (2020). Adapting Public Spaces to the Wellness Needs of the Local Community. Laisvalaikio tyrimai, 1(15). https://doi.org/10.33607/elt.v1i15.921
Thomas, M., DeCillia, B., Santos, J. B., & Thorlakson, L. (2022). Great expectations: Public opinion about energy transition. Energy Policy, 162, 112777. https://doi.org/10.1016/j.enpol.2022.112777
Vårheim, A., Skare, R., & Lenstra, N. (2019). Examining libraries as public sphere institutions: Mapping questions, methods, theories, findings, and research gaps. Library & Information Science Research, 41(2), 93-101. https://doi.org/10.1016/j.lisr.2019.04.001
Vicherat Mattar, D. (2020). Public space as border space: social contention and street art in Santiago post-18/O.,(1), 31-47. from https://hdl. handle. net/1887/3249869 Version: Corrected Publisher’s Version License: Leiden Uni ersit Nonexclusi e license Downloaded from: https://hdl. handle. net/1887/3249869. https://hdl.handle.net/1887/3249869
Zhang, X., & He, Y. (2020). What makes public space public? The chaos of public space definitions and a new epistemological approach. Administration & Society, 52(5), 749-770. https://doi.org/10.1177/0095399719852897
Ziakas, V. (2023). Leveraging sport events for tourism development: The event portfolio perspective. Journal of Global Sport Management, 8(1), 43-72. https://doi.org/10.1080/24704067.2020.1731700
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Подаючи текст статті до редакції, автор погоджується з тим, що авторські права на статтю переходять до видавця, при умові, якщо стаття приймається до публікації. Авторські права включають ексклюзивні права на копіювання, розповсюдження і переклад статті.
Автор зобов’язаний:
- нести відповідальність за достовірність представленої інформації та оригінальність поданих матеріалів своєї роботи до друку;
- зберігати за собою всі авторські права і одночасно надавати збірнику наукових праць право першої публікації, що дозволяє розповсюджувати даний матеріал з підтвердженням авторства і первинності публікації у даному збірнику;
- відмова в публікації не обов’язково супроводжується роз’ясненням причини і не може вважатися негативним висновком відносно наукової і практичної цінності роботи.
Автори зберігають за собою авторські права на роботу і представляють збірнику наукових праць право першої публікації роботи, що дозволяє іншим розповсюджувати дану роботу з обов’язковим збереженням посилань на авторів оригінальної праці і оригінальну публікацію у даному збірнику.
Автори зберігають за собою право заключати окремі контрактні домовленості, що стосуються не-ексклюзивного розповсюдження версії роботи в опублікованому вигляді (наприклад, розміщення її в книгосховищі академії, публікацію в монографії), з посиланням на оригінальну публікацію в збірнику наукових праць.
Автори мають право розміщати їх роботу в мережі Інтернет (наприклад, в книгосховищі академії чи на персональному сайті) до і під часу розгляду її в даному збірнику наукових праць, так як це може привести до продуктивного обговорення її даним збірником і великої кількості посилань на дану роботу
