ПРИНЦИПИ СПІЛКУВАННЯ ГЛУХИХ У СЕКТОРІ ПОСЛУГ ДОЗВІЛЛЯ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/hst-2023-16-93-19

Ключові слова:

принципи спілкування, глухі люди, дозвіллєвий сервіс, сервіс

Анотація

Особливо великою проблемою для глухих є спілкування з персоналом сфери обслуговування. Відсутність комунікації між персоналом даної сфери та глухими значно ускладнює надання можливостей користувачам таких послуг. Мало вивчені проблеми спілкування глухих з постачальниками послуг, можливості допомоги, що робить цю тему актуальною та новою. Відомо, що в багатьох випадках власні комунікативні навички клієнта значною мірою залежать від соціального середовища, культурної витонченості та часу виникнення розладу, тому кожне спілкування є дуже унікальним та індивідуальним (Butkevičienė, 2008), що ускладнює можливості комунікації та заохочує до дослідження аналізованої теми в принципі. Внаслідок порушення слуху погіршуються комунікативні можливості людей, і сервісним компаніям надзвичайно важко зрозуміти потреби таких клієнтів. Іноді виникають ситуації, коли клієнту потрібна інформація, і для її оптимального надання важливо правильно зібрати матеріал. Знання більше про потреби клієнта залежатиме від професіоналізму наданої послуги та задоволення очікувань клієнта. На вибір цієї теми вплинув той факт, що працівники сфери дозвілля не мають спеціальної підготовки для спілкування з глухими, і це створює багато проблем для обох сторін. Аналіз літератури та дослідження базувалися на науковій літературі Hallahan and Kauffmam (2003); Буткевичене (2008); Даті (2013); Алішаускас (2003); Kelleher (2011) та ін. Мета роботи: проаналізувати принципи спілкування глухих та організаторів дозвіллєвих послуг. Проблемні запитання до роботи: 1. Які основні акценти вербальної та невербальної комунікації між надавачами послуг та глухими при наданні послуг? 2. Які емоційні стани виявляють робітники та глухі? Правило успішної комунікації полягає в тому, щоб передати інформацію так, щоб вона була зрозуміла правильно і правильно. Глухі клієнти стикаються з труднощами, коли інформація про послуги орієнтована на чуючу спільноту. Розуміння інформації глухими людьми визначається способом спілкування постачальників послуг, щирістю, виявленою емпатією, прихильністю, емпатією, повагою, турботою – усі елементи тісно пов’язані між собою. Кожен випадок спілкування з глухою людиною різний, але складається з одних і тих же основних компонентів спілкування: уважності та щирого інтересу. Вербальна комунікація включає символи усної мови, письмовий текст, тоді як невербальна комунікація відбувається шляхом передачі інформації за допомогою зображень, жестів, міміки тощо. Щоб покращити комунікацію як для глухих, так і для працівників, засобом першої допомоги є литовський сурдоперекладач, який забезпечить плавний перебіг розмови. Якщо у вас немає можливості поспілкуватися з перекладачем, ви можете скористатися літературою, наприклад: словником литовської жестової мови, а також скористатися порадою глухих людей: станьте на добре видному місці біля клієнта, розмовляйте повільно, не заповнюйте документи при спілкуванні. Глухі клієнти відчувають напругу, страх за стан свого здоров’я, через труднощі спілкування. Постачальники послуг стикаються з різними труднощами під час виконання етапів обслуговування, оцінки потреб клієнтів, надання інформації та забезпечення безперебійного процесу обслуговування. Співробітники, які надають інформацію глухим людям, відчувають стрес, збентеження та розчарування через те, що не можуть спілкуватися з клієнтом. Використовуючи складні аспекти спілкування та допомогу литовських сурдоперекладачів, для глухих клієнтів створюється безпечне середовище, яке знімає пережиті негативні емоції. Методи дослідження. За допомогою методу теоретичного аналізу аналізується наукова література з теми спілкування, умови, способи спілкування тощо. обговорюються. в процесі надання послуг.

Посилання

Alčauskienė, A. (2014). Skubios pagalbos skyriaus slaugytojų patiriamo smurto paplitimas ir valdymas: slaugos magistro baigiamasis darbas. Kaunas, LSMU.

Ališauskas, A. (2003). Vaikai, turintys klausos sutrikimų. Specialiojo ugdymo pagrindai. Šiauliai: Šiaulių universiteto leidykla.

Alsulaiman, M., Faisal, M., Mekhtiche, M., Bencherif, M., Alrayes, T., Muhammad, G., … & Alfakih, T. (2023). Facilitating the communication with deaf people: Building a largest Saudi sign language dataset. Journal of King Saud University-Computer and Information Sciences, 35 (8), 101642.

Amadeo, M. B., Escelsior, A., Amore, M., Serafini, G., Pereira da Silva, B., & Gori, M. (2022). Face masks affect perception of happy faces in deaf people. Scientific Reports, 12 (1), 12424.

Basevičius, M. (2013). Gydytojo santykių su pacientu etiniai aspektai: magistro diplominis darbas. Kaunas, LSMU.

Bradulskienė, I. (2017). Pacientų srauto bei slaugytojų darbo krūvio santykis Lietuvos sveikatos mokslų universiteto Kauno klinikų skubios pagalbos skyriuje: išplėstinės slaugos praktikos baigiamasis darbas. Kaunas, LSMU.

