ТЕХНОЛОГІЇ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ ТА ЇХ ВПЛИВ НА БУТТЄВІСТЬ ЛЮДИНИ
DOI:
https://doi.org/10.32782/hst-2024-19-96-06Ключові слова:
інформаційн-комунікативні технології, штучний інтелект, Інтернет, технофобія, людина, постлюдина, трансгуманізм, гуманітарна парадигмаАнотація
Інформаційно-комунікативні та цифрові технології, штучний інтелект перетворюють практично всі сфери суспільного життя, докорінно змінюють форми і зміст життєдіяльності людей, створюють надзвичайний потенціал для інновацій і творчості. Водночас швидкий розвиток новітніх технологій несе в собі й потенційні загрози буттєвості людини, то критично важливим є осмислення техногенних викликів сучасності. Мета статті – дослідити феномен штучного інтелекту та його вплив на сучасні реалії людського буття. Теоретико-методологічну основу статті склали принципи світоглядного та методологічного плюралізму, гуманізму, компаративності й незаангажованості. З конкретно-наукових методів використано методи аналізу й синтезу, моделювання і прогнозування, системного і структурного аналізу, синергетичного підходу. Амбівалетний підхід застосовано для осмислення впливу новітніх технологій на людину, ставлення до яких може бути від ейфорії й сакралізації до демонізації та алармізму. Висновки та перспективи подальших досліджень. Інформаційно-комунікативні технології, цифровізація і роботизація сформували нову реальність сучасного світу, ведуть до соціокультурних змін соціуму, створюють широкий спектр впливу на буттєвість людини. З одного боку, технології штучного інтелекту, впливають на біологічну, соціальну, ментальну й духовну сутність людини, відкривають для людей нові адаптаційні можливості та особистісні перспективи, а з другого, – призводять до формування низки деструктивних соціальних феноменів, ускладнюють процес комунікації та взаємовідносин з іншими суб'єктами, адаптації до мінливого соціотехнологічного середовища, втручання в приватне життя, виключення окремих осіб і груп населення зі звичних для них соціальних зв’язків, практик та способу життя і, як наслідок, породжують соціальне відторгнення. Нині йдеться про архіважливість глобального розвитку світу, який має дати відповідь на техногенні виклики сьогодення, забезпечивши розвиток науки й технологій штучного інтелекту у гармонії з інтересами кожного індивіда. Аргументовано, що тектонічні зрушення в напрямі формування цифрового суспільства вимагають системної трансформації гуманітарної сфери, її техногенно-гуманістичного спрямування.
Посилання
Баранов О. А. Визначення терміна «штучний інтелект». Інформація і право. 2023. № 1(44). С.32-49.
Бостром Нік. Суперінтелект. Стратегії і небезпеки розвитку розумних машин / пер. з англ. Антон Ящук, Антоніна Ящук. Київ:Наш формат, 2020. 408 с.
Бровченко В. Ілон Маск висловив побоювання, що штучний інтелект позбавить людство сенсу існування. URL:https://prostomob.com/174903-ilon-mask-vyslovyv-poboyuvannya-shho-shtuchnyj-intelekt-pozbavyt-lyudstvosensu-isnuvannya(дата звернення: 06.03.2024).
Воронкова В. Г., Нікітенко В. О. Філософія цифрової людини і цифрового суспільства: теорія і практика: монографія. Львів: Торунь : Liha-Pres, 2022. 460 с.
Дзьобань О. Цифрова людина як філософська проблема. Інформація і право. 2021. № 2 (37). С.9-19.
Дрон, керований штучним інтелектом, вбив оператора під час випробувань. https://noworries.news/dron-kerovanyj-shtuchnym-intelektom-vbyv-operatjra-pid/chas-vyprobuvan/
Ілон Маск назвав найбільшу загрозу для людства.URL:https://tsn.ua/nauka_it/ilon-mask-nazvav-naybilshuzagrozu-dlya-lyudstva-2441902.html (дата звернення: 06.03.2024).
Козловець М. А. Людина в добу цифрової цивілізації: виклики і надії. Філософія людяності в освіті, науці та житті: збірник наукових матеріалів круглого столу, присвяченого пам’яті професора Анатолія Олексійовича Приятельчука (м. Київ, 12 травня 2023 року) / ред. кол. А.Є. Конверський, Л.В. Губерський, [та ін.]. Київ: ВАДЕКС, 2023. С.15-19. http://dphs.univ.kiev.ua/vydan/129-2023kspao
Козловець М. А. Новітні технології і питання безпеки людини. Соціально-етичні та деонтологічні проблеми сучасної медицини (немедичні проблеми в медицині): зб. матеріалів V Міжнародної науково-практичної конференції (28-29 лютого 2024 року). – Запоріжжя: ЗДМФУ, 2024. С. 289-292.
