ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ У КОНТЕКСТІ КРЕАТИВНИХ ІНДУСТРІЙ, ЕКОНОМІКИ ТА МИСЛЕННЯ (НА ПРИКЛАДІ КРАЇН ЄВРОСОЮЗУ)

Анотація

Актуальність дослідження інтелектуальної власності у контексті креативних індустрій, економіки та мислення не викликає сумнівів в умовах інноваційно-інформаційного суспільства. Промислова власність розуміється в найширшому значенні та поширюється не лише на промисловість і торгівлю як таку, але також на сферу сільськогосподарської та добувної промисловості та на всі промислові або природні продукти, наприклад: вина, зерно, листя тютюну, фрукти, худоба, мінерали, мінеральні води, пиво, квіти, борошно. Мета дослідження – концептуалізація інтелектуальної власності у контексті креативних індустрій, економіки та мислення (на прикладі країн Євросоюзу). Формування цілей статті: 1. Дослідити проблеми охорони промислової та креативної власності в країнах Євросоюзу. 2. Розкрити сутність та напрями розвитку інституції права інтелектуальної власності. 3. З’ясувати функціонування прав інтелектуальної власності. 4. Показати розвиток креативного сектору креативних індустрій та прав інтелектуальної власності. 5. Визначити креативну творчість, креативне мислення як чинники креативних індустрій та креативної економіки. Історично право інтелектуальної власності являло собою тривалий процес привласнення творів інтелектуальної творчості. Це поняття з часом змінилося, наприклад, сьогодні інтелектуальна власність приносить значні прибутки у своїх первісних галузях і поширюється на дедалі ширші сфери. За нинішнього стану речей право інтелектуальної власності стало значно складнішим. Відсутня гармонізація відповідно до видів діяльності (авторське право, суміжні права, патенти, сертифікати сортів рослин тощо) або відповідно до країни (авторське право чи авторське право, змінний захист залежно від країни). Доведено, що креативні індустрії мають особливість виробляти (майже) систематично два типи продуктів, якими можна обмінюватися на двох різних, але взаємозалежних ринках: 1) товари та послуги з сильною «значною» складовою; 2) права на вираження або втілення «ідей». Нас цікавлять три складові аспекти цієї конструкції вартості, до якої вносяться права інтелектуальної власності: 1) споживча вартість цих прав; 2) мінова вартість; 3) ринкова вартість товарів та послуг, яких вони стосуються. Зроблено висновок, що у контексті Європейського співтовариства права інтелектуальної власності сприймаються як інструменти для домінування на національних ринках, враховуючи монопольне становище, яке вони можуть надати своєму власнику. Вони також розглядаються як перешкоди для торгівлі всередині Співтовариства через розбіжності у законодавстві держав-членів. Їх застосування суперечить принципу вільної конкуренції та принципу вільного руху товарів і вільного надання послуг, які є основою для створення спільного ринку.