ВИЩА ОСВІТА: АКАДЕМІЧНА СВОБОДА ТА СОЦІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ
DOI:
https://doi.org/10.32782/hst-2023-17-94-13Ключові слова:
критичне мислення, вища освіта, академічна свобода, відповідальністьАнотація
У сучасному суспільстві вища освіта створює кожному члену суспільства умови для навчання, вдосконалення, співпраці з суспільством, бути світським, надає можливість подорожувати заради науки. «У законі Литовської Республіки завдання вищої освіти полягає в тому, щоб розвивати освіту, особистість і суспільство, сприйнятливі до науки і новітніх технологій і культурних цінностей, створювати, накопичувати і поширювати наукові знання і культурні цінності, консолідувати самобутності національної культури, сприяти науковим дослідженням і створенню нових знань і культурних цінностей» (Авіженіс, 2022, с.209). Бієста (2014), Йокубайтіс (2016), Барнетт (2021), дослідник вищої освіти в європейських країнах, стверджують, що вища освіта, соціальна відповідальність і академічна свобода сприяють конкурентоспроможності, зростанню знань і людських ресурсів» (Кучаідзе, 2020).). Індрашене та ін. (2021) стверджують, що вищу освіту слід розглядати з ширшої перспективи, розуміючи її як основу для розвитку особистості та суспільства. Існує багато очікувань, пов’язаних з вищою освітою, головне з яких – надавати знання, брати участь у наукових дослідженнях і застосовувати наявні знання для сталого, прогресивного розвитку суспільства та особистості, відповідаючи на потреби часу, прогнозуючи та формуючи їх. Відповідно до Valuckienė (2009), обговорювалися зміни у вищій освіті та навчанні в контексті суспільства (Barnett, 1990, 1994, 2000, 2004), де акцент зроблено на ціннісній основі вищої освіти, що базується на науковій діяльності академічна спільнота, постійно прагне до вільної освіти студентів, об’єктивних знань, прихильності. Вищі навчальні заклади повинні заохочувати своїх студентів і науковців ставати відповідальними та свідомими громадянами. Це означає, що вищі навчальні заклади повинні розвивати лідерство, соціальну відповідальність та ініціативи сталого розвитку. Тому академічна свобода та соціальна відповідальність повинні поєднуватися, щоб досягти користі вищої освіти для суспільства та добробуту суспільства. Академічна свобода є найважливішою цінністю вищої освіти, оскільки вона гарантує, що дослідники та вчені можуть вільно досліджувати, обговорювати та публікувати свої висновки без будь-яких попередніх обмежень. Це фундаментальна річ, яка заохочує нові відкриття, ідеї та наукові дослідження, а також гарантує, що вчені можуть вільно розкривати факти, навіть якщо вони непопулярні. Академічну свободу та соціальну відповідальність у вищій освіті досліджували (Adebayo, 2022; Barnett, 2021; Gläser and Buenstorf, 2022; Jakubik, 2023;). Проте в цих роботах рідко піднімається питання про те, як академічна свобода та соціальна відповідальність пов’язані з критичним мисленням у вищій освіті. Мета статті – на основі літератури розкрити зв’язки між академічною свободою та соціальною відповідальністю з розвитком критичного мислення у вищій школі. Для досягнення мети порушуються наступні проблемні питання: чому для вищої освіти важливі академічна свобода та соціальна відповідальність? Як розвиток критичного мислення змінює розуміння академічної свободи? Як розвиток критичного мислення підвищує соціальну відповідальність? Методи дослідження. Методом теоретичного аналізу досліджується психологічна, науково-дидактична література, умови, методи та ін. виховання мислення. в процесі навчання в університеті.
Посилання
Adebayo, K. O. (2022). The state of academic (un) freedom and scholar rescue programmes: a contemporary and critical overview. Third World Quarterly, 43 (8), 1817–1836. URL: https://doi.org/10.1080/01436597.2022.2074829
Albert, H. (2015). Karl Popper, critical rationalism, and the Positivist Dispute. Journal of Classical Sociology, 15 (2), 209–219. URL: https://doi.org/10.1177/1468795X14567829
Álvarez-Huerta, P., Muela, A., & Larrea, I. (2023). Disposition Towards Critical Thinking and Student Engagement in Higher Education. Innovative Higher Education, 48 (2), 239–256. URL: https://doi.org/10.1007/s10755-022-09614-9
Avižienis, A. (2022). Vytautas Kaminskas (1946 01 08–2022 11 09). Darbai ir dienos, (78), 209–210.
Bagdonas, A. (2006). Universitetas, mes ir socialinė atsakomybė. Socialinė teorija, empirija, politika ir praktika, 3, 4–22. URL: https://doi.org/10.15388/STEPP. 2006.3.8572
Barnett, R. (2021). Locating the philosophy of higher education–and the conditions of a philosophy of higher education. Educational Philosophy and Theory, 1–6. URL: https://doi.org/10.1080/00131857.2021.2010545
Barnett, R. (2021). The philosophy of higher education: A critical introduction. Routledge.
