ФІЛОСОФІЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПОСТМОДЕРНОЇ ЕПОХИ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/hst-2023-16-93-06

Ключові слова:

ідентичність, постмодернізм, глобалізація, система, мова, нація, суспільство, особистість, цінності

Анотація

Питання ідентичності актуальні для усіх типів суспільств, оскільки вони є внутрішнім, підсвідомим джерелом і потужним двигуном існування соціальної групи, держави, нації. Поряд з цим ідентичність виступає життєвонаповнюючим орієнтиром у формуванні та становленні особистості. Тому виникає науковий інтерес дослідження особливостей національної ідентичності в умовах глобалізації постмодерної епохи. Мета дослідження: розгля- нути та теоретично обґрунтувати особливості постмодерної ідентичності Я, апелюючи до глобалізації. Зазначена мета визначає наступні завдання: розглянути постмодернізм як епоху нових можливостей ідентичності Я; розкрити значення мови у процесі ідентичності в умовах глобалізації. Результати дослідження. Встановлено, що постмодерна епоха створила широкий спектр ідентичностей, з якими людина у процесі життя знайомиться і в результат обираю свою, ту яка їй більше імпонує, ту в якій вона відчуває себе комфортно. Для більш глибшого розуміння сутті ідентичності в різних типах суспільства у досліджені аналізуються особливості ідентичності у відкритих та закритих типах суспільств. Доведено, що в закритих типах суспільств Я ототожнює себе з Іншим при цьому відбувається втрата самого Я як суб’єкта і утворюється МИ. Чого не можна сказати про відкриті суспільства, які в умовах глобалізації дають можливість обирати Я ідентичність по відношенню до Іншого створивши Ми і при цьому не втративши свого Я. У такому випадку мова іде не про повну ідентичність Я, а лише часткову, що зорієнтована на цінності, фактори, процеси та інші соціальні, культурні фактори. У цьому випадку Я постає як збірне, а не цілісне утворення. Діяльність такого Я є діалектичною і культурно дезорієнтованою й спрямованою на самозбереження. Для об’єктивного висвітлення проблеми були використанні такі методи: діалектичний, культурологічний, біхевіористичний, психоаналітичний та порівняльний. Використання зазначених методів дозволили зробити висновки, що постмодерна епоха створила широкі можливості для ідентичності, зруйнувавши принцип моно- на користь полікультури, створені історично ціннісно-орієнтуючі та сенсожиттєві пріоритети ідентичності в умовах глобалізації розчиняються, переосмислюються і подекуди втрачають свою сутність. Національна ідентичність зазнає кризи і утворюється транснаціональна, глобальна, мобільна, цьому сприяє державна підтримка у оволодінні англійської мови (має відношення до неангломовних країн зі слабкою економікою). За таких умов у процесі ідентичності Я з Іншим і утворення МИ, Я постає збірним, фрагментарним, що на особистісному рівні призводить до збентеження і тимчасовості. Враховуючи економічні, соціальні, політичні фактори, що є об’єктивними у країнах з низьким рівнем економічного розвитку, фінансової та правової стабільності у процесі ідентичності Я домінуючими стають матеріальні цінності і блага. Практична цінність дослідження полягає у переосмислення сутті ідентичності Я в умовах глобалізації постмодерної епохи та можливості уникнення крайнощів у державницькій політиці по відношенню до національного.

Посилання

Вельш Вольфган. Наш постмодерний модерн: переклад з німецької А. Богач, М. Култаєвої, Л. Ситніченко. Київ, 2004. 328 с.

Гассан І. Чим є постмодернізм і чим він стане? Літературний і культурний аспекти. Американська література після ХХ століття: Матеріали міжнародної конференції (Київ, 25–27 травня 1999 року). Київ, 1999. С. 19–28.

Дерріда Ж. Лист і різноманіття: переклад з французької А. Гараджі, В. Липицького. Санкт-Петербург, 2002. 432 с.

Мозгова А. А. Конфлікти в цифрову добу: проблеми суб’єктності та ідентичності. Філософія. 2019. Вип. 41. С. 129–136.

Носова Ганна. Просторові ідентичності епохи модерну та постмодерну. Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія «Філософія». 2018. № 21. С. 8–16.

Поліщук О. С., Дудченко В. С. Українська ідентичність у гетерогенних європейських колективних діях. Антропологічні виміри філософських досліджень / Anthropological Measurements of Philosophical Research. 2023. Вип. 23. С. 34–43.

Фенвес П. Іншість та ідентичність, постмодерні теорії. В Енциклопедії філософії Routledge. Тейлор і Френсіс. 1998. URL: https://www.rep.routledge.com/articles/thematic/alterity-and-identity-postmodern-theories-of/v-1. DOI: 10.4324/9780415249126-DE021-1 (дата звернення: 19.08.2023).

Featherstone Mike. Undoing Culture: Globalization, Postmodernism and Identity. London : Sage Publications Ltd, 1995. 192 p.

Hall St. Introduction: Who needs “Identity”? Hall St. Question of cultural identity. London, 2001. P. 1–17.

Jing Yin. Beyond postmodernism: a non-western perspective on identity. Journal of Multicultural Discourses. 2018. Volume 13. Р. 193–219. DOI: https://doi.org/10.1080/17447143.2018.1497640.

Sarup Madan. Identity, Culture and the Postmodern World. Edinburgh: Edinburgh University Press, 1996. 208 p. DOI: https://doi.org/10.1515/9781474472272.

Smith Michael Peter. Postmodernism, Urban Ethnography, and the New Social Space of Ethnic Identity. Smith Michael Peter. Explorations in Urban Theory. 2017. 34 p.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-10-13

Номер

Розділ

СОЦІАЛЬНА ФІЛОСОФІЯ ТА ФІЛОСОФІЯ ІСТОРІЇ