Bruneel, L., Li, B., Ausserhofer, D. et al. (2015). Organization of Hospital Nursing, Provision of Nursing Care, and Patient Experiences With Care in Europe. Medical Care Research and Review, 72 (6), 643–664.

Brunton, W. (2013). Mental health services-Mental health and mental illness. Te Ara-the Encyclopaedia of New Zealand. http://www.TeAra.govt.nz/en/photograph/29392/experience-of-mental-illness-bipolar-disorder (accessed 7 August 2023)

Butkevičienė, R. (2008). Šeima, kurioje auga vaikas, turintis negalią. Kaunas: Vitae Litera.

Duthey, B. (2013). Hearing Loss. Priority Medicines for Europe and the Word “A Public Health Approach to Innovation [Internet]. Geneva, [cited 2023–09–15]. 11 p. Available from: https://www.who.int/medicines/areas/priority_medicines/BP6_21Hearing.pdf

Frajtag, J. D., Jelinic, J. D. (2017). Communication Problems and Quality of Life People with Hearing Loss. Research Journal, 10 (3).

Francisco, G. D. S. A. M., & Mesquita, C. T. (Eds.). (2023). Access to health services among deaf people: An issue of inclusion and linguistic rights. International Journal of Cardiovascular Sciences, 36, e20220196.

Gutierrez-Sigut, E., Lamarche, V. M., Rowley, K., Lago, E. F., Pardo-Guijarro, M. J., Saenz, I., … & Goldberg, L. (2022). How do face masks impact communication amongst deaf/HoH people?. Cognitive Research: Principles and Implications, 7 (1), 81.

Hallahan, D. P., Kauffman, J. M. (2003). Ypatingieji mokiniai. Vilnius: Alma littera.

Kelleher, S. P. (2011). Prevalence of Hearing Impairment And Ear Disorders in Beni, Bolivia: A Population Based. Study. Yale Medicine Thesis Digital Library, [cited 2023–09–15]. Available from Internet: https://elischolar.library.yale. edu/cgi/viewcontent.cgi?article=1647&context=ymtdl

Kilimonytė, L. (2009). Paslaugų, teikiamų senyvo amžiaus kurtiesiems Vilniaus kurčiųjų reabilitacijos centre, pokyčių analizė: magistro baigiamasis darbas. Vilnius: Vilniaus universitetas.

Kuzinkovas, A. (2016). Psichologija bendrosios praktikos slaugytojo darbe. Studijų knyga. Panevėžys.

Larkins, B., Worrall, L., & Hickson, L. (1999). Everyday communication activities of individuals with traumatic brain injury living in New Zealand. Asia Pacific Journal of Speech, Language and Hearing, 4 (3), 183–191.

Leigh, I. W., Andrews, J. F., Miller, C. A., & Wolsey, J. L. A. (2022). Deaf people and society: Psychological, sociological, and educational perspectives. Routledge.

Lietuvos kurčiųjų draugija. (2016). Kas yra kurčias žmogus? Vilnius.

Mansutti, I., Achil, I., Rosa Gastaldo, C., Tomé Pires, C., & Palese, A. (2023). Individuals with hearing impairment/deafness during the COVID‐19 pandemic: a rapid review on communication challenges and strategies. Journal of Clinical Nursing, 32 (15–16), 4454–4472.

Morillas-Espejo, F., & Martinez-Martin, E. (2023). Sign4all: A low-cost application for deaf people communication. IEEE Access, 11, 98776–98786, doi: 10.1109/ACCESS.2023.3312636.

Neumann, K., Chadha, S., Tavartkiladze, G., Bu, X., & White, K. R. (2019). Newborn and infant hearing screening facing globally growing numbers of people suffering from disabling hearing loss. International Journal of Neonatal Screening, 5 (1), 7.

Obi, Y., Claudio, K. S., Budiman, V. M., Achmad, S., & Kurniawan, A. (2023). Sign language recognition system for communicating to people with disabilities. Procedia Computer Science, 216, 13–20.

Ramsay, J., Keith, G., Ker, J. S., & Hogg, G. (2008). Use of simulated patients for a communication skills exercise. Nursing Standard, 22 (19), 39–45.

Riklikienė, O. (2008). Slaugos vadyba. Kaunas: Vitae Litera.

Rodríguez-Correa, P. A., Valencia-Arias, A., Patiño-Toro, O. N., Oblitas Díaz, Y., & Teodori De la Puente, R. (2023, April). Benefits and development of assistive technologies for Deaf people’s communication: A systematic review. In Frontiers in Education (Vol. 8, p. 1121597). Frontiers.

Rozenbergaitė, R. (2026). Slaugos paslaugų dokumentavimas Vaikų ligoninės stacionariniuose skyriuose. Slauga mokslas ir praktika, 2 (230), 8–10.

Štreimikienė, A. (2009). Slaugytojų ir pacientų bendravimo Ypatumai Utenos Apskrities ligoninėje: magistro diplominis darbas. Kaunas: Kauno medicinos universitetas.

Strobel, G., Schoormann, T., Banh, L., & Möller, F. (2023). Artificial Intelligence for Sign Language Translation–A Design Science Research Study. Communications of the Association for Information Systems, 52 (1), 33.

Word Health Organization. (2019). Prevention of Blindness and Deafness. Grades of Hearing Impairment. [cited 2022–10–07]. Available from Internet: https://apps.who.int/iris/bitstream/handle/10665/260336/9789241550260-ng.pdf?sequence=1&ua=1

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-10-13

Номер

Розділ

ФІЛОСОФІЯ ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