КОНСТРУКТИВНА ТА ДЕСТРУКТИВНА РОЛЬ ІДЕОЛОГІЇ В РОЗВИТКУ СУСПІЛЬСТВА І НАУКИ

Автор(и)

  • Олег Нарцизович Кубальський ДУ «Інститут досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г. М. Доброва НАН України», Україна https://orcid.org/0000-0002-7956-3150

DOI:

https://doi.org/10.32782/hst-2023-14-91-07

Ключові слова:

ідеологія, ідеологізація, соціально-турбулентний простір, демократія, тоталітаризм, наука

Анотація

У часи активізації соціально-турбулентних процесів в суспільстві впливи ідеології на науку і суспільство можуть носити як конструктивний, так і деструктивний характер. У статті здійснено концептуально-теоретичний аналіз різних за спрямуванням впливів ідеологій на розвиток сучасних суспільств та наукових спільнот. Доведено, що існує прямий взаємозв’язок між характером суспільного управління – демократичним чи тоталітарним, та специфікою розвитку науки, технологічної та ціннісної сфери в різних соціумах. Метою статті є виявити конструктивні і деструктивні впливи ідеології на суспільні процеси загалом і на розвиток науки зокрема. Завданнями тоді постає виявити почергово конструктивні та деструктивні прояви ідеології у зазначеному плані, а також оцінити можливості впливу науки щодо максимізації перших і мінімізації других. Дослідження спиратиметься на функціональний та ціннісний підходи до ідеології, а дискусійні ситуації контекстуального конфлікту між цінностями та функціями ідеології будуть розв’язані на засадах герменевтичного методу. Відзначено, що ідеологія виконує роль консолідуючого чинника у суспільних відносинах, створює ціннісний та духовний світ у державі на рівні суспільної свідомості. Негативна роль ідеологій проявляється у політичній заангажованості, прагненні її носіїв запропонувати (нав’язати) суспільству одноплощину картину світу, яка може вступати у протиріччя з науковою картиною світу. Підкреслено, що у тоталітарних державах звичайною практикою є суцільна ідеологізація науки, створення жорстких ієрархічних централізованих відносин у цій сфері. Ідеологізація науки у тоталітарному суспільстві здійснювалась системно й послідовно з застосуванням низки технологій репресивного та маніпулятивного характеру. Для здійснення ідеологізації науки проводилась постійна «робота з кадрами» у наукових й освітніх установах – періодичні «чистки» інакомислячих, репресії окремих науковців і цілих наукових колективів тощо. У такому суспільстві наука, особливо якщо мова йде про гуманітарні науки, спрямована на обґрунтування ідеологічних постулатів, критику інших світоглядних систем, які не збігаються з пануючими ідеологічними догмами.

Посилання

Байме Клаус фон. Політичні теорії сучасності / пер. з нім. Марії Култаєвої та Михайла Бойченка. Київ : Стилос, 2008. 396 c.

Бойченко Михайло. Філософська методологія історичного дослідження сфери освіти (про необхідність запобігання тенденційності історичних досліджень). Мультиверсум. Філософський альманах. 2020. Вип. 1 (171). Том 1. С. 84–97. https://doi.org/10.35423/2078-8142.2020.1.07

Бойченко Михайло, Руденко, Юлія. Джерела суверенітету держави та ідея національної ідентичності. Політологічний вісник. 2020. Вип. 85. С. 158–173. https://doi.org/10.17721/2415-881x.2020.85.158-173

Бросцат Мартін. Держава Гітлера: створення і розвиток внутрішньої структури Третього рейху / пер. з нім. О. Насика. Київ : Наука, 2009. 384 с.

Гужва Алла. Політичний популізм і популярна культура. Філософська думка. 2021. № 3. С. 125-137. https://doi.org/10.15407/fd2021.03.125

Данильян О. Г. Тоталітарна правосвідомість і правова культура та їх характерні ознаки. Державне будівництво та місцеве самоврядування. 2007. Вип. 14. С. 27–35.

Дьюї Джон. Демократія і освіта / пер. з англ. І. Босака, М. Олійник, Г. Пехник. Львів : Літопис, 2003. 294 с.

