ПРИНЦИПИ СПІЛКУВАННЯ ГЛУХИХ У СЕКТОРІ ПОСЛУГ ДОЗВІЛЛЯ

Анотація

Особливо великою проблемою для глухих є спілкування з персоналом сфери обслуговування. Відсутність комунікації між персоналом даної сфери та глухими значно ускладнює надання можливостей користувачам таких послуг. Мало вивчені проблеми спілкування глухих з постачальниками послуг, можливості допомоги, що робить цю тему актуальною та новою. Відомо, що в багатьох випадках власні комунікативні навички клієнта значною мірою залежать від соціального середовища, культурної витонченості та часу виникнення розладу, тому кожне спілкування є дуже унікальним та індивідуальним (Butkevičienė, 2008), що ускладнює можливості комунікації та заохочує до дослідження аналізованої теми в принципі. Внаслідок порушення слуху погіршуються комунікативні можливості людей, і сервісним компаніям надзвичайно важко зрозуміти потреби таких клієнтів. Іноді виникають ситуації, коли клієнту потрібна інформація, і для її оптимального надання важливо правильно зібрати матеріал. Знання більше про потреби клієнта залежатиме від професіоналізму наданої послуги та задоволення очікувань клієнта. На вибір цієї теми вплинув той факт, що працівники сфери дозвілля не мають спеціальної підготовки для спілкування з глухими, і це створює багато проблем для обох сторін. Аналіз літератури та дослідження базувалися на науковій літературі Hallahan and Kauffmam (2003); Буткевичене (2008); Даті (2013); Алішаускас (2003); Kelleher (2011) та ін. Мета роботи: проаналізувати принципи спілкування глухих та організаторів дозвіллєвих послуг. Проблемні запитання до роботи: 1. Які основні акценти вербальної та невербальної комунікації між надавачами послуг та глухими при наданні послуг? 2. Які емоційні стани виявляють робітники та глухі? Правило успішної комунікації полягає в тому, щоб передати інформацію так, щоб вона була зрозуміла правильно і правильно. Глухі клієнти стикаються з труднощами, коли інформація про послуги орієнтована на чуючу спільноту. Розуміння інформації глухими людьми визначається способом спілкування постачальників послуг, щирістю, виявленою емпатією, прихильністю, емпатією, повагою, турботою – усі елементи тісно пов’язані між собою. Кожен випадок спілкування з глухою людиною різний, але складається з одних і тих же основних компонентів спілкування: уважності та щирого інтересу. Вербальна комунікація включає символи усної мови, письмовий текст, тоді як невербальна комунікація відбувається шляхом передачі інформації за допомогою зображень, жестів, міміки тощо. Щоб покращити комунікацію як для глухих, так і для працівників, засобом першої допомоги є литовський сурдоперекладач, який забезпечить плавний перебіг розмови. Якщо у вас немає можливості поспілкуватися з перекладачем, ви можете скористатися літературою, наприклад: словником литовської жестової мови, а також скористатися порадою глухих людей: станьте на добре видному місці біля клієнта, розмовляйте повільно, не заповнюйте документи при спілкуванні. Глухі клієнти відчувають напругу, страх за стан свого здоров’я, через труднощі спілкування. Постачальники послуг стикаються з різними труднощами під час виконання етапів обслуговування, оцінки потреб клієнтів, надання інформації та забезпечення безперебійного процесу обслуговування. Співробітники, які надають інформацію глухим людям, відчувають стрес, збентеження та розчарування через те, що не можуть спілкуватися з клієнтом. Використовуючи складні аспекти спілкування та допомогу литовських сурдоперекладачів, для глухих клієнтів створюється безпечне середовище, яке знімає пережиті негативні емоції. Методи дослідження. За допомогою методу теоретичного аналізу аналізується наукова література з теми спілкування, умови, способи спілкування тощо. обговорюються. в процесі надання послуг.