ОРГАНІЗАЦІЯ ДОЗВІЛЛЯ: ОЦІНКА ПОТРЕБ
DOI:
https://doi.org/10.32782/hst-2023-16-93-17Ключові слова:
дозвілля, організація, обслуговування, вільний часАнотація
Актуальність і новизна. Багаторічні дослідження показують, що дозвілля позитивно впливає на загальне самопочуття людини, від навичок управління часом до задоволення основних психологічних потреб, таких як автономія, майстерність, приналежність і значимість. Терапевтичний вплив дозвілля на зменшення негативних наслідків стресових ситуацій давно підтверджено. Емпіричні дослідження вивчали переваги дозвілля для подолання повсякденних турбот, звичайного життєвого стресу, хронічного та професійного стресу та подій, які змінюють життя (Shen, MacDonald, Logan, Parkinson, Gorrell & Hatfield, 2022). Оскільки ми живемо в стрімкому темпі життя, орієнтованому на роботу та продуктивність, у якому бракує часу, ми відчуваємо потребу якомога швидше одужати, відновити сили та виправдати очікування (Kinczel & Müller, 2022). COVID-19 кардинально змінив спосіб нашого життя, включно з нашим дозвіллям, що призвело до значного скорочення подорожей і групових заходів (Takiguchi, Matsui, Kikutani & Ebina, 2022). Проблемне питання: як ідентифікується організація вільного часу в мінливих ринкових умовах? Мета статті: виявити організацію вільного часу в мінливих ринкових умовах. Об’єкт: ідентифікація дозвілля в мінливих умовах. Завдання: 1. Визначити сутність організації відпочинку та праці в мінливих ринкових умовах у теоретичному аспекті; 2. Обговорити особливості організації дозвілля в період пандемії COVID-19; 3. Представити дослідження, що розкривають аспекти споживання дозвілля та якості життя. Методи: аналіз, систематизація та інтерпретація наукової літератури.
Посилання
Huls, S. P., Sajjad, A., Kanters, T. A., Hakkaart-van Roijen, L., Brouwer, W. B., & van Exel, J. (2022). Productivity of working at home and time allocation between paid work, unpaid work and leisure activities during a pandemic. Pharmacoeconomics, 40 (1), 77–90.
Jaskulska, S., Jankowiak, B., Marciniak, M., & Klichowski, M. (2022). Assessment of Physical Well-Being and Leisure Time of Polish Students during the COVID-19 Outbreak. International Journal of Environmental Research and Public Health, 19 (14), 8358.
Kinczel, A., & Müller, A. (2022). Study on travel habits and leisure activities in the light of COVID-19 triggered changes in Romania and Hungary. GeoJournal of Tourism and Geosites, 41 (2), 440–447.
Mažeikienė, A. (2020). Socialinės paslaugos siekiant išlaikyti senų ir pagyvenusių asmenų gyvenimo kokybę globos namuose (Doctoral dissertation). Klaipeda: Klaipėdos universitetas.
Paškauskas, J. (2020). Laisvalaikio problema XIX a. pabaigoje–XX a. pradžioje: Lietuvos darbininkų iššūkis likusiems miestiečiams. Lietuvos istorijos metraštis, 61–84.
Shen, X., MacDonald, M., Logan, S. W., Parkinson, C., Gorrell, L., & Hatfield, B. E. (2022). Leisure engagement during COVID-19 and its association with mental health and wellbeing in US adults. International Journal of Environmental Research and Public Health, 19 (3), 1081.
Skarbaliūtė, G. (2020). Aktyvaus laisvalaikio organizavimo galimybės Tauragės mieste. URL: https://dspace.kaunokolegija.lt/handle/123456789/4004
Strain, T., Sharp, S. J., Spiers, A., Price, H., Williams, C., Fraser, C., … & Kelly, P. (2022). Population level physical activity before and during the first national COVID-19 lockdown: A nationally representative repeat cross-sectional study of 5 years of Active Lives data in England. The Lancet Regional Health-Europe, 12, 100265.
Šalkauskienė, L., & Šakūnaitė, B. (2022). The assessment of employee motivational measures at LTD company “Lietmeta”. Applied Scientific Research, 1 (1), 114–122.
Takiguchi, Y., Matsui, M., Kikutani, M., & Ebina, K. (2023). The relationship between leisure activities and mental health: The impact of resilience and COVID-19. Applied Psychology: Health and Well-Being, 15 (1), 133– 151. DOI: https://doi.org/10.1111/aphw.12394
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Подаючи текст статті до редакції, автор погоджується з тим, що авторські права на статтю переходять до видавця, при умові, якщо стаття приймається до публікації. Авторські права включають ексклюзивні права на копіювання, розповсюдження і переклад статті.
Автор зобов’язаний:
- нести відповідальність за достовірність представленої інформації та оригінальність поданих матеріалів своєї роботи до друку;
- зберігати за собою всі авторські права і одночасно надавати збірнику наукових праць право першої публікації, що дозволяє розповсюджувати даний матеріал з підтвердженням авторства і первинності публікації у даному збірнику;
- відмова в публікації не обов’язково супроводжується роз’ясненням причини і не може вважатися негативним висновком відносно наукової і практичної цінності роботи.
Автори зберігають за собою авторські права на роботу і представляють збірнику наукових праць право першої публікації роботи, що дозволяє іншим розповсюджувати дану роботу з обов’язковим збереженням посилань на авторів оригінальної праці і оригінальну публікацію у даному збірнику.
Автори зберігають за собою право заключати окремі контрактні домовленості, що стосуються не-ексклюзивного розповсюдження версії роботи в опублікованому вигляді (наприклад, розміщення її в книгосховищі академії, публікацію в монографії), з посиланням на оригінальну публікацію в збірнику наукових праць.
Автори мають право розміщати їх роботу в мережі Інтернет (наприклад, в книгосховищі академії чи на персональному сайті) до і під часу розгляду її в даному збірнику наукових праць, так як це може привести до продуктивного обговорення її даним збірником і великої кількості посилань на дану роботу
