ВПЛИВ КОНВЕНЦІЇ CITES НА ТУРИЗМ У ТУРЦІЇ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.26661/hst-2022-13-90-14

Ключові слова:

охорона дикої природи, охорона лісів, екологічна конвенція, екологічний туризм, CITES

Анотація

Актуальність даного дослідження. Біорізноманіття забезпечує транскордонні переваги і глобальне збереження біорізноманіття має вирішальне значення для світу. Країни можуть забезпечити захист біорізноманіття за допомогою міжнародних конвенцій. Конвенція про міжнародну торгівлю видами дикої флори та фауни, що перебувають під загрозою зникнення, має значення, оскільки її стороною є 184 країни світу, тому вона є однією з конвенцій із найбільшим захистом із найбільшою кількістю сторін серед усіх конвенцій про біорізноманіття. Якщо говорити лише про черепаху, тоді як одна країна світу вимагає їсти її м’ясо, інша країна проводить наукові дослідження її скелета, крові та виділень тіла, а інша країна збирає антикваріат з її панцира. Хоча ця функція можлива навіть лише для одного наземного виду, у зв’язку з цим запобігання незаконній діяльності в екотуризмі було б великою користю для природи. Основні проблеми. Через потребу в натхненні для винаходів, відкриття нових місць і отримання універсального бачення, люди вважають туризм головною потребою людства. З точки зору біорізноманіття, збереження екологічної рівноваги має вирішальне значення для більшої стійкості; туризм і біорізноманіття слід розглядати разом. В останні роки, коли люди почали усвідомлювати цінність природи, занепокоєння щодо майбутнього почало зростати. Було з’ясовано, що все природне і неприродне, що служить людині, потребує вивчення у контексті мультидисциплінарного або міждисциплінарнго підходу. Від сувенірів до архітектурного дизайну інтер’єру, від видів їжі до одягу, від антикваріату до наукових досліджень, від ліків до косметики; види флори та фауни, які знаходяться під загрозою зникнення, повинні бути визнані. Завдання. У зв’язку з цим наступні завдання: підкреслити важливість захисту лісів, які є середовищами існування, де найбільше поширене біорізноманіття, щоб підійти до проблеми на основі збереження дикої природи. Визначимо, що найосновнішою та законною інфраструктурою, яка забезпечує захист біорізноманіття, є екологічні конвенції. З цієї причини представлено повноваження Туреччини щодо Конвенції CITES та оцінено зобов’язання Конвенції з точки зору виконання Туреччиною. Мета дослідження. Той факт, що стійкість біорізноманіття пов’язана з діяльністю людини, свідчить про те, що люди також відіграють певну роль у його збереженні. Основною метою дослідження є аналіз туристичної діяльності, яка ведеться відповідно до Конвенції СІТЕС з точки зору Туреччини. Зроблено висновок, що більш належне втручання та ефективне збереження екологічного балансу принесе максимальну користь для туристів. Очікується, що важливість Конвенції з точки зору туризму буде зрозуміла та оновлена для майбутніх планів. Новизна проаналізованої теми полягає в тому, що дозволи на туристичну діяльність у лісах і заповідних територіях можуть спричинити знищення або загрозу дикій природі також не повинні бути включені достатньою мірою в сферу планування. Основні причини втрати біорізноманіття включають: недбалість відвідувачів лісу, недостатню підготовку туристичних агентств і те, що Конвенція CITES не була повністю інтегрована в цю тему. Висновок. Туреччина має багате різноманіття видів і середовищ існування, яких більш ніж достатньо для розвитку екологічного туризму. Вимоги щодо ефективної боротьби з біоконтрабандою виражені в термінах туристичної діяльності. Були запропоновані рішення, орієнтовані на туризм, обговорені заходи, які можна вжити проти людського тиску, відповідно до поточних даних про різноманітність фауни та флори Туреччини. Використана методологія. В останні роки всі підходи до збереження біорізноманіття мають велике значення. Дослідження за допомогою правильної методології дадуть швидкі рішення. У цьому дослідженні були прийняті підходи, які об’єднують дві різні дисципліни. Використовувалися методи аналізу документів, системного аналізу, порівняльного аналізу, логіко-аналітичний та метааналіз.

