ФЕНОМЕНОЛОГІЯ ТА АНАЛІТИЧНА ФІЛОСОФІЯ: СКЕПТИЦИЗМ ЯК ТЕОРЕТИЧНА ОСНОВА
DOI:
https://doi.org/10.32782/hst-2024-19-96-03Ключові слова:
феноменологія, аналітична філософія, скептицизм, свідомість, епохе́, феноменологічна редукція, мова, інтерпретаціяАнотація
Розглядаються скептичні засади феноменології Е. Гуссерля і аналітичної філософії на прикладі робіт Л. Вітгенштайна. У сучасній філософії відчувається необхідність пошуку єдності або хоча б наближення двох теорій, як у тлумаченні певних психологічних аспектів розуміння людського пізнання, так і у царині принципових засад теоретичної епістемології. Основною метою роботи є дослідження спільної проблематики феноменології і аналітичної філософії, так як вона виражена в працях їх засновників і найбільш видатних представників. У якості теоретичної основи, що притаманна даним напрямкам сучасної філософії розглядається скептицизм, який у цих мислителів виступає не як самоціль, а як зважена теоретична позиція, що відображає реальні проблеми на шляху пізнання, особливо, якщо мова йде про свідомість і ментальні характеристики людини. В сучасній філософії відчувається необхідність пошуку пунктів перетину двох теорій, як у тлумаченні певних психологічних аспектів розуміння людського пізнання, так і у царині принципових засад теоретичної епістемології. Такий пошук є не тільки цікавою теоретичною проблемою, сам розвиток філософії в нашу епоху великою мірою залежить від перегляду і реінтерпретації понятійного апарату різних філософських позицій. У якості висновків слід сказати, що пошук пунктів перетину двох значних напрямків сучасної філософії є не тільки цікавою теоретичною проблемою. Сам розвиток філософії в нашу епоху великою мірою залежить від перегляду і реінтерпретації понятійного апарату різних філософських позицій. Мова йде не тільки і не стільки про вироблення нових, більш адекватних термінів, скільки про пошук єдиних вихідних положень. Скептична позиція є доволі принциповою для обох теорій, питання лише у зміні або у співпадінні аспектів. Зазначимо, що подальші дослідження можливостей поєднання феноменологічної і аналітичної традиції можуть здійснюватись в рамках обох теорій, кожна з яких має свої власні можливості і передбачає змінення підходів до розуміння та інтерпретації поняття ментальності в світі сучасних досягнень.
Посилання
Beaney, M. Conceptions of analysis in the early analytic and phenomenological traditions: some comparisons and relationships. In: The Analytic Turn. Analysis in Early Analytic Philosophy and Phenomenology. Nov. 2007. Routledge, NY. S. 186-197.
Crowell, S. Phenomenology in the United States. In: The New Yearbook for Phenomenology and Phenomenological Philosophy. Vol. XII. Routledge, London; NY, 2012. S. 183-116.
Husserl, Е. Husserliana. Bd. ІІІ.1. Ideen zu einer reinen Phänomenologie und Phänomenologischen Philosophie. Haag: Nijhoff, 1976. 476 s.
Husserl, E. Gesammelte Werke, Husserliana. B. 34. Zur Phänomenologischen Reduktion. Texte aus dem Nachlass (1926–1935). Springer, 2002. 657 s.
Husserl, E. Gesammelte Werke, Husserliana. B. 7. Einführung in die Phänomenologie der Erkenntnis. 1909. Springer, 2005. 192 s.
Janicaud, D. Reduktion und minimalistische Phänomenologie. In: Epoché und Reduktion. Formen und Praxis der Reduktion in der Phänomenologie. Hrsg. von R. Kühn und M. Staudigl. Würzburg, Königshausen & Neumann, 2003. S. 141-152.
Soldati, G. Early Phenomenology and the Origins of Analytic Philosophy. In: The New Yearbook for Phenomenology and Phenomenological Philosophy. Vol. II. Routledge, London; NY, 2002. S. 93-116.
Spiegelberg, H. The Phenomenological Movement. A Historical Introduction. 2 ed. Springer-Science, 1971. 391 s.
Wang, Shin-Yun. Die Methode der Epoche in der Phaenomenologie Husserls. Inaugural-Dissertation zur Erlangung der Doktorwürde der philosophischen Fakultäten der Albert-Ludwigs-Universität Freiburg i. Br. 2004. 167 s.
Wittgenstein, L. Über Gewißheit. Hrsg. von G.E.M. Anscombe und G.H. von Wrigt // Wittgenstein L. Werkausgabe in 8 Bänden. Bd.8. Frankfurt a. M., Suhrkamp Verlag, 1984. S. 113-257.
Wittgenstein, L. Philosophische Untersuchungen. Hrsg. Von G.E.M. Anscombe und von R. Rhees. Wittgenstein L. Werkausgabe in 8 Bänden. Bd.1. Frankfurt a. M., Suhrkamp Verlag, 1984. S. 225-580.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Подаючи текст статті до редакції, автор погоджується з тим, що авторські права на статтю переходять до видавця, при умові, якщо стаття приймається до публікації. Авторські права включають ексклюзивні права на копіювання, розповсюдження і переклад статті.
Автор зобов’язаний:
- нести відповідальність за достовірність представленої інформації та оригінальність поданих матеріалів своєї роботи до друку;
- зберігати за собою всі авторські права і одночасно надавати збірнику наукових праць право першої публікації, що дозволяє розповсюджувати даний матеріал з підтвердженням авторства і первинності публікації у даному збірнику;
- відмова в публікації не обов’язково супроводжується роз’ясненням причини і не може вважатися негативним висновком відносно наукової і практичної цінності роботи.
Автори зберігають за собою авторські права на роботу і представляють збірнику наукових праць право першої публікації роботи, що дозволяє іншим розповсюджувати дану роботу з обов’язковим збереженням посилань на авторів оригінальної праці і оригінальну публікацію у даному збірнику.
Автори зберігають за собою право заключати окремі контрактні домовленості, що стосуються не-ексклюзивного розповсюдження версії роботи в опублікованому вигляді (наприклад, розміщення її в книгосховищі академії, публікацію в монографії), з посиланням на оригінальну публікацію в збірнику наукових праць.
Автори мають право розміщати їх роботу в мережі Інтернет (наприклад, в книгосховищі академії чи на персональному сайті) до і під часу розгляду її в даному збірнику наукових праць, так як це може привести до продуктивного обговорення її даним збірником і великої кількості посилань на дану роботу
