МОДЕЛЬ ГЛОБАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ: СОЦІАЛЬНО-ФІЛОСОФСЬКИЙ АНАЛІЗ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/hst-2024-18-95-04

Ключові слова:

транснаціональні корпорації, зелений перехід, імперіалізм, геосоціум, шерінг, трансформації моделі глобального управління

Анотація

Тема моделі глобального управління є актуальною в сучасному світі у контексті різноманітних глобальних викликів та проблем. Зростаюча глобалізація економіки, політики, культури та інших сфер життя створює потребу в розумінні та вдосконаленні моделей управління на рівні світового співтовариства. У статті аналізуються зміни моделі управління геосоціумом, які відбулись під впливом розвитку шерінгової та цифрової економік. Визначається характер взаємодії держав з транснаціональними корпораціями, а також потенційне місце громад, як власника і джерела ресурсного обміну та суб’єкта глобального управління, в процесі цієї взаємодії. Тобто метою дослідження є осмислення тенденцій оновлення моделі глобального управління в процесі трансформації геосоціуму. Ми використовували діалектичний підхід та метод інтелектуальної інверсії, що дозволило комплексно поглянути на перерозподіл функцій управління соціумом та геосоціумом. У результаті констатується, що зелений, цифровий та криптовалютний переходи виступають інструментальними формами для переоформлення моделі глобального управління стратегічними ресурсами життєдіяльності. У висновку заявляється, що перехід до епохи цифрового співіснування збільшив гнучкість суб’єктів глобального управління та розмаїття їхніх об’єднань на основі гармонізації та відновлення енергетично-інформаційного балансу системи. Сучасна складна й, водночас, крихка та вразлива конструкція геосоціуму вимагає від системи управління, що формується, дотримання принципів відкритості, толерантності, діалогової комунікації та відповідальності всіх учасників геосоціальних відносин. Загалом, подальший розвиток соціально-філософського аналізу моделі глобального управління допоможе не лише краще зрозуміти складні взаємозв’язки у світовому політичному та соціальному ландшафті, а й сприятиме створенню більш ефективних та справедливих механізмів управління на міжнародному рівні. багатьох аспектів, включаючи політичні, економічні, соціальні та культурні фактори. Проте, слід намітити деякі загальні принципи та напрями, які можуть бути враховані при розробці такої моделі.

Посилання

Ґрамші А. В’язничні зошити. Вибрані твори / пер. з італ. Київ : Вперед, LAT and Kиїв, 2014. 241 с.

Воловик В. Мера. Краткий философский словарь / ред.-составители В.И. Воловик, Г.В. Воловик. Запорожье, 2004, Просвіта. С. 68.

Дацюк С. Швидкі зміни чи дрейф світ. 2018. URL: https://blogs.pravda.com.ua/authors/datsuk/5adef41906c30/Hassan A. M., Elaref, A. I. A. Predictions of George in His Political Novel 1984. Open Journal of Social Sciences. 2022. № 10. С. 273–278.

Li X. Research on China’s Social Governance Mode Transformation and Upgrading in Supply-Side Reform Field-From the Perspective of Public Management. Chinese Studies. 2017. № 6. С. 188–200. DOI: 10.4236/chnstd.2017.63019.

Li W. T. Time-Space Utopian Model as a Critical Method of Sociology: A Book Review of Utopia Method Vision. Open Journal of Social Sciences. 2021. № 9. С. 65–73. DOI: https://doi.org/10.4236/jss.2021.912005

Mishra V. The Role of Global Civil Society in Global Governance. Beijing Law Review. 2012. № 3, 4. С. 206–212. DOI: 10.4236/blr.2012.34026.

Zhiyan Li. Some Thoughts on Ecological Marxism. Open Journal of Social Sciences. 2021. № 9. С. 12. DOI: 10.4236/jss.2021.912014

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-03-13

Номер

Розділ

СОЦІАЛЬНА ФІЛОСОФІЯ ТА ФІЛОСОФІЯ ІСТОРІЇ