Посилання

Atik, A., Öztekin, M., and Erkoç, F. (2010). Biyoçeşitlilik ve Türkiye’deki Endemik Bitkilere Örnekler. Gazi Eğitim Fakültesi Dergisi, 30, 222–229.

Başkaya, Ş., Başkaya, E., Arpacik, A., Sari, A., and Gündoğdu, E. (2022). New records of the Anatolian leopard (Panthera pardus tulliana Valenciennes 1856) in Türkiye. The European Zoological Journal, 89 (1), 991–1001.

Bhuiyan, M. A. H., Islam, R., Siwar, C., and Ismail, S. M. (2010). Educational tourism and forest conservation: Diversification for child education. Procedia-Social and Behavioral Sciences, 7, 19–23.

Birben, Ü., and Gençay, G. (2019). Bio-smuggling in Turkey. Crime, Law and Social Change, 71 (4), 345–364.

BİRİP. (2022). Biyoçeşitlilik İstatistikleri Resmi İstatistik Programı. https://www.tarimorman.gov.tr/DKMP/Menu/20/Biyocesitlilik-Istatistikleri (Access date: 20.09.2022).

Buckley, R., Cater, C., Linsheng, Z., and Chen, T. (2008). Shengtai luyou: Cross-cultural comparison in ecotourism. Annals of Tourism Research, 35 (4), 945–968.

Chen, B., and Nakama, Y. (2013). Thirty years of forest tourism in China. Journal of forest research, 18 (4), 285–292.

Cherkaoui, S., Boukherouk, M., Lakhal, T., Aghzar, A., and El Youssfi, L. (2020). Conservation amid COVID-19 pandemic: ecotourism collapse threatens communities and wildlife in Morocco. In E3S Web of Conferences (Vol. 183, p. 01003). EDP Sciences.

CITES. (2022). The Convention on the International Trade in Endangered Species of Wild Flora and Fauna, official website. https://cites.org/eng (Access date: 19.09.2022).

Cisneros-Montemayor, A. M., Sumaila, U. R., Kaschner, K., Pauly, D. (2010). The global potential for whale watching. Mar. Policy 34, 1273–1278. https://doi.org/10.1016/ j.marpol.2010.05.005

Davidson, J. (2020). How COVID-19 shutdowns have affected the animal kingdom. March 26.

Dayıoğlu, H., Yılmaz, A., and Başaran, G. (2019). Türkiye’de Biyokaçakçılık. Journal of the Institute of Science and Technology of Dumlupinar University/Dumlupinar Üniversitesi Fen Bilimleri Enstitüsü Dergisi, (43).

PER, E. (2018). Tropikal ormanlardan Türkiye’ye papağan ticaretinin durumu. Turkish Journal of Forestry, 19 (3), 275–283.

General Assembly (2022). Eradication of poverty and other development issues: Promotion of sustainable tourism, including ecotourism, for poverty eradication and environment protection, Seventy-seventh session, 25 July.

Güler, E., and Mutlu, A. (2018). Türkiye’de biyokaçakçılık sorunu: Küre Dağları milli parkı örneği.

Güner, A., Aslan, S., Ekim, T., Vural, M., and Babaç, M. T. (2012). Türkiye bitkileri listesi. Damarlı Bitkiler, Nezahat Gökyiğit Botanik Bahçesi ve Flora Araştırmaları Derneği Yayını, 262.

Inskipp, T., and Wells, S. (2019). International trade in wildlife. Routledge. 1967–1970. https://doi.org/10.4324/9780367809942

INTERPOL. (2022). https://www.interpol.int/Crimes/Environmental-crime/Wildlife-crime (Access date: 14.09.2022).

