ІНТЕЛЕКТУАЛІЗАЦІЯ АГРАРНОЇ ДОБИ: ПОГЛЯД У МИНУЛЕ З НАДІЄЮ ПОБАЧИТИ МАЙБУТНЄ

Анотація

Постановка проблеми. Набуття планетарним світом інтелектуалізації, що ускладнюється та екстрапалюється на технологічний світ, дає розуміння про потребу вивчення цього явища. У першу чергу, розгляд становлення планетарного світу під тиском інтелектуалізації в певні часові періоди. Є потреба вичленити цей процес, розбити його на етапи і відслідкувати які перетворення він спричинив на кожному з них. Останні дослідження та аналіз публікацій. Оскільки процес інтелектуалізації, як самостійний тренд не вивчався, то ми маємо спиратися на власні розробки і використовувати у якості аргументації факти з літератури, що сприяють підтвердженню нашої концепції саморозгортання процесу інтелектуалізації у просторі і часі, що істориками формалізуються як період з ІІІ тис. до нашої ери до 1543 року, тобто, до початку індустріалізації. Мета статті – відтворити процес інтелектуалізації планетарного світу у період з ІІІ тис до н. е. до 1543 року з виходом на його суб’єктивовані і об’єктивовані продукти. Завдання дослідження: 1) обгрунтувати як поява мови та писемності вплинула на процес інтелектуаліації в аграрний період; 2) виявити як проявлялися суб’єктивованість та об’єктивованість форм інтелектуалізації людини в зазначений період; 3) виявити характер процесу інтелектуалізації в період аграрної доби та характерні її ознаки. Основна частина статті. Смислогенез дав поштовх природної трансформації внутрішньої структури організму людини, що призвело до якісного стрибка соціального розвитку на початку ІІІ тисячоліття до н. е.. Відбувалося зародження планетарної соціальності завдяки письменній культурі, яка стала провідним механізмом поширення явища інтелектуалізації. Остання породила прошарки людей та соціальні структури на основі інтелектуальної діяльності та започаткувала культуру аграрної доби. Інтелектуалізація в аграрну добу проявлялася у двох формах: суб’єктивованій та об’єктивованій. Перша характеризується тим, що в цей період у суспільній свідомості сформувалося поняття особистості, людина активно продукувала інтелектуальну енергію, активно розбудовувалися структури та окремі підструктури суспільства. Друга матеріалізувалась у вигляді держави, релігійних структур з відповідним матеріально-технічним базисом і рівнем професійної підготовки робочої сили. У цей період активно розвивалася релігійна свідомість, а інтелект людини набув морфологічний орган для сталого функціонування. Висновки дослідження. У статті обґрунтовано процес інтелектуалізації планетарного світу на стадії аграрної цивілізації; подана взаємодія людини і інформаційного поля планети, що фіксується користуванням і накопиченням емпіричного знання; розкрита роль релігії як параметру управління тогочасним життям людини; визнано, що людина є головним джерелом інтелектуальної енергії і носієм відповідної діяльності; подана характеристика аграрного суспільства з його рівнем робочої сили і матеріально-технічним базисом, у якому матеріалізувалась інтелектуальна енергія того часу.