Корсунський С. Суспільний договір в Україні: його поява, форма, зміст і місце в системі суспільних відносин. (Пере)осмислення суспільного договору України. Київ: «Аспен Інститут Київ», 2023. С. 59-63.
Костенко О. М. Проблема № 1 сучасної цивілізації (в українському контексті): [монографія]. Черкаси: СУЕМ, 2008. 112 с. с. 101.
Краковецький О. ChatGPT, DALL E, Midjourney: Як генеративний штучний інтелект змінює світ. ArtHuss, 2024. 192 с.
Мороз О. Штучний інтелект. Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук, Л. В. Озадовська, Н. П. Поліщук, І. О. Покаржевська. Київ: Абрис, 2002. 742 с.
Орос Ю. Штучний інтелект із часом залишить усіх без роботи; Ілон Маск. URL:https://itc.ua/ua/novini/shtuchnyj-intelekt-z-chasom-zalyshyt-usih-bez-roboty-ilon-mask/(дата звернення: 06.03.2024).
Петрів О. Штучний інтелект та авторське право. URL: https://cedem.ord.ua/ analytics/shtuchnyi-intelekt-avtorske-pravo
Позов The New York Times проти OpenAI відображає серйозні проблеми AI сектору. Інтернет свобода, 5січня 2024. URL: https://netfreedom.org.ua/article/pozov-new-york-times-proti-openai-vidobrazhaye-serjozni-problemi-ai-sektoru
Сакварелідзе Д. Ми – свідки наслідків глобальних Tech та IT революцій. URL:https://blogs.pravda.com.ua/authors/sakvarelidze/6542959311e0f/ (дата звернення: 06.03.2024).
Турута О. В., Турута О. П. Штучний інтелект крізь призму фундаментальних прав людини. Науковий вісник Ужгород. нац. ун-ту. Серія Право. № 71 (2022). С. 49-54.
Філософія науки, техніки і архітектури в гуманістичному вимірі. Матеріали ІV Міжнародної науково-практичної конференції (м. Київ, 10–11 листопада 2023 року) / відп. за випуск І. В. Чорноморденко. Київ: КНУБА, 2023. 223 с.
Форд М. Пришестя роботів. Техніка і загроза майбутнього безробіття. Київ: Наш Формат, 2016. 400 с.
Харарі, Ювал Ной. Sapiens: Людина розумна. Коротка історія людства; пер. з англ. О. Дем'янчука; 3-тє вид. Київ: Форс Україна, 2022. 544 с.
«Хрещені батьки» штучного інтелекту остерігаються, що він може вийти з-під контролю.URL:https://tsn.ua/nauka_it/hrescheni-batki-shtuchnogo-intelektu-osterigayutsya-scho-vin-mozhe-viyti-z-pid-kontrolyu-2436061.html (дата звернення: 06.03.2024).
Шадюк Т. А. Криза сучасної антропологічної аксіоматики: дискурсивні зрізи. Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Філософські науки. Вип. 2 (92), 2022. С.147-157.
Шваб К. Четверта промислова революція (переклад з німец. Наталя Климчук і Ярослав Лебеденко). Харків: Вид-во «Клуб сімейного дозвілля», 2020. 426 с.
Шнайдер, Кірк Дзж. Духовність трепету: виклики робототехнічної революції; пер. з англ. Л. Купріна; упоряд. С. Вайн. Ужгород : Exist ; РІК-У, 2021. 240 с.
Addley E. ‘AI’ named most notable word of 2023 by Collins dictionary Chosen from a list that includes ‘greedflation’, ‘nepo baby’ and ‘deinfluencing’, use of term has quadrupled this year. URL: https://amp.theguardian.com/technology/2023/nov/01/ai-named-most-notable-word-of-2023-by-collins-dictionary(дата звернення: 26.03.2024).
Brynjolfsson E. and McAfee A., Machine, Platform, Crowd: Harnessing Our Digital Future, W. W. Norton & Company, 2018.
Chomsky N., Roberts I., Watumull J. Noam Chomsky: The False Promise of ChatGPT. URL: https://www.nytimes.com/2023/03/08/opinion/noam-chomsky-chatgpt-ai.html(дата звернення: 06.03.2024).
Choucri Nazli. UN75: Social Contract 2020 – Toward Safety, Security, & Sustainability for AI World // Retrieved from: https://www.un.org/en/academicimpact/un75-social-contract-2020-toward-safety-security-sustainability-ai-world
Davenport T. & Ronanki R. “Artificial Intelligence for the Real World”, Harvard Business Review, January–February 2018.