Jim, Lee. (2007). The Economic Significance of Tourism and Nature Tourism in Corpus Christi, update (available in online).

Keçeli, T., Yaprak, E., Allı, H., Danışman, T., Yorulmaz, T., Kılıçarslan, H., Demircan, A., Kocuklu, B. ve Erdoğan, S. (2013). Biyokaçakçılıkla Mücadele Rehberi. Mattek Matbaacılık, Ankara 2013.

Macfie, E. J., Williamson, E. A. (2010). Best Practice Guidelines for Great Ape Tourism (No. 38). IUCN.

Muloin, S. (1998). Wildlife tourism: The psychological benefits of whale watching. Pacific Tourism Review, 2 (3–4), 199–213.

Naidoo, R., and Adamowicz, W. L. (2005). Biodiversity and nature-based tourism at forest reserves in Uganda. Environment and Development Economics, 10 (2), 159–178. doi: 10.1017/S1355770X0400186X

Osterberg, P. and Nekaris, K. A. I. (2015). The use of animals as photo props to attract tourists in Thailand: a case study of the slow loris Nycticebus spp. Traff. Bull. 27, 13–18.

Osterberg, P., and Nekaris, K. A. I. (2015a). A Case Study of the Slow Loris Nycticebus spp. Seizures and prosecutions, 27 (1), 13.

Reyhan, H. (2012). Ekolojik Emperyalizm, Ankara : Alter Yayın.

Ross, S. R., Vreeman, V. M., and Lonsdorf, E. V. (2011). Specific image characteristics influence attitudes about chimpanzee conservation and use as pets. PLoS One, 6 (7), e22050.

Schroepfer, K. K., Rosati, A. G., Chartrand, T., and Hare, B. (2011). Use of “entertainment” chimpanzees in commercials distorts public perception regarding their conservation status. PloS one, 6 (10), e26048.

SOY, 2020. Sürdürülebilir Orman Yönetimi Kriter ve Göstergeleri Türkiye Raporu, 2019. T. C. Tarım ve Orman Bakanlığı, Orman Genel Müdürlüğü, Strateji Geliştirme Dairesi Başkanlığı, Ankara/Kasım (2020). https://www.ogm.gov.tr/tr/e-kutuphane-sitesi/SurdurulebilirOrmanYonetimi/2019%20SOY%20K.G%20T%C3%9CRK%C4%B0YE%20RAPORU.pdf (Access date: 05.07.2022).

Spenceley, A., McCool, S., Newsome, D., Báez, A., Barborak, J. R., Blye, C. J., ... and Zschiegner, A. K. (2021). Tourism in protected and conserved areas amid the COVID-19 pandemic. Parks, (27), 103–118.

Sümer, G. Ç. (2016). Çevresel ve milli güvenlik boyutları açısından biyolojik çeşitlilik ve tehlikeler. Eskişehir Osmangazi Üniversitesi İİBF Dergisi, 11 (1), 207–224.

Tapper, R. (2006). Wildlife watching and tourism: a study on the benefits and risks of a fast growing tourism activity and its impacts on species. UNEP/Earthprint.

UN. (2022). United Nations, Eradicating Poverty and Promoting Prosperity In A Changing World. https://sustainabledevelopment.un.org/index.php?page=viewandtype=30022andnr=650andmenu=3170 (Access date: 13.07.2022).

UNEP. (2019). the Swiss Federal Food Safety and Veterinary Office (Swiss CITES Management Authority) Designed and printed at United Nations, Geneva – 1903324 (E) – March 2019 – 4.000 – UNEP/CITES/2019/1.

UNWTO. (2022). the United Nations World Tourism Organization, official website, https://www.unwto.org/ (Access date: 24.07.2022).

Weaver, D. B., and Lawton, L. J. (2007). Twenty years on: The state of contemporary ecotourism research. Tourism management, 28 (5), 1168–1179.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-01-20

Номер

Розділ

ФІЛОСОФІЯ ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