ПІДРОБКА ДОКУМЕНТІВ, ЩО НЕСЕ КРИМІНАЛЬНУ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ
DOI:
https://doi.org/10.32782/hst-2023-17-94-14Ключові слова:
підробка документів, кримінальне право, кримінальна відповідальністьАнотація
У статті розкривається теоретична частина фальсифікації документів, аналізується сутність і поняття фальсифікації документів як злочинного діяння, аналізуються способи фальсифікації документів та способи їх виявлення, небезпека фальсифікації документів та її наслідки. Розглядається, як ведеться досудове розслідування відповідно до статті 300 Кримінального кодексу Литовської Республіки та яка кримінальна відповідальність настає за підробку документів. Проводиться кількісне дослідження шляхом проведення анкетування прокурорів та помічників прокурорів регіональних прокуратур Паневежської районної прокуратури, Утенської прокуратури, розкриваючи їхнє поняття про підробку документів, як часто це зустрічається та яка кримінальна відповідальність застосовується. Проблема статті – у судовій практиці можна зустріти висновки про те, що будь-які документи (приватні чи офіційні) можуть бути підробленими, якщо вони містять відомості, що мають значення для виникнення, зміни чи припинення юридичних фактів. На практиці бувають випадки, коли документи підписуються з дозволу іншої особи або підписуються документи, які не мають юридичної сили, і це вже називається підробкою документів, але є випадки, коли суд касаційної інстанції зазначає, що вчинок є малозначним або виправдовує особу. Це принципово неправильна практика, оскільки суд касаційної інстанції має виправляти помилки судів першої чи апеляційної інстанцій. Метою статті є аналіз фальсифікації документів як злочинного діяння та кримінальної відповідальності за це. Основні проблеми. У судовій практиці можна знайти висновки про те, що будь-які документи (приватні чи офіційні) можуть бути підробленими, якщо вони містять відомості, що мають значення для виникнення, зміни чи припинення юридичних фактів. На практиці бувають випадки, коли документи підписуються з дозволу іншої особи або підписуються документи, які не мають юридичної сили, і це вже називається підробкою документів, але є випадки, коли суд касаційної інстанції зазначає, що вчинок є малозначним або виправдовує особу. Це принципово неправильна практика, оскільки суд касаційної інстанції має виправляти помилки судів першої чи апеляційної інстанцій.
Посилання
Forgery Laws: Forging a Signature, Charge, Crime, and Punishment. Online access: https://www.legalmatch.com/law-library/article/forgery-laws.html, [accessed 2023-09-09].
Tаmašauskiene, А. (2004). Jurisdiction. The content of the document and its significance for the qualification of the criminal act.
Sinkevičius, Е. (2003). Jurisdiction. Document falsification concert in the new criminal code of the Republic of Lithuania.
Constitution of the Republic of Lithuania // TAR. 1992, no. 33-1014. (current version 05/22/2022).
Criminal Code of the Republic of Lithuania // TAR, 2000, No. VIII-1968, (current version 2023-09-01).
Criminal Procedure Code of the Republic of Lithuania // TAR, 2002, No. IX-785, (current version 2022-10-01-2023-102-31).
How forging documents can be more dangerous than you think. Online access: https://www.spatzlawfirm.com/blog/2018/09/how-forging-documents-can-be-more-dangerous-than-you-think/, [accessed 2023-09-09].
Kurapka, V. E., Matulienė S. (2013). Criminalistics tactics and methodology.
Kuzavinis, K. (1996) Dictionary of Latin-Lithuanian languages.
Law on the Prosecutor’s Office of the Republic of Lithuania // TAR, 1994, No. I-599, (current version 2022-09-01). Law on the Protection of State and Service Information of the Republic of Lithuania, p. 2).
Piesliakas, V. (2000). Criminal Law. Special part. Book 2.
Раranka, D. (2016). Jurisdiction. Criminal liability for document falsification or the application of forged documents in the jurisdiction of Lithuanian criminal law.
The Supreme Court of Lithuania. Cassation ruling in criminal case no. 2K-426/2010.
The Supreme Court of Lithuania. Cassation ruling in criminal case no. 2K-426/2006.
The Supreme Court of Lithuania. Cassation ruling in criminal case no. 2K-271-648/2015.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Подаючи текст статті до редакції, автор погоджується з тим, що авторські права на статтю переходять до видавця, при умові, якщо стаття приймається до публікації. Авторські права включають ексклюзивні права на копіювання, розповсюдження і переклад статті.
Автор зобов’язаний:
- нести відповідальність за достовірність представленої інформації та оригінальність поданих матеріалів своєї роботи до друку;
- зберігати за собою всі авторські права і одночасно надавати збірнику наукових праць право першої публікації, що дозволяє розповсюджувати даний матеріал з підтвердженням авторства і первинності публікації у даному збірнику;
- відмова в публікації не обов’язково супроводжується роз’ясненням причини і не може вважатися негативним висновком відносно наукової і практичної цінності роботи.
Автори зберігають за собою авторські права на роботу і представляють збірнику наукових праць право першої публікації роботи, що дозволяє іншим розповсюджувати дану роботу з обов’язковим збереженням посилань на авторів оригінальної праці і оригінальну публікацію у даному збірнику.
Автори зберігають за собою право заключати окремі контрактні домовленості, що стосуються не-ексклюзивного розповсюдження версії роботи в опублікованому вигляді (наприклад, розміщення її в книгосховищі академії, публікацію в монографії), з посиланням на оригінальну публікацію в збірнику наукових праць.
Автори мають право розміщати їх роботу в мережі Інтернет (наприклад, в книгосховищі академії чи на персональному сайті) до і під часу розгляду її в даному збірнику наукових праць, так як це може привести до продуктивного обговорення її даним збірником і великої кількості посилань на дану роботу
