ЗАСТОСУВАННЯ СУДОВОЇ МЕДІАЦІЇ В ЦИВІЛЬНОМУ ПРАВІ: ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА
DOI:
https://doi.org/10.32782/hst-2023-14-91-15Ключові слова:
медіація, судова медіація, модель судової медіації, практика судової медіаціїАнотація
Актуальність даного дослідження. Судова медіація – це метод організованої процедури вирішення спорів у цивільних та адміністративних справах для досягнення мирного рішення за згодою обох сторін спору. Легалізація судової медіації надає сторонам спору додаткові можливості не тільки мирно врегулювати спір, але й має більше потенційних переваг для обох сторін спору, які шукають вигідне рішення, що може бути підтверджено мировою угодою. Завдяки цим перевагам використання цього альтернативного методу вирішення суперечок зростає як у Литві, так і в усьому світі. Основні проблеми. 1. Чи відповідає правове регулювання судової медіації цілям інституту медіації та учасників процесу? 2. Які умови застосування судової медіації в судовій практиці? 3. Як у судовій практиці трактується передача судового спору до судової медіації, примирення сторін спору інститутом медіації та затвердження мирової угоди? 4. Який зв’язок між судовою медіацією та судовою медіацією, що застосовується в країнах Європейського Союзу? 5. Які особливості правового регулювання судової медіації іноземних держав можуть бути інтегровані в процедури судової медіації в Литві? Завдання: 1. Проаналізувати поняття інституту судової медіації. 2. Обговорити умови застосування судової медіації та її порядок. 3. Порівняти регулювання судової медіації в країнах Європейського Союзу. 4. Проаналізувати застосування судової медіації в судовій практиці Литви. Мета цієї роботи: провести порівняльний аналіз регулювання судової медіації в Литві та зарубіжних країнах. З метою визначення можливих змін/покращень у правовому регулюванні впровадження Литовського інституту судової медіації на основі прикладів належної практики зарубіжних країн та практики вітчизняних судів. Використана методологія: для аналізу правових актів Литовської Республіки використовувався метод аналізу документів; використано метод системного аналізу для поєднання різних думок авторів, нормативно-правових актів, судової практики; порівняльний метод використовувався для порівняння регулювання судової медіації в Литві та країнах Європейського Союзу.
Посилання
Banys, A. (2014). Neteisminė mediacija Lietuvos administraciniame procese. Jurisprudencija. 4. 1120.
Europos Parlamento ir Tarybos direktyva 2008/52/EB. Special edition in Croatian, 9 (19), p. 281–286 [Accessed 2022.09.15]. Available online: https://eur-lex.europa.eu/legal-content/LT/TXT/PDF/?uri=CELEX:32008L0052&from=LV
Goldberg, S., Brett, J. and Blohorn-Brenneur, B. (2017). Conflict, Disputes, and Their Resolution. How Mediation Works, Emerald Publishing Limited. 1–3 [Accessed 2022.09.14]. Available online: https://doi.org/10.1108/978-1-78714-222-020171001
Gordon, E. (2007). Attorneys’ negotiation strategies in mediation: Business as usual? Conflict Resolution, 17 (4). 380.
Gotshal, V. (2022). Mediation in Europe: the most misunderstood method of alternative dispute resolution. [Accessed 2022.09.12]. Available online: https://www.lexology.com/library/
Howarth, S., Caruana, C. (2017). Appendix A: Mandatory mediation in family law – a review of the literature. Working paper. 2.3.
Juškaitė – Vizbarienė, J., (2014) Ar mediatoriui kyla civilinė atsakomybė už ydingą vadovavimą mediacijos procesui. Kaunas: Vytauto didžiojo universitetas. Teisės apžvalga. No. 1 (11). ISSN 2029-4239 [Accessed 2022-09-20]. Available online: https://arbitrazoteismas.lt/wp-content/uploads/2014/08/5-Ar-mediatoriui-kyla-civilin-atsakomyb-u-yding-vadovavim-mediacijos-procesui.pdf
Kaminskienė, N. (2013). Privaloma mediacija: galimybės ir iššūkiai. Jurisprudencija. 2. 684.
Kaminskienė, N., Sondaitė, J. Tvaronavičienė, A. (2019). Mediatoriaus vadovas. Vilnius: MRU.
Kauno apygardos teismo civilinės bylos nutartis Nr. M2-8 [Accessed: 2022.09.21]. Available online: https://eteismai.lt/byla/67683222587900/M2-8
Kauno apylinkės teismo civilinės bylos nutartis Nr. 2-16702-329/2014 [Accessed: 2022-09-23]. Available online: https://eteismai.lt/byla/7168165504428/2-16702-329/2014
Kelly, E., Kaminskienė, N. (2016). Importance of emotional intelligence in negotiation and mediation. International Comparative Jurisprudence. 2. 54.
