МЕМЕТИЧНИЙ ПІДХІД У КОНТЕКСТІ ФОРМУВАННЯ ЕТИКО-МОРАЛЬНОГО ДИСКУРСУ ЗАСОБАМИ НЕВЕРБАЛЬНОЇ КОМУНІКАЦІЇ
DOI:
https://doi.org/10.32782/hst-2023-17-94-02Ключові слова:
невербальна комунікація, Інтернет-мем, меметичний підхід, меметос, етико-моральний дискурс, освітньо-виховний потенціал меметосівАнотація
В статті обґрунтовано необхідність нового методологічного повороту в дослідженні засобів невербальної комунікації, зокрема розгляд їх в якості інструменту популяризації та розповсюдження етичних концептів і моральних домінант поведінки в сучасному Інтернет-просторі. Мета статті: обґрунтування меметики як перспективного напряму розвитку методології невербальної комунікації; виявлення потенціалу меметосів в якості інструменту популяризації та розповсюдження етичних концептів і моральних домінант поведінки в сучасному комунікативному просторі. Розкрито зміст й доведено перспективність меметичного підходу до вивчення невербального комунікативного впливу на зміст суспільного дискурсу. Меми, що репрезентують морально-етичні смисли у сучасному комунікативному просторі, й одночасно виступають інспіраторами морального почуття, запропоновано номінувати «меметосами», а також визначено їх характерні особливості. Обстоюється думка, що меметоси мають значний потенціал для формування етико-морального освітнього дискурсу. Метою наукової розвідки є обґрунтування меметики як перспективного напряму розвитку методології невербальної комунікації; виявлення потенціалу меметосів в якості інструменту популяризації та розповсюдження етичних концептів і моральних домінант поведінки в сучасному комунікативному просторі. Представлені у статті узагальнення дозволили дійти висновку про можливість розгляду меметичного підходу як перспективного напряму комунікаційного постнеопозитивізму, що з-поміж іншого має на меті дослідження питань адаптації, передачі, дифузії етико-філософського знання гуманістичного спрямування такими засобами невербальної комунікації як меметоси. Результати проведеного дослідження дозволяють поглибити теоретичні погляди на можливість застосування означених засобів для наповнення гуманістичним змістом сучасного освітнього простору. Меметичний підхід, окрім безпосереднього приросту етико-філософського знання, створює також можливості практичного конструювання та управління суспільно-етичним дискурсом, що відкриває нові обрії для подальших досліджень в цьому напрямі.
Посилання
Bjarneskans H., Grоnnevik B. and Sandberg A. The Lifecycle of Memes Accessed January 2, 2013. Р. 27–46. Retrieved from: http://www.aleph.se/Trans/Cultural/Memetics/memecycle.html
Blackmore S. The third replicator is among us. New Scientist – NEW SCI. 203. 2009. Р. 36–39. DOI: https://10.1016/S0262-4079(09)62030-3
Coulson S. ’No one will ever wonder why, they said: Conceptual blending and humorous memes cross the road, they said’. Paper presented at the International Society of Humour Studies Conference. Oakland, CA, USA, 29 June – 3 July, 2015.
Dennett D. The Evolution of Culture. The Monist. № 84 (3). Р. 1–26. 2001. DOI: https://10.5840/monist200184316
Dawkins R. The Selsh Gene: Oxford University Press. New York, 1976.
Huntington Heidi E. Huntington, H. E. Subversive Memes: Internet Memes as a Form of Visual Rhetoric. AoIR Selected Papers of Internet Research, 3. 2013. Retrieved from https://spir.aoir.org/ojs/index.php/spir/article/view/8886
Huntington Heidi E. Partisan cues and internet memes: Early evidence for motivated skepticism in audience message processing of spreadable political media Atlantic Journal of Communication. 2020. Volume 28. Issue 3. Р. 194–208.
