«ІНТЕРСУБʼЄКТИВНІСТЬ» Ю. ГАБЕРМАСА І «СОЛІДАРНІСТЬ» Р. РОРТІ У ПОРІВНЯЛЬНІЙ ПЕРСПЕКТИВІ ПОСТМЕТАФІЗИЧНОГО ДИСКУРСУ
DOI:
https://doi.org/10.32782/hst-2023-16-93-08Ключові слова:
інтерсуб’єктивність, комунікація, раціональність, солідарність, проективна лексикаАнотація
Актуальність вивчення таких конституційних явищ суспільного буття, як мова та комунікація, зумовлена бурхливим розвитком інформаційно-комунікаційних технологій на тлі тотального руйнування усталених основних духовних цінностей у суспільстві. Отже, прийняття значень споживання, проблеми розриву між поколіннями та деформація домену зв’язку викликані віртуалізацією. У цих умовах стає все важче досягти згоди між людьми, соціальними групами та націями. Таким чином, питання інтерсуб’єктивності та солідарності, які виявилися ключовими в постметафізичному інтелектуальному дискурсі кінця ХХ століття, коли люди зіткнулися з глобалізацією комунікативного простору, набирають обертів. Дослідження намагається конкретизувати подібності та відмінності у постметафізичних практиках Ю. Габермаса та Р. Рорті. Перший асоціюється з континентальною філософією, Франкфуртською школою та критичною теорією, тоді як другий асоціюється з аналітичною філософією та прагматизмом. Обидва вважали себе приналежними до постметафізики та заперечували традиційні філософські концепції природи спілкування та знання. Їх об’єднало прагнення знайти ефективні «інструменти» для досягнення взаєморозуміння та консенсусу у глобальному комунікативному просторі. Проте ставлення мислителів до вирішення цієї проблеми різнилося, і саме ці диференційні методологічні особливості знаходяться в центрі уваги даної роботи. Враховуючи актуальну гуманітарну спрямованість проблемних аспектів розвитку мови та комунікації у динамічних умовах інформаційного суспільства, звернення до постметафізичних практик вищезазначених видатних філософів кінця ХХ століття дозволить збагатити сучасну теорію комунікації, етику спілкування та ін. суміжні філософські напрями з новим методологічним інструментарієм. Результати порівняльного аналізу підтверджують необхідність синтезу здобутків різноманітних філософських шкіл на шляху від метафізичних засад Нового часу до некласичної постметафізичної думки та розробки епістемологічного інструментарію для цього переходу в умовах високої потрясіння.
Посилання
Brinck I. (2017). The role of intersubjectivity in the development of intentional communication. The Shared Mind : Perspectives on Intersubjectivity. 115–140.
Cormick, C. (2020). Habermas, Rorty, and the Problem of Competent Interlocutors. Análisis Filosófico. 40 (2). 213–246. URL: https://philpapers.org/rec/CORHRA-3
Dieleman, S. (2017). What Would it Mean to Call Rorty a Deliberative Democrat? Contemporary Pragmatism. 14 (3). 319–333. DOI: https://doi.org/10.1163/18758185-01403005
Friedman, R. (2022). Richard Rorty, Jürgen Habermas, and the Nature of Philosophical Dialogue. Eidos. A Journal for Philosophy of Culture. 6 (1). 126–131. URL: https://philpapers.org/rec/FRIRRJ
Habermas, J. (1992). Moral Consciousness and Communicative Action. Cambridge: Polity Press. 225. DOI: https://doi.org/10.1177/09526951930060041
Habermas J. (1995). Reconciliation Through the Public Use of Reason: Remarks on John Rawls’s Political Liberalism. The Journal of Philosophy. Vol. 92 (3): 109–180. DOI: https://doi.org/10.2307/2940842
Habermas, J. (2015). The Theory of Communicative Action (1st ed.). Wiley. URL: https://www.perlego.com/book/1535910/the-theory-of-communicative-action-reason-and-the-rationalization-of-society-volume-1-pdf (Original work published 2015).
Halton, E. (1997). The Neo pragmatic Acquiescence: Between Habermas and Rorty / Bereft of Reason: On the Decline of Social Thought and Prospects for its Renewal. Published by The University of Chicago Press. URL: https://www3.nd.edu/~ehalton/Haberort.htm
Honneth, A., Joas, H. (ed.). (1991). Communicative Action. Essays on Jürgen Habermas’s The Theory of Communicative Action: Cambridge : The MIT Press.
Kilanowski, M. (2021). The Rorty-Habermas debate: toward freedom as responsibility. Albany: SUNY Press, State University of New York Press. URL: https://philpapers.org/rec/KILTRD
Kim, Kyung-Man (2014). Beyond Justification: Habermas, Rorty and the Politics of Cultural Change. Theory, Culture & Society. 31. 103–123. DOI: https://doi.org/10.1177/0263276414533999
Lacan, J., Sheridan, A., & Bowie, M. (2020). The Function and Field of Speech and Language in Psychoanalysis. DOI: https://doi.org/10.4324/9781003059486-3
Niznik J., Sanders J. T. (1996). Debating the State of Philosophy: Habermas, Rorty, and Kolakowski. Westport, Conn.: Praeger.
Rorty, R. (2012). Contingency, Irony and Solidarity. Cambridge University Press. DOI: https://doi.org/10.1017/CBO9780511804397
Rorty, R. (2009). Philosophy and the Mirror of Nature. Princeton University Press. 472.
Rorty, R. (1980). Pragmatism, Relativism, and Irrationalism. Proceedings and Addresses of the American Philosophical Association. Vol. 53, No. 6. 717–738. DOI: https://doi.org/10.2307/3131427
Soria, Pilar Salvа (2017). “Habermas, Rorty y la relación entre la verdad y la justificación”. Logos. Anales Del Seminario de Metafísica. Universidad Complutense de Madrid, España 50:229–243. URL: https://philpapers.org/rec/SORHRY-3
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Подаючи текст статті до редакції, автор погоджується з тим, що авторські права на статтю переходять до видавця, при умові, якщо стаття приймається до публікації. Авторські права включають ексклюзивні права на копіювання, розповсюдження і переклад статті.
Автор зобов’язаний:
- нести відповідальність за достовірність представленої інформації та оригінальність поданих матеріалів своєї роботи до друку;
- зберігати за собою всі авторські права і одночасно надавати збірнику наукових праць право першої публікації, що дозволяє розповсюджувати даний матеріал з підтвердженням авторства і первинності публікації у даному збірнику;
- відмова в публікації не обов’язково супроводжується роз’ясненням причини і не може вважатися негативним висновком відносно наукової і практичної цінності роботи.
Автори зберігають за собою авторські права на роботу і представляють збірнику наукових праць право першої публікації роботи, що дозволяє іншим розповсюджувати дану роботу з обов’язковим збереженням посилань на авторів оригінальної праці і оригінальну публікацію у даному збірнику.
Автори зберігають за собою право заключати окремі контрактні домовленості, що стосуються не-ексклюзивного розповсюдження версії роботи в опублікованому вигляді (наприклад, розміщення її в книгосховищі академії, публікацію в монографії), з посиланням на оригінальну публікацію в збірнику наукових праць.
Автори мають право розміщати їх роботу в мережі Інтернет (наприклад, в книгосховищі академії чи на персональному сайті) до і під часу розгляду її в даному збірнику наукових праць, так як це може привести до продуктивного обговорення її даним збірником і великої кількості посилань на дану роботу
