КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЯ ДИЗАЙНУ БРЕНДУ ЯК СОЦІАЛЬНОГО І КУЛЬТУРНОГО ФЕНОМЕНА У КОНТЕКСТІ ГРАФІЧНОГО ДИЗАЙНУ: ОСВІТЯНСЬКІ АСПЕКТИ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/hst-2023-16-93-07

Ключові слова:

дизайн бренду, графічний дизайн, логотип, колір, стиль, дизайн бренду автомобілів, переваги та недоліки дизайн-бренду та графічного дизайну

Анотація

Актуальність дослідження полягає в тому, що велику актуальність сьогодні набуває дизайн бренду як соціальний і культурний феномен у контексті графічного дизайну, так як він сприяє вирішенню і нарешті задоволення потреб. Дизайн бренду має передати концепцію бренду споживачам, яка залишається у серцях споживачів. Однак графічний дизайн, як виявляється рідко зачіпає внутрішні думки споживачів, тому складно передати цінності бренду та зміст зображення. Для створення бренду значення графічного дизайну дуже велике. Мета статті – концептуалізація дизайн бренду як соціального і культурного феномена у контексті графічного дизайну. Завдання дослідження: 1) проаналізувати дизайн бренду як соціальний і культурний феномен; 2) з’ясувати концептуальні виміри дизайн бренду: особливості, переваги та недоліки; 3) розкрити креативну роль графічного дизайну у створенні дизайн-бренду. Проблемами вивчення дизайн бренду чинника удосконалення графічного дизайну займались такі вченні як: Волтер Ландорі, Пол Ранд, Воллі Олінс, Мілтон Ґлейзер, Стефан Сагмаєстер, Чіп Кідд, Сезар Пеллі, Карім Рашид, Міхаель Бьорн, Томас Хезервік, Саутбі Ослер та інші. Українські дизайнери такі як І. Рижова, С. Прищенко, Є. Антонович, Г. Владимирська, П. Владимирський, О. О. Волинець, Б. Дурняк, А. Батюк, К. І. Тишкевич та інші які сформували дизайн бренду як інноваційний, креативний, творчий, індивідуальний. Методи дослідження. До методів дослідження дизайн бренду відноситься аксіологічний (ціннісний), який допоміг розкрити ціннісні характеристики як культурного і соціального феномена; феноменологічний, в основі якого аналіз феноменів дизайну; метафізичний та онтологічний, в основі якого буттєві виміри індивідуальності. Результат дослідження. В епоху інформаційного вибуху дизайн бренду потребує постійних інновацій, щоб швидко привернути увагу клієнтів, і чим більше дизайн може наголосити на підприємницьких інноваціях, тим більше економічних вигод він може принести. Сфера бренд-дизайну дуже широка – від дизайну автомобіля до дизайну одягу. Дизайн бренду – це процес створення і впровадження візуальної та емоційної ідентичності для конкретного бренду або компанії. Імідж бренду розробляється з урахуванням загального образу підприємства як центру та відображається і покращується на загальному іміджі підприємства за допомогою рекламного дизайну, роль графічного дизайну може змінюватись в залежності від його використання.

Посилання

Прищенко С. В., Антонович Є. А. Основи рекламного дизайну: підручник / за наук. редакцією проф. Є. А. Антоновича. Київ : НАКККіМ, 2017. 384 с.

Рижова І. С., Прусак В. Ф., Мигаль С. П., Рєзанова Н. О. Дизайн середовища : словник-довідник / за ред. д. філсоф. н., проф. І. С. Рижової. Львів : Простір-М, 2017. 360 с.

Владимирська Г. О., Владимирський П. О. Реклама : навч. посібник. Київ : Кондор, 2006. 334 с.

Волинець, О. О. Реклама в контексті масової культури. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 7: Релігієзнавство. Культурологія. Філософія : Збірник наукових праць / М-во освіти і науки України, Нац. пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова. Київ : НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2013. Вип. 29 (42). С. 73–79.

Волинець, О. О. Реклама як складова масової культури. Молодь: освіта, наука, духовність : матеріали Всеукр. наук. конф. студентів і молодих вчених, тези доповідей. Київ : ВМУРоЛ «Україна», 2014. С. 23–26.

Дурняк Б, Батюк А. Розробка і дизайн рекламних видань : навч. посібник. Львів : Українська академія друкарства, 2006. 315 с.

Тишкевич К. І., Кузьмінець М. П. Графічна організація тексту друкованих рекламних видань. Культура і сучасність : альманах. 2020. № 2. С. 128–133.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. Київ, 2005.

Литвиненко С. Креативність як загальна здібність до творчості: сучасні підходи. Збірник наукових праць полтавського державного педагогічного університету імені В. Г. Короленка. Серія «Педагогічні науки». Вип. 3 (50). Полтава, 2006. С. 215–219.

Рижова І. Філософія дизайну: теоретико-методологічні засали» : монографія. Запоріжжя : ЗНТУ, 2006. 540 с

Барна Н. В. Знак і образ у контексті художньої культури XX–XXI століття. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. Київ : Міленіум, 2015. № 2. С. 8–11.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-10-13

Номер

№ 16(93) (2023)

Розділ

СОЦІАЛЬНА ФІЛОСОФІЯ ТА ФІЛОСОФІЯ ІСТОРІЇ

Ліцензія

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Подаючи текст статті до редакції, автор погоджується з тим, що авторські права на статтю переходять до видавця, при умові, якщо стаття приймається до публікації. Авторські права включають ексклюзивні права на копіювання, розповсюдження і переклад статті.

Автор зобов’язаний:

  • нести відповідальність за достовірність представленої інформації та оригінальність поданих матеріалів своєї роботи до друку;
  • зберігати за собою всі авторські права і одночасно надавати збірнику наукових праць  право першої публікації, що дозволяє розповсюджувати даний матеріал з підтвердженням авторства і первинності публікації у даному збірнику;
  • відмова в публікації не обов’язково супроводжується роз’ясненням причини і не може вважатися негативним висновком відносно наукової і практичної цінності роботи.

Автори зберігають за собою авторські права на роботу і представляють збірнику наукових праць право першої публікації роботи, що дозволяє іншим розповсюджувати дану роботу з обов’язковим збереженням  посилань на авторів оригінальної праці і оригінальну публікацію  у даному збірнику.

Автори зберігають за собою право заключати окремі контрактні домовленості, що стосуються не-ексклюзивного розповсюдження версії роботи в опублікованому вигляді (наприклад, розміщення її в книгосховищі академії, публікацію в монографії), з посиланням на оригінальну публікацію в збірнику наукових праць.

Автори мають право розміщати їх роботу в мережі Інтернет (наприклад, в книгосховищі академії чи на персональному сайті) до і під часу розгляду її в даному збірнику наукових праць, так як це може привести до продуктивного обговорення її даним збірником і великої кількості посилань на дану роботу