ПРОБЛЕМИ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРАВ ДИТИНИ, ВИЗНАЧЕННЯ МІСЦЯ ПРОЖИВАННЯ ДИТИНИ ПРИ РОЗДІЛЕННІ БАТЬКІВ У ЛИТВІ
DOI:
https://doi.org/10.32782/hst-2023-17-94-15Ключові слова:
права дитини, обов’язки батьків, місце проживанняАнотація
Актуальність даного дослідження. Згідно з даними Департаменту статистики Литви, у 2019 році в Литовській Республіці розлучилися 8683 сім’ї, у 2020 році – 7544. З них у 2019 році 6659 дітей залишилися жити з одним батьком, у 2020 році – 6118 (Портал офіційної статистики). Розлучення батьків є одним із найболючіших переживань для дітей, наслідки для дітей незворотні та руйнівні (R. C. van der Wal… 2019). У преамбулі Конвенції ООН про права дитини закріплено принцип, згідно з яким повний і гармонійний розвиток дитини можливий лише під час виховання в сім’ї, тому необхідно забезпечити право дитини на сімейні зв’язки за допомогою правових заходів. Необхідна участь обох батьків у вихованні дитини; спілкування між дитиною і батьками має бути безпосереднім і постійним. Основні проблеми. Цивільний кодекс Литовської Республіки передбачає, що якщо батьки не домовилися мирно. У разі розірвання шлюбу суд визначає постійне місце проживання дитини лише з одним із батьків, а порядок спілкування має бути визначено з батьком чи матір’ю, які проживають окремо. Право дитини на сімейні відносини не забезпечується правовими інструментами, а стає залежним від розуміння та доброї волі батька чи матері, які проживають з дитиною. У статті зроблено висновок: Аналіз судової практики Литовської Республіки показав, що суд може визначити місце проживання дитини. Тільки з одним із батьків, але можна зробити висновок, що згідно з новітньою практикою передових країн, суд повинен мати ширші повноваження для вирішення питання про визначення місця проживання дитини. Новизна – у деяких країнах Західної Європи поширена так звана модель спільного проживання, згідно з якою місце проживання дитини визначається з обома батьками, а конкретний час проживання дитини з кожним із батьків визначається з урахуванням потреб дитини. та інтереси.
Посилання
D. B. v. O. B., Vilnius District Court (2020, Nr. E2A-1227-854/2020).
Constitution of the Republic of Lithuania, 1992.
Covell, K., Howe, R. B., and Blokhuis, J. C. (2018). The Challenge of Children’s Rights for Canada.
Emery, R. E. (2013). Cultural sociology of divorce: an encyclopedia. SAGE publications, Inc. G. T. v. S. T., Klaipėda District Court (2019, Nr. E2A-708-253/2019).
I. Ž. v. T. Ž., Lithuanian Supreme Court (2019, Nr. E3K-3-277-969/2019).
Law on approval, entry into force and implementation of the Civil Code of the Republic of Lithuania. Civil Code (No. VIII-1864, July 18, 2000).
Lithuanian Supreme Court (2019, No. e3K-3-279-969/2019).
Limantė, A., Račkauskaitė-Burneikienė, A. (2018). Vaiko išklausymo reikalavimas šeimos bylose, Teisė, (Requirement of hearing of the child in family cases). No. 106.
Maslauskaitė, A. ir Kuconytė, D. (2016). Būti tėvu po skyrybų: tėvo kontaktai su nepilnamečiais vaikais (Parenting after divorce: Father’s contact with minor children). Kultūra ir visuomenė, Socialinių tyrimų žurnalas, No. 7 (1).
Navaitis, G. (2013). Psichologinis šeimos konsultavimas. Teorijos ir metodai. Antras pataisytas ir papildytas leidimas. Vilnius: Vilniaus šeimos centras.
Republic of Lithuania Law on Fundamentals of Protection of the Rights of the Child (No. Nr. I-1234, March 14, 1996) with amendments.