Lietuvos teismai. Teisminė mediacija administraciniuose ginčuose. [Accessed: 2022.09.25]. Available online: https://www.teismai.lt/lt/naujienos/teismu-sistemos-naujienos/teismine-mediacija-administraciniuose-gincuose/6219
Lietuvos teismai. Teisės aktai, reglamentuojantys mediaciją. [Accessed: 2022-09-28]. Available online: https://www.teismai.lt/lt/visuomenei-ir-ziniasklaidai/teismine-mediacija/teises-aktai-reglamentuojantys-mediacija/1677
LR Administracinių bylų teisenos įstatymas Nr. VIII-1029.Valstybės žinios, 1999-02-03, Nr. 13-308.
LR Mediacijos įstatymas Nr. X-1702. Valstybės žinios, 2008-07-31, Nr. 87-3462.
Meškys, L., Gerdvila, M. Ar galima mediacija administraciniame procese Lietuvos Respublikoje? Teisės apžvalga, 2015, 1 (12), 130–158.
Molė, S., Sondaitė, J. (2019). Teismo mediatorių požiūris į teisminės mediacijos praktiką. Socialinis darbas. 2. 194.
Palo, G.A. (2022). Ten-Year-Long “EU Mediation Paradox” When an EU Directive Needs To Be More Directive. [Accessed 2022-09-18]. Available online: <https://www.europarl.europa.eu/>.
Plungės apylinkės teismo civilinės bylos nutartis Nr. 2-2120-669/2015. [Accessed: 2022.10.01]. Available online: https://e-teismai.lt/byla/237597374599047/2-2120-669/2015
Sondaitė, J., Čechavičienė, A. (2008). Teisėjų požiūris į mediaciją. Socialinis darbas. 7 (2). 103.
Steffek, B.Mediation in the European Union. (2012). [Accessed: 2022.10.05]. Available online: https://e-justice.europa.eu
Šilvaitė, E. (2019). Taikos sutartis kaip teisminės mediacijos administraciniame procese pagrindas. Administracinė doktrina. 2. 328.
Teisėjų tarybos nutarimas Nr. 13P-125 Teisminės mediacijos taisyklės. TAR, 2018-12-04, Nr. 19675.
Teisėjų tarybos nutarimas Nr. 13P-123. Dėl Mediatoriaus statuso suteikimo ir panaikinimo teisėjams tvarkos aprašo patvirtinimo. TAR, 2018-12-04, Nr. 19673.
Trumpulis, U. Teorinės ir praktinės mediacijos taikymo prielaidos, sprendžiant administracinius ginčus Lietuvoje. Jurisprudencija, 2012, 4, 1426.
Vilniaus apygardos teismo civilinės bylos Nr. E2-2556-262/2018. [Accessed:2022.10.05]. Available online: https://eteismai.lt/byla/280440746159723/e2-2556-262/2018?word=teisminė%20mediacija
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Подаючи текст статті до редакції, автор погоджується з тим, що авторські права на статтю переходять до видавця, при умові, якщо стаття приймається до публікації. Авторські права включають ексклюзивні права на копіювання, розповсюдження і переклад статті.
Автор зобов’язаний:
- нести відповідальність за достовірність представленої інформації та оригінальність поданих матеріалів своєї роботи до друку;
- зберігати за собою всі авторські права і одночасно надавати збірнику наукових праць право першої публікації, що дозволяє розповсюджувати даний матеріал з підтвердженням авторства і первинності публікації у даному збірнику;
- відмова в публікації не обов’язково супроводжується роз’ясненням причини і не може вважатися негативним висновком відносно наукової і практичної цінності роботи.
Автори зберігають за собою авторські права на роботу і представляють збірнику наукових праць право першої публікації роботи, що дозволяє іншим розповсюджувати дану роботу з обов’язковим збереженням посилань на авторів оригінальної праці і оригінальну публікацію у даному збірнику.
Автори зберігають за собою право заключати окремі контрактні домовленості, що стосуються не-ексклюзивного розповсюдження версії роботи в опублікованому вигляді (наприклад, розміщення її в книгосховищі академії, публікацію в монографії), з посиланням на оригінальну публікацію в збірнику наукових праць.
Автори мають право розміщати їх роботу в мережі Інтернет (наприклад, в книгосховищі академії чи на персональному сайті) до і під часу розгляду її в даному збірнику наукових праць, так як це може привести до продуктивного обговорення її даним збірником і великої кількості посилань на дану роботу
