ЛІНГВОКУЛЬТУРОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА СПОРТИВНОГО СЛЕНГУ У СУЧАСНІЙ СУБКУЛЬТУРІ
DOI:
https://doi.org/10.32782/hst-2024-18-95-11Ключові слова:
субкультурні діалекти, публічна комунікація, сленг, жаргон, спортивний колектив, молодіжне середовище, повсякденна моваАнотація
Спорт розглядається як явище соціокультурного простору та сфера суспільного життя, в рамках якої формуються та виявляються багато людських якостей, відбувається становлення людини як духовно-тілесної цілісності, і виявляються особливості лінгвокультури особистості. Лінгвокультурологічне дослідження відповідає загальній тенденції до переходу від лінгвістики «іманентної», структурної, до лінгвістики антропологічної, що розглядає явища мови в тісному зв’язку з людиною, її мисленням, духовно-практичною діяльністю. Модель лінгвокультурологічного поля представлена як діалектична єдність мовного та позамовного змісту (предметного та духовного світу культури), що становить теоретичну основу спортивного сленгу, в якому співвідносяться та фокусуються елементи мови та культури. Лексика і фраземіка сучасного спортивного сленгу відрізняються підвищеною експресивністю, прагненням називати реалії та поняття, актуальні на сьогодні. Недовговічність, швидка мінливість сленгової лексики призводять до збільшення квазісинонімічних відносин, коли стара одиниця, хоч і так активно, ще вживається, але зміну їй з’явилася нова, яка відбиває тимчасове оновлення сленгу, зміну його лексичного складу. Найбільш продуктивними способами поповнення сучасного спортивного сленгу є афіксація, запозичення іноземних слів з подальшою граматикалізацією, метафоричним перенесенням. Показано, що багато процесів, що відбуваються в мові, зумовлені субкультурою та пов’язані з процесами, що відбуваються у суспільстві. Цей зв’язок репрезентує, зокрема, спортивний сленг, що виступає компонентом просторіччя. Лексика більше схильна до впливу позамовних факторів, а розвиток і функціонування лексичної системи відображає соціальні зміни в суспільстві та особливості субкультури. Це дає підстави розглядати загальний сленг як культурнолінгвістичний феномен.
Посилання
Allen, I. City in Slang. New York, 1993. 307 p.
Andersson, L.G., Trudgill Peter. Bad Language. London, 1992. 203 p.
Beilin, M.V., Soyina, I.Yu. Continuity of language reality of events as sense integrity. Challenge and prospects for the development of social sciences in Ukraine and EU countries: comparative analysis: Collective monograph. Riga: Baltija Publishing, 2019. P. 1–17.
DeVito, J.A. Human Communication. The Basic Course. 6 th ed. N.Y. Harper Collins College Publishers, 1994. P. 496.
Eble, C. Slang and Sociability, Chapel Hill and London, 1996. 228 p.
Eble, C. Slang and Culture Knowledge / The 12-th LACUS Forum. Vol. 12, 1986. P. 123–145.
Lutz, C. Emotion, Thought and Estrangement: Emotion as a Cultural Category / Cultural Anthropology, 1986. V. 1. № 3. P. 287–309.
Karpets, L.A. Ukrainian sports jargon: structural-semantic aspect: autoref. thesis … candidate Phil. Sciences: 10.02.01. Kharkiv, 2006. 19 p.
Soina, I.Yu. Sports discourse of modern linguistic culture. Humanities science current issues: Interuniversity collection of Drohobych Ivan Franko State Pedagogical University Young Scientists Research. Drohobych: Publishing House “Helvetica”, 2023. Issue 59. Volume 3. P. 119–124.
Spears, R.A. Contemporary American Slang. New York, 1993. 324 p.
Stone, L., McKee, N.P. Gender and Culture in America. Upper Saddle River, NJ: Prentice Hall, 2002. P. 240.
Trudgill, P. On dialect: social and geographical perspectives. Published online by Cambridge University Press: 27 June 2016. P. 240.
Wierzbicka, A. Semantics, Culture and Cognition: Universal Human Concepts in Culture-specific Configuration. N.Y.; L.; Oxford: Oxford University Press. 1992. P. 496.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Подаючи текст статті до редакції, автор погоджується з тим, що авторські права на статтю переходять до видавця, при умові, якщо стаття приймається до публікації. Авторські права включають ексклюзивні права на копіювання, розповсюдження і переклад статті.
Автор зобов’язаний:
- нести відповідальність за достовірність представленої інформації та оригінальність поданих матеріалів своєї роботи до друку;
- зберігати за собою всі авторські права і одночасно надавати збірнику наукових праць право першої публікації, що дозволяє розповсюджувати даний матеріал з підтвердженням авторства і первинності публікації у даному збірнику;
- відмова в публікації не обов’язково супроводжується роз’ясненням причини і не може вважатися негативним висновком відносно наукової і практичної цінності роботи.
Автори зберігають за собою авторські права на роботу і представляють збірнику наукових праць право першої публікації роботи, що дозволяє іншим розповсюджувати дану роботу з обов’язковим збереженням посилань на авторів оригінальної праці і оригінальну публікацію у даному збірнику.
Автори зберігають за собою право заключати окремі контрактні домовленості, що стосуються не-ексклюзивного розповсюдження версії роботи в опублікованому вигляді (наприклад, розміщення її в книгосховищі академії, публікацію в монографії), з посиланням на оригінальну публікацію в збірнику наукових праць.
Автори мають право розміщати їх роботу в мережі Інтернет (наприклад, в книгосховищі академії чи на персональному сайті) до і під часу розгляду її в даному збірнику наукових праць, так як це може привести до продуктивного обговорення її даним збірником і великої кількості посилань на дану роботу