ІНТЕЛЕКТ ЯК ВИЗНАЧАЛЬНИЙ ТРЕНД РОЗВИТКУ ЛЮДИНИ ТА ІСТОРИЧНІ ЕТАПИ ЙОГО РАЦІОНАЛЬНОЇ РЕКОНСТРУКЦІЇ
DOI:
https://doi.org/10.32782/hst-2023-17-94-08Ключові слова:
інтелект, докібернетичний та посткібернетичний етапи, зв’язок, інформація, технічна реальність, інтелектика, кіборг, штучний інтелектАнотація
Стаття присвячена дослідженню визначального тренда у структурі аналітичної будови мозоку – інтелекту. Звернення до інтелекту, з’ясування його сутності, структури та раціональної реконструкції пронизує всю історію існування системи наукового знання. Мета статті: розкрити сутність та структуру інтелекту, етапи його розвитку та виділити причини його раціональних реконструкцій, аж до його майбутнього розвитку. Виділено два етапи у поясненні його сутності та раціональних реконструкцій – докібернетичний та посткібернетичний. Перший охарактеризований як теоретичний, розкрито зміст потенційного, діяльного та набутого інтелекту (Аль-Фарабі). Наголошено на єдності ідей Анаксагора, Аристотеля, М. Галича, М. Монтеня та інших дослідників інтелекту, що він постає не тільки як ум, розум, а як вища форма його діяльності, яка оперує виключно абстракціями. Проаналізовано, що подальша раціональна реконструкція інтелекту пов’язана зі становленням технічної реальності (Е. Капп, Ф. Рело, а сьогодні І. Шапіро, Й. Хейзінга, А. Шефф та ін.) На другому етапі – посткібернетичному – інтелект та створювані ним інтелектуальні системи постали як умовне позначення кібернетичних систем, що моделюють різні сторони інтелектуальної діяльності, передусім логічне мислення. Цей етап веде відлік з 1948 р., після виходу роботи М. Вінера «Кібернетика» та об’єднав: математику, зв’язок (вчення про інформацію), фізику (вчення про ентропію) та технічну реальність. Цей союз реалізував свою єдність через нову науку, що об’єднує, – інтелектику, а в практичному плані – через створення одухотвореного кіборга; створення штучного інтелекту, що прагне надрозуму, а у військово-промисловому комплексі – створення безпілотників, ланцетів та інших інтелектуальних систем. Дослідження інтелекту у його історичному розвитку дозволило: 1) обґрунтувати основні етапи його розвитку – докібернетичний та посткібернетичний; 2) розкрити їх поступальний взаємозв’язок; 3) пояснити причини його раціональної реконструкції; 4) виділити форми штучного інтелекту у структурі наукового пізнання та пояснити сильний штучний інтелект як вищу форму, яка перебуває на шляху своєї реалізації.
Посилання
Вовк С. Способи наукової репрезентації випадковості та імовірний стиль мислення. Спецвипуск № 1. Випадковість у сучасному світі. Вінниця : Універсум, 2007. С. 43–50.
Воронкова В., Никитенко В. Проблема трансформації людини у контексті трансгуманізму: методологія цифрової антропології. Humanities Stadies : збірник наукових праць «Філософія». Вип. 16 (93) 2023. С. 9–17.
Дзьобань О. П., Соснін О. В. Віртуальна реальність суспільства простмодерну як соціокультурне тло соціалізації «людини інформаційної». Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії. 2017. Вип. 69 (1). С. 69–76.
Запорожан В. Н., Донникова И. А., Ханжи В. Б. Между добром и злом: нравственное самоопределение человека. Одесса : ОНМедУ, 2020. 264 с.
Малимон В. І. Віртуальне спілкування і самотність людини. Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії. 2015. Вип. 63. С. 108–115.
Мосинжник Л. А. Антропологія цивилизаций. Кишинев : Высш. Антропол. шк., 2006. 467 с.
Палагута В. И. Самоидентификация социального субъекта в дискурсивных пространствах. Днепропетровск : Инновация, 2010. 440 с.
Палагута В. Проблема іншого в сучасному соціально-гуманітарному пізнанні. Humanities Studies : збірник наукових праць «Філософія», Вип.16 (93) 2023. С. 44–53.
Пунченко О. П., Пунченко Н. О. Археология ноосферного образования. Одесса : Друкарський Дім ; Друк «Південь», 2017. 452 с.
Створювальна сила знання : кол. монографія / під ред. проф. Доннікової І. А. Одеса : Фенікс, 2020. 250 с.
Философия мышления / под ред. Богатой Л. Н. Одесса : Печатный дом, 2013. 444 с.
Хамітов Н. В. Філософська антропологія: актуальні проблеми. Від теоретичного до практичного повороту. Київ : КНТ, 2018. 394 с.
Von Weizsacker, E., Wijkman, A. Come on! Capitalism, short-termism, Population and the Destruction of the planet. Springer, 2018. 220 p.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Подаючи текст статті до редакції, автор погоджується з тим, що авторські права на статтю переходять до видавця, при умові, якщо стаття приймається до публікації. Авторські права включають ексклюзивні права на копіювання, розповсюдження і переклад статті.
Автор зобов’язаний:
- нести відповідальність за достовірність представленої інформації та оригінальність поданих матеріалів своєї роботи до друку;
- зберігати за собою всі авторські права і одночасно надавати збірнику наукових праць право першої публікації, що дозволяє розповсюджувати даний матеріал з підтвердженням авторства і первинності публікації у даному збірнику;
- відмова в публікації не обов’язково супроводжується роз’ясненням причини і не може вважатися негативним висновком відносно наукової і практичної цінності роботи.
Автори зберігають за собою авторські права на роботу і представляють збірнику наукових праць право першої публікації роботи, що дозволяє іншим розповсюджувати дану роботу з обов’язковим збереженням посилань на авторів оригінальної праці і оригінальну публікацію у даному збірнику.
Автори зберігають за собою право заключати окремі контрактні домовленості, що стосуються не-ексклюзивного розповсюдження версії роботи в опублікованому вигляді (наприклад, розміщення її в книгосховищі академії, публікацію в монографії), з посиланням на оригінальну публікацію в збірнику наукових праць.
Автори мають право розміщати їх роботу в мережі Інтернет (наприклад, в книгосховищі академії чи на персональному сайті) до і під часу розгляду її в даному збірнику наукових праць, так як це може привести до продуктивного обговорення її даним збірником і великої кількості посилань на дану роботу