Kowalczyk-Purol, Kinga. The Theoretical Difficulties of Memetics. Diametros. 2018. Р. 65–86. DOI: https://10.13153/diam.1285
Laineste L., & Voolaid P. ’Laughing across borders: Intertextuality of internet memes’. The European Journal of Humour Research, Vol. 4 No. 4. 2016. Р. 26–49. Retrieved from: https://doi.org/10.7592/EJHR2016.4.4.laineste Luhmann N. Die Gesellschaft der Gesellschafit. Frankfurt : Suhrkamp, 1997. S. 105–109.
Неклесова В. Ю. Меми як частина онімного простору. Записки з ономастики. 2017. Випуск 20. С. 210–222. DOI: https://doi.org/10.18524/2410-3373.2017.20.133817
Окул І. І. Інтернет-мем як культурний феномен. Життя і пам’ять: науковий збірник, присвячений пам’яті В’ячеслава Івановича Шамко / відп. ред. В. М. Букач. Вип. 3. Одеса : Homeless Publishing, 2018. С. 133–148.
Parashar P. & Chaudhary A. Exploring the links between Existentialism and the Internet Meme. The Learning Curve. 2018. Vol. VII. P. 27–30. Retrieved from: https://www.researchgate.net/publication/338984300_Existentialism_and_the_Internet_Meme
Rowett, G. The strategic need to understand online memes and modern information warfare theory. 2018. Р. 4437–4442. DOI: https://doi.org/10.1109/BigData.2018.8622051
Рязанов А. С. Мем як комунікативна одиниця: синхронія та діахронія поняття. Вісник Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна. Серія «Соціальні комунікації». Вип. 14. 2018. С. 9–13.
Shifman, L. Memes in a digital world: Reconciling with a conceptual troublemaker. Journal of computer mediated сommunication. 2013. 18 (3). Р. 362–377. DOI: https://doi.org/10.1111/jcc4.12013
Smith, A. & Hemsley, J.(2022). Memetics as informational difference: offering an information-centric conception of memes. 78. 1149–1163. DOI: https://10.1108/JD-07-2021-0140
Xing, C. A. Memetic Analysis of Public Sign Translation. A Report from Linyi. 2016. DOI: https://10.2991/emcs-16.2016.316
Wibowo, T. & Elvin E. Usage of Meme as Information Sharing Media. Jurnal Ilmiah Betrik. 2020. Vol. 11. № 3. Р. 165–171. DOI: https://doi.org/10.36050/betrik.v11i3.253
Zhao, G. Study on Affixed New Words in Chinese Based on Memetics. 2017. DOI: https://doi.org/10.2991/isss-17.2017.36.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Подаючи текст статті до редакції, автор погоджується з тим, що авторські права на статтю переходять до видавця, при умові, якщо стаття приймається до публікації. Авторські права включають ексклюзивні права на копіювання, розповсюдження і переклад статті.
Автор зобов’язаний:
- нести відповідальність за достовірність представленої інформації та оригінальність поданих матеріалів своєї роботи до друку;
- зберігати за собою всі авторські права і одночасно надавати збірнику наукових праць право першої публікації, що дозволяє розповсюджувати даний матеріал з підтвердженням авторства і первинності публікації у даному збірнику;
- відмова в публікації не обов’язково супроводжується роз’ясненням причини і не може вважатися негативним висновком відносно наукової і практичної цінності роботи.
Автори зберігають за собою авторські права на роботу і представляють збірнику наукових праць право першої публікації роботи, що дозволяє іншим розповсюджувати дану роботу з обов’язковим збереженням посилань на авторів оригінальної праці і оригінальну публікацію у даному збірнику.
Автори зберігають за собою право заключати окремі контрактні домовленості, що стосуються не-ексклюзивного розповсюдження версії роботи в опублікованому вигляді (наприклад, розміщення її в книгосховищі академії, публікацію в монографії), з посиланням на оригінальну публікацію в збірнику наукових праць.
Автори мають право розміщати їх роботу в мережі Інтернет (наприклад, в книгосховищі академії чи на персональному сайті) до і під часу розгляду її в даному збірнику наукових праць, так як це може привести до продуктивного обговорення її даним збірником і великої кількості посилань на дану роботу