Davenport, T. H. The AI advantage: How to put the artificial intelligence revolution to work. MIT Press. Wilson, H. J., & Daugherty, P. R. Collaborative intelligence: humans and AI are joining forces. Harvard Business Review, 96 (4), 2018. P. 114–123.
David D. Clark, K. Sollins, J. Wroclawski, R. Braden, «Tussle in Cyberspace: Defining Tomorrow's Internet», Proceedings of SIGCOMM 2002 , ACM Press, 2002
Floridi, L., & Chiriatti, M. GPT-3: Its nature, scope, limits, and consequences. Minds and Machines, 30 (4), 2020. Р. 681–694.
George F. Luger Artificial Intelligence : Structures And Strategies For Complex Problem Solving / George F. Luger. 6th ed. Pearson, - 2009. 792 p.
Harari Y. N. AI and the future of humanity. Yuval Noah Harari at the Frontiers Forum. URL: https://www.youtube.com/ watch?v=LWiM-LuRe6w
Human Brain/Cloud Interfaceб. URL: https://www.frontiersin.org/articles/10.3389/fnins.2019.00112/full (дата звернення: 06.03.2024).
Kurzweil, Ray (2005). The Singularity is Near. Viking Press. ISBN 978-0-14-303788-0. OCLC 71826177.
Lanier J. There is no AI. The New Yorker. 20 April 2023. URL: https://www.newyorker.com/science/annals-of-artificial-intelligence/there-is-no-ai.
McCarthy, John (1988). Review of The Question of Artificial Intelligence. Annals of the History of Computing.10 (3): 224–229.
Mielkov Yu. Open science and humanism: decolonization of knowledge and fractality of identities. Digital Press Social Sciences and Humanities. 2023. Vol. 9, art. 20. URL: https://digitalpress.ugm.ac.id/article/452.
Mok A.,Zinkula J. ChatGPT may be coming for our jobs. Here are the 10 roles that AI is most likely to replace. URL: https://www.businessinsider.com/chatgpt-jobs-at-risk-replacement-artificial-intelligence-ai-labor-trends-2023-02? (дата звернення: 06.03.2024).
Pause Giant AL Experiments: Аn Open Letter. URL: https://futureoflife.org/open-letter/ pause-giant-ai-experiments/Russell, S. & Norvig, P. Artificial Intelligence: A Modern Approach, 4th ed., Pearson, 2020.
Roose K. AI. poses ‘risk of extinction,’ industry leaders warn. The New York Times. 30 May 2023. URL: https://www.nytimes.com/2023/05/30/technology/ai-threat-warning.html
Shestakova I., Polanski S. Digital Civilization and Problems of Cultural Diversity: Political Actorsor Infocommunication Technologies. Advances in Social Science, Education and Humanities Research. 2018. Vol. 289. P. 412–417.
Stephen Hawking warns artical intelligence cjuld end mankind. URL: https://www.bbc.com/ news/technology-30290540
Topuzov, O., Saukh, P., Saukh, I. & Ogrodzkca-Mazur, E. (2022). A Humane Paradigm as the Conceptual Core of Education in the Age of Information Society. The New Education Review. 68 (2), 60-69. https://lib.iitta.gov.ua/733434/
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Подаючи текст статті до редакції, автор погоджується з тим, що авторські права на статтю переходять до видавця, при умові, якщо стаття приймається до публікації. Авторські права включають ексклюзивні права на копіювання, розповсюдження і переклад статті.
Автор зобов’язаний:
- нести відповідальність за достовірність представленої інформації та оригінальність поданих матеріалів своєї роботи до друку;
- зберігати за собою всі авторські права і одночасно надавати збірнику наукових праць право першої публікації, що дозволяє розповсюджувати даний матеріал з підтвердженням авторства і первинності публікації у даному збірнику;
- відмова в публікації не обов’язково супроводжується роз’ясненням причини і не може вважатися негативним висновком відносно наукової і практичної цінності роботи.
Автори зберігають за собою авторські права на роботу і представляють збірнику наукових праць право першої публікації роботи, що дозволяє іншим розповсюджувати дану роботу з обов’язковим збереженням посилань на авторів оригінальної праці і оригінальну публікацію у даному збірнику.
Автори зберігають за собою право заключати окремі контрактні домовленості, що стосуються не-ексклюзивного розповсюдження версії роботи в опублікованому вигляді (наприклад, розміщення її в книгосховищі академії, публікацію в монографії), з посиланням на оригінальну публікацію в збірнику наукових праць.
Автори мають право розміщати їх роботу в мережі Інтернет (наприклад, в книгосховищі академії чи на персональному сайті) до і під часу розгляду її в даному збірнику наукових праць, так як це може привести до продуктивного обговорення її даним збірником і великої кількості посилань на дану роботу