КОНЦЕПЦІЇ ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА: ФІЛОСОФСЬКО-АНТРОПОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ
DOI:
https://doi.org/10.32782/hst-2024-18-95-08Ключові слова:
інформація, інформаційне суспільство, філософська антропологія, особистість, постіндустріалізм, економікоцентризм, мережеві спільнотиАнотація
Стаття присвячена аналізу проблеми інформаційного суспільства в контексті філософсько-антропологічного підходу. Метою дослідження є здійснення філософсько-антропологічної рефлексії феномену людини інформаційної доби крізь призму системи концепцій інформаційного суспільства. Використання антропологічного принципу, як базового для осмислення феномену людини, відповідає викликам цифрової епохи. Перспективи людини у диджиталізованому світі є важливим дослідницьким завданням, що сприятиме відповіді на питання, яким є антропологічний суб’єкт у ХХІ столітті, і чи залишається він виключно антропологічним. За результатами дослідження можна дійти висновку, що явно концептуально недостатніми є економікоцентричні концепції. Крім того, переважна більшість концепцій інформаційного суспільства є нео-просвітницькими: збільшення ролі інформації в соціально-політичному і економічному житті сприймається як позитивний фактор, що сприяє вдосконаленню відповідних суспільних підсистем, реалізації принципу справедливості, оскільки інформація є невичерпним ресурсом. Втім, дещо менше акцентується «темна сторона» інформаційного суспільства, де використання інформаційних технологій, стає інструментом вчинення злочинів. Важливою ознакою інформаційного суспільства є трансформація традиційних соціальних структур в напрямку мережевих. З одного боку, ця тенденція є позитивною, оскільки сприяє зниженню рівня соціальної напруги, за рахунок того, що людина інформаційної доби фактично соціалізується у безлічі мікросоціальних мережевих спільнот. Водночас, це сприяє формуванню «розщеплення особистості», своєрідній «мережевій шизофренії», коли людина втрачає цілісність уявлення про себе, оскільки повсякчас здійснює своєрідну мульти-самопрезентацію. Людина інформаційної епохи є надзвичайно складним і суперечливим феноменом, філософько-антропологічна рефлексія якого вимагає звернення до концептуального апарату теорій інформаційного суспільства. Перспективи людини у диджиталізованому світі є важливим дослідницьким завданням, що сприятиме відповіді на питання, яким є антропологічний суб’єкт у ХХІ столітті, і чи залишається він виключно антропологічним.
Посилання
Белл Д. Прихід постіндустріального суспільства. Сучасна зарубіжна соціальна філософія. Київ : Либідь, 1996. С. 194–251.
Воронкова В. Г., Романенко Т. П., Андрюкайтене Р. Ґенеза від інформаційного суспільства до “smart-суспільства» в контексті історичної еволюції сучасного світу: теоретико-концептуальний контекст. Збірник наукових праць «Гілея: науковий вісник». 2017. Вип. 116. С. 128–133.
Данильян О.Г., Дзьобань О.П. Людина в інформаційному суспільстві: проблема моральної ідентифікації. Вісник НУ «Юридична академія ім. Ярослава Мудрого». Серія: Філософія. 2019. № 1. С. 8–20.
Дзьобань О. П. Засоби масової комунікації в контексті інформаційної безпеки: діяльнісні й функціональні аспекти. Наукові записки Харківського університету Повітряних Сил. Соціальна філософія, психологія. 2005. Вип. 2 (23). С. 37–43.
Жидкова О.О. Проблеми ідентифікації особистості в інформаційному суспільстві. Вісник Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна. 2011. № 980. С. 66–70.
Кириченко В.В. Особистість у сучасному інформаційному суспільстві : монографія. Житомир : Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2020. 245 с.
Кремінь В.Г. Особистість в інформаційному суспільстві. Освіта та розвиток обдарованої особистості. 2017. № 10. С. 5–9.
Мельник О.Л. Інформаційне суспільство та суспільство знань – становлення та розвиток понять. Вісник Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут». Філософія. Психологія. Педагогіка : зб. наук. праць. 2007. № 2 (20), Ч. 2. С. 57–60.
Тоффлер Е.Третя Хвиля. Київ : Вид. дім «Всесвіт», 2000. 480 с.
Шанідзе Н. О. Проблема життєтворчості особистості в інформаційному суспільстві: соціально-філософський аспект. «Інформаційні технології : наука, техніка, технологія, освіта, здоров’я» (MicroCAD–2010) : тези доповідей 18-ї Міжнародної наук.-практ. конференції (12–14 травня 2010 р.) Харків : НТУ «ХПІ», 2010. С. 313
Castells M. The Rise of the Network Society, The Information Age: Economy, Society and Culture Vol. I. Cambridge, Massachusetts; Oxford, UK : Blackwell. 1996. 625 p.
Castells M. Materials for an exploratory theory of network society. British Journal of Sociology. 2000. № 51. P. 5–24.
Fukuyama F. Trust: The Social Virtues and the Creation of Prosperity. New York : Free Press, 1995. 480 p.
Giddens A. Social Theory and Modern Sociology. Cambridge : Polity, 1987. 312 p.
Machlup F. The Production and Distribution of Knowledge in the United States. Princeton : Princeton University Press, 1962. 468 p.
Masuda Y. Hypothesis on the genesis of homo intelligens. Futures. Guilford, 1985. Vol. 17. № 5. P. 479–494.
Masuda Y. The Information Society as Postindustrial Society. Washington : World Future Soc., 1983. 320 p.
Stonier T. The Wealth of Information: A profile of the post-industrial economy London Thames Methuen, 1983. 224 p.
Webster F. Theories of the Information Society. London : Routledge, 2006. 380 р.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Подаючи текст статті до редакції, автор погоджується з тим, що авторські права на статтю переходять до видавця, при умові, якщо стаття приймається до публікації. Авторські права включають ексклюзивні права на копіювання, розповсюдження і переклад статті.
Автор зобов’язаний:
- нести відповідальність за достовірність представленої інформації та оригінальність поданих матеріалів своєї роботи до друку;
- зберігати за собою всі авторські права і одночасно надавати збірнику наукових праць право першої публікації, що дозволяє розповсюджувати даний матеріал з підтвердженням авторства і первинності публікації у даному збірнику;
- відмова в публікації не обов’язково супроводжується роз’ясненням причини і не може вважатися негативним висновком відносно наукової і практичної цінності роботи.
Автори зберігають за собою авторські права на роботу і представляють збірнику наукових праць право першої публікації роботи, що дозволяє іншим розповсюджувати дану роботу з обов’язковим збереженням посилань на авторів оригінальної праці і оригінальну публікацію у даному збірнику.
Автори зберігають за собою право заключати окремі контрактні домовленості, що стосуються не-ексклюзивного розповсюдження версії роботи в опублікованому вигляді (наприклад, розміщення її в книгосховищі академії, публікацію в монографії), з посиланням на оригінальну публікацію в збірнику наукових праць.
Автори мають право розміщати їх роботу в мережі Інтернет (наприклад, в книгосховищі академії чи на персональному сайті) до і під часу розгляду її в даному збірнику наукових праць, так як це може привести до продуктивного обговорення її даним збірником і великої кількості посилань на дану роботу