Єрмоленко Володимир. Плинні ідеології. Ідеї та політика в Європі ХІХ–ХХ століть. Київ : ДУХ І ЛІТЕРА, 2018. 480 с.

Зелинский Н. Е., Моргунов Г. В. Прогностическая и конструктивная роль идеологии. Ідеологія в сучасному світі : матеріали доповідей і виcтупів науково-практичної конференції, 19–20 жовт. 2011 р. Київ : Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2011. С. 22–23.

Зубрицька Л. Й. Специфіка ідентифікаційної функції ідеологічних програм політичних партій сучасності. Ідеологія в сучасному світі : матеріали доповідей і виcтупів науково-практичної конференції, 19–20 жовт. 2011 р. Київ : Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2011. С. 25–26.

Кононенко С. В. Політичний ризик і тоталітарний комфорт. Наукові записки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України. 2008. Вип. 42. С. 48–57.

Конопелько О. В. Функції ідеології: позитивний і негативний аспект. Форум права. 2013. № 1. С. 479–485.

Лангевіше, Дітер. Нація, націоналізм, національна держава в Німеччині і в Європі / пер. з німецької. Київ : «К.І.С.», 2008. 240 с.

Лісовий Василь. Культура – ідеологія – політика. Київ : Вид-во ім. Олени Теліги, 1997. 352 с.

Недюха Н. П. Системный анализ неомарксистской идеологии. Киев : Высшая школа, 1991. 191 с.

Пухонська О. Тоталітаризм і література: від взаємодії до викриття. Studia Ukrainica posnaniensia. 2020. Vol. VIIІ/2. P. 131–140.

Ренчка І. Є. До питання про взаємодію мови та ідеології в тоталітарному суспільстві. Наукові праці Чорноморського державного університету імені Петра Могили комплексу Києво-Могилянська академія. Серія: Філологія. Мовознавство. 2016. Вип. 260. Т. 272. С. 86–90.

Чабанна М. В. Засоби формування нового типу особистості у тоталітарному суспільстві. Наукові записки НаУКМА. Спеціальний випуск у двох частинах. 2002. Том 20. Частина 1. С. 264–266.

Чабанна М. Цензурна політика тоталітарної держави та ідеологічний монізм. Політичний менеджмент. 2005. № 4. С. 99–106.

Чудакова О. В. Соціально-психологічні чинники поширення деструктивних ідеологій у молодіжному середовищі. Прикарпатський вісник НТШ. Думка. 2012. № 3 (19). С. 178–187.

Ширер В. Злет і падіння Третього Райху. Історія нацистської Німеччини : у 2-х т. / пер. з англ. К. Диса. Київ : Наш Формат, 2017. Том 1. 704 с.

Adorno T., Frenkel-Brunswik E., Levinson D. J., Sanford R. N. The Authoritarian Personality. New York : Harper and Row, 1950. 989 p.

Dijk T. A. van. Ideological Discourse Analysis. New Courant (English Dept, University of Helsinki). 1995. № 4. Р. 135–161.

Fromm E. Anatomy of Human Destructiveness. New York : Holt, Rinehart and Winston, 1973. 521 p.

Mannheim K. Ideologie und Utopie. Bonn : Friedrich Cohen, 1929. 250 S.

Mouffe C. Deliberative Democracy or Agonistic Pluralism? Social Research. Vol. 66, No. 3. Prospects for democracy (fall 1999). P. 745–758.

Seliger M. Ideology and Politics. London : George Allen & Unwin, 1976. 352 p.

Strauss L. On Tyranny. Corrected and expanded edition. Including the Strauss-Kojéve Correspondence. V. Gourevitch & M. S. Roth (ed.). Chicago : University of Chicago Press, 2013. 358 p.

Thomas W. I., Thomas, D. S. The Child in America: Behavior Problems and Programs. New York : A. A. Knopf, 1928. 583 p.

Visvizi A., Lytras M. D. & Aljohani, N. Big data research for politics: human centric big data research for policy making, politics, governance and democracy. Journal of Ambient Intelligence and Humanized Computing. 2021. № 12. Р. 4303–4304. https://doi.org/10.1007/s12652-021-03171-3

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-04-26

Номер

Розділ

СОЦІАЛЬНА ФІЛОСОФІЯ ТА ФІЛОСОФІЯ ІСТОРІЇ