M. M. v. B. M., Lithuanian Supreme Court (2013, Nr.3K-3-269/2013).
Tamošiūnas, T., Želvytė, V. (2010). Vaiko teisių apsaugos sistemos valdymo prioritetai: ekspertų nuostatų analizė, Ekonomika ir vadyba: aktualijos ir perspektyvos Nr. 4 (20), p. 154–168.
Sagatys, G. (2021) Augant suvokimui apie tėvų lygiateisiškumą bus grįžta prie tinkamiausio vaiko gyvenamosios vietos modelio paieškų, Teismai.lt Nr. 2 (42).
Statistical summaries. Center of Registers. Available online vailable online https://www.registrucentras.lt/p/853, [accessed 2022-10-25].
State Child Rights Protection and Adoption Service (2019). Review of the practice and actions of the territorial child rights protection departments of the State Child Rights Protection and Adoption Service under the Ministry of Social Security and Labor in the implementation process.
Statistical report for 2021: Report on the examination of civil cases (in first instance courts). Available online: https://www.teismai.lt/lt/visuomenei-ir-ziniasklaidai/statistika/106, [accessed 2022-11-03].
Statistical summaries. Portal of Official Statistics. Available online available online https://osp.stat.gov.lt/lietuvosgyventojai-2020/santuokos-ir-istuokos/istuokos, [accessed 2022-12-15].
Van der Wal, R. C., Finkenauer, C. & Visser, M. M. (2019). Reconciling Mixed Findings on Children’s Adjustment Following High-Conflict Divorce. Journal of Child and Family Studies, 28, 468–478.
Žiobienė, E. (2013). (Ne)tinkamas tėvų valdžios įgyvendinimas: teisinio vertinimo ypatumai. Iš Šeimos bylų nagrinėjimo ir teismo sprendimų vykdymo ypatumai. Vilnius: Mykolo Romerio universitetas.
Activity Report of the Child Rights Protection Controller of the Republic of Lithuania. Child Rights Protection Controller of the Republic of Lithuania. Access via the Internet: http://vtaki.lt/lt/vtaki-veiklos-sritys/veiklos-ataskaitos, [accessed 2022-10-25].
Activity Report of the Child Rights Protection Controller of the Republic of Lithuania. Child Rights Protection Controller of the Republic of Lithuania. Access via the Internet: http://vtaki.lt/lt/vtaki-veiklos-sritys/veiklos-ataskaitos, [accessed 2022-12-15].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Подаючи текст статті до редакції, автор погоджується з тим, що авторські права на статтю переходять до видавця, при умові, якщо стаття приймається до публікації. Авторські права включають ексклюзивні права на копіювання, розповсюдження і переклад статті.
Автор зобов’язаний:
- нести відповідальність за достовірність представленої інформації та оригінальність поданих матеріалів своєї роботи до друку;
- зберігати за собою всі авторські права і одночасно надавати збірнику наукових праць право першої публікації, що дозволяє розповсюджувати даний матеріал з підтвердженням авторства і первинності публікації у даному збірнику;
- відмова в публікації не обов’язково супроводжується роз’ясненням причини і не може вважатися негативним висновком відносно наукової і практичної цінності роботи.
Автори зберігають за собою авторські права на роботу і представляють збірнику наукових праць право першої публікації роботи, що дозволяє іншим розповсюджувати дану роботу з обов’язковим збереженням посилань на авторів оригінальної праці і оригінальну публікацію у даному збірнику.
Автори зберігають за собою право заключати окремі контрактні домовленості, що стосуються не-ексклюзивного розповсюдження версії роботи в опублікованому вигляді (наприклад, розміщення її в книгосховищі академії, публікацію в монографії), з посиланням на оригінальну публікацію в збірнику наукових праць.
Автори мають право розміщати їх роботу в мережі Інтернет (наприклад, в книгосховищі академії чи на персональному сайті) до і під часу розгляду її в даному збірнику наукових праць, так як це може привести до продуктивного обговорення її даним збірником і великої кількості посилань на дану роботу