Boni, A., & Walker, M. (2016). Universities and global human development: Theoretical and empirical insights for social change. Routledge.
Brodin, E. (2007). Critical thinking in scholarship: Meanings, conditions and development. Lund University.
Chankseliani, M. ir McCowan, T. (2021). Aukštasis mokslas ir darnaus vystymosi tikslai. Aukštasis mokslas, 81 (1), 1–8.
Chankseliani, M., Qoraboyev, I., & Gimranova, D. (2021). Higher education contributing to local, national, and global development: new empirical and conceptual insights. Higher Education, 81, 109–127. URL: https://doi.org/10.1007/s10734-020-00565-8
Danvers, E. (2016). Re-thinking Criticality: Undergraduate students, critical thinking and higher education (Doctoral dissertation, University of Sussex).
Davies, M. (2019). New Directions in the teaching of critical thinking. Change: The Magazine of Higher Learning, 51 (5), 18–27. URL: https://doi.org/10.1080/00091383.2019.1652063
De Wit, H., & Altbach, p. G. (2021). Internationalization in higher education: global trends and recommendations for its future. Policy Reviews in Higher Education, 5 (1), 28–46. URL: https://doi.org/10.1080/23322969.2020.1820898
Dumitru, D., Bigu, D., Elen, J., Ahern, A., McNally, C., & O’Sullivan, J. J. (2018). A European review on critical thinking educational practices in higher education institutions. URL: http://hdl.handle.net/10197/9865
Duoblienė, L. (2006). Šiuolaikinė ugdymo filosofija: refleksijos ir dialogo link: mokymo priemonė aukštosioms mokykloms. Prieiga per internetą: https://doi.org/10.1080/00091383.2019.1652063
Ensen, Derrick (2006). Atsakomybė. Pabaiga . t. II. Torontas, ON: Septynių istorijų spauda. p. 696.
Felix, S. M. C. (2016). Fostering Criticality within Neoliberal Higher Education: A Critical Action Research Study with First Year Students in Kazakhstan (Doctoral dissertation, University of Sussex). URL: http://sro.sussex.ac.uk/
Geryk, M. (2020). The new trends in research on social responsibility of the University. In Advances in Human Factors, Business Management and Leadership: Proceedings of the AHFE 2019 International Conference on Human Factors, Business Management and Society, and the AHFE International Conference on Human Factors in Management and Leadership, July 24–28, 2019, Washington DC, USA 10 (pp. 304–312). Springer International Publishing.
Gibson, E. M., & Sandifer, M. C. (2020). It takes a village: Service learning as our social responsibility in higher education. In Civil society and social responsibility in higher education: International perspectives on curriculum and teaching development (Vol. 21, pp. 93–108). Emerald Publishing Limited.
Giroux, H. A. (2018). Terror of neoliberalism: Authoritarianism and the eclipse of democracy. Routledge.
Gläser, J., Ash, M., Buenstorf, G., Hopf, D., Hubenschmid, L., Janßen, M., … & Lieb, K. (2022). The independence of research–a review of disciplinary perspectives and outline of interdisciplinary prospects. Minerva, 1–34. URL: https://doi.org/10.1007/s11024-021-09451-8
Haier, R. J. (2020). Academic freedom and social responsibility: Finding a balance. Intelligence, 82, 101482.
Hickey, T., & Brecher, B. (1990). In defence of bias. Studies in Higher Education, 15 (3), 299–312. URL: https://doi.org/10.1080/03075079012331377420
Indrašienė, V., Jegelevičienė, V., Merfeldaitė, O., Penkauskienė, D., Pivorienė, J., Railienė, A., … & Valavičienė, N. (2021). Critical thinking in higher education and labour market (p. 524). Peter Lang International Academic Publishers. URL: https://library.oapen.org/handle/20.500.12657/51155
Janssens, L., Kuppens, T., Mulà, I., Staniskiene, E., & Zimmermann, A. B. (2022). Do European quality assurance frameworks support integration of transformative learning for sustainable development in higher education?. International journal of sustainability in higher education.
Jones, E., & de Wit, H. (2014). Globalized internationalization: Implications for policy and practice. Management, 33, 95–104.
Kučaidze, N. (2020). Aukštojo mokslo studijų finansavimo modelių ir jų įtakos studijų prieinamumui vertinimas Europos Sąjungos valstybėse (Doctoral dissertation, Mykolo Romerio universitetas).
Lipman, p. (2013). The new political economy of urban education: Neoliberalism, race, and the right to the city. Taylor & Francis.
Ma, L. (2023). Informacija, platformizuota. Informacijos mokslo ir technologijų asociacijos žurnalas , 74 (2), 273–282.
Markievicz, I., & Rimkutė, E. (2013). Švietimo ir mokslo terminų žodynas ir ontologija. Terminologija/Terminology, (20), 56–74.
McCowan, T. (2016). Universities and the post-2015 development agenda: an analytical framework. Higher Education, 72, 505–523. URL: https://doi.org/10.1007/s10734-016-0035-7
McCrae, N. (2011). Nurturing Critical Thinking and Academic Freedom in the 21st Century University. International Journal of Teaching and Learning in Higher Education, 23 (1), 128–134.
Paul, R., & Elder, L. (2019). The miniature guide to critical thinking concepts and tools. Rowman & Littlefield.
Paul, R., Elder, L., & Bartell, T. (1997). A brief history of the idea of critical thinking. Retrieved July, 10, 2006.
Penkauskienė, D. (2016). Kritinio ir kūrybinio mąstymo sąsaja. Socialinė teorija, empirija, politika ir praktika, (13), 90–104.
Peterbauer, H. (2023). 2023 European Learning & Teaching Forum Connecting people, spaces and realities Hosted by the University of Deusto, Bilbao, Spain.
Popper, K. R. (2020). The open society and its enemies. Princeton University Press.
Repšienė, R. (2019). Kritiškumo metamorfozės, viešieji intelektualai ir” nykstančių galių” pavojai. Lietuvos kultūros tyrimai, 68–89.
Russell, C. (2002). Academic freedom. Routledge. URL: https://doi.org/10.1080/03075070802597036
Salam, M., Awang Iskandar, D. N., Ibrahim, D. H. A., & Farooq, M. S. (2019). Service learning in higher education: A systematic literature review. Asia Pacific Education Review, 20, 573–593. URL: https://doi.org/10.1007/s12564-019-09580-6
Schiff, D. (2021). Iš laboratorijos ir į klasę: dirbtinio intelekto ateitis švietime. AI ir visuomenė , 36 (1), 331–348.
Strategija, V. P. (2012). „Lietuvos Pažangos Strategija „Lietuva 2030 “.
Tauginienė, L. (2013). Socialinė atsakomybė universiteto mokslinės veiklos valdyme.
Tight, M. (2022). Internationalisation of higher education beyond the West: challenges and opportunities–the research evidence. Educational Research and Evaluation, 27 (3–4), 239–259 URL: https://doi.org/10.1080/13803611.2022.2041853
Tumelis, J., & Vaitekūnas, S. (2001). Visuotinė lietuvių enciklopedija.
Valčiukas, J. (2021). Teisė į akademinę laisvę: teoriniai ir praktiniai aspektai. Jurisprudencija, 28 (1), 74–96.
Valuckienė, J. (2009). Mokymosi paradigma grįstos studijos kaip atsakas į besikeičiančios visuomenės lūkesčius universitetinėms studijoms. Ekonomika ir vadyba: aktualijos ir perspektyvos: mokslo straipsnių rinkinys, (2), 311–317.
Van der Wende, M. C. (2001). Internationalisation policies: about new trends and contrasting paradigms. Higher education policy, 14 (3), 249–259. URL: https://doi.org/10.1016/S0952-8733(01)00018-6
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Подаючи текст статті до редакції, автор погоджується з тим, що авторські права на статтю переходять до видавця, при умові, якщо стаття приймається до публікації. Авторські права включають ексклюзивні права на копіювання, розповсюдження і переклад статті.
Автор зобов’язаний:
- нести відповідальність за достовірність представленої інформації та оригінальність поданих матеріалів своєї роботи до друку;
- зберігати за собою всі авторські права і одночасно надавати збірнику наукових праць право першої публікації, що дозволяє розповсюджувати даний матеріал з підтвердженням авторства і первинності публікації у даному збірнику;
- відмова в публікації не обов’язково супроводжується роз’ясненням причини і не може вважатися негативним висновком відносно наукової і практичної цінності роботи.
Автори зберігають за собою авторські права на роботу і представляють збірнику наукових праць право першої публікації роботи, що дозволяє іншим розповсюджувати дану роботу з обов’язковим збереженням посилань на авторів оригінальної праці і оригінальну публікацію у даному збірнику.
Автори зберігають за собою право заключати окремі контрактні домовленості, що стосуються не-ексклюзивного розповсюдження версії роботи в опублікованому вигляді (наприклад, розміщення її в книгосховищі академії, публікацію в монографії), з посиланням на оригінальну публікацію в збірнику наукових праць.
Автори мають право розміщати їх роботу в мережі Інтернет (наприклад, в книгосховищі академії чи на персональному сайті) до і під часу розгляду її в даному збірнику наукових праць, так як це може привести до продуктивного обговорення її даним збірником і великої кількості посилань на дану роботу
