ЄВРОПЕЙСЬКА МОДЕЛЬ УПРАВЛІННЯ СПОРТОМ В КРАЇНАХ ЄВРОСОЮЗУ
DOI:
https://doi.org/10.26661/hst-2022-13-90-07Ключові слова:
спорт, модель управління спортом, спортивна активність, гармонізація інституцій, Європейський СоюзАнотація
Актуальність розробки європейської моделі сучасного управління спортом в країнах Євросоюзу сьогодні є чинником конкурентоспроможності та виживання спорту в умовах кризи та нестабільності. У документі, опублікованому Комісією в 1998 році, підкреслювалося, що традиційна модель організації спорту в Європі зазнала серйозних змін з 1980-х років, що призвело до поступового приєднання її високого рівня до комерційних інтересів та переосмислення навколо глядацького спорту. Метою формування європейської моделі сучасного управління спортом мають стати зміни, які будуть відбуватися у країнах Євросоюзу, сприяти розвитку атмосфери змагальності та самореалізації людини у світі спорту. Європйеська модель сучасного управління спортом у країнах Євросоюзу поєднує всі ресурси спортивного менеджменту – управлінські, економічні, культурні, соціальні, технологічні, що сприяють формуванню моделі як єдиного цілісного проекту розвитку спорту. Мета дослідження – дослідити теоретичні та практичні аспекти європейської моделі сучасного управління спортом в країнах Євросоюзу. Завдання дослідження: 1) розкрити пірамідальну структуру європейського спорту; 2) визначити напрями формування моделі європейського спорту; 3) обґрунтувати підходи та принципи до формування моделі європейського спорту; 4) виявити пріоритети моделі європейського спорту у сучасному суспільстві. Постановка мети зумовила застосування наступних методів та прийомів. Для дослідження теоретичних і практичних аспектів європейської моделі сучасного управління спортом в країнах Євросоюзу використовуються наступні методи: 1) інституційні – для організації інститутів європейського виміру спорту та їх організації на рівні національної держави; 2) аксіологічні – для виміру цінностей європейського спорту та їх трансформації у спортивних організаціях; 3) структурно-функціональний – виявлення функцій лідерів спортивних організацій та їх реалізація для трансформації сучасного виміру спорту; 4) біхевіористський – виявлення поведінкових мотивів керівників спортивних керівників та їх взаємовідносини з підлеглими з метою організації зворотного зв’язку; 5) системний – упорядкування розрізнених спортивних організацій в єдине ціле, що створює систему. Доведено, що «європейський спорт» – це символічна, політична та наукова конструкція, яка дає практичні результати. Європейська спортивна активність (через спортивний рух), гармонізаційна робота європейських інституцій, транснаціональні спортивні обміни, циркуляція європейських професійних спортсменів і робота спортивних ЗМІ створили не лише спільноту європейської думки про спорт, але й певне бачення території Європи та її ментальної карти. Практичне значення дослідження у тому, що Європейський Союз сприяє просуванню питань європейського спорту з врахуванням його специфіки, структури, соціальної та освітньої функції.
Посилання
Bilohur Vlada, Andriukaitiene Regina & Makieshyna Yuliia. Educational policy in the sports field. during the COVID-19 pandemic: challenges, threats, development trends. Humanities studies. Запоріжжя : ЗНУ, 2021. Вип. 7 (84). С. 65–74.
Bilohur Vlada, Andriukaitiene Regina. Sports culture as a means of improving the integrity of sports personality: philosophicalcultural and anthropological analysis. Humanities studies. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 6 (83). С. 136–152.
Bilohur Vlada, Andriukaitiene Regina. Theoretical methodological sports reflection as a human dimension area of sports activity and possibilities of its humanization in the society. Humanities studies. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. Вип. 5 (82). С. 132–146.
Bilohur V. Formation of the innovative sports management concept in Ukraine. Humanities studies. Запоріжжя : ЗНУ, 2018. Вип. 1 (78). С. 27–38.
Lekavičius Tomas. Management of human resources in a sports organisation from the point of view of employees. Humanities studies. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. Вип. 5 (82). С. 147–159.
Bilohur V. Formation of the innovative sports management concept in Ukraine. Humanities Studies. 2019. Випуск 1 (78). С. 27–38.
Bilohur Vlada, Andriukaitiene Regina. Philosophy of sports as a substance basis for the development of personality and expression of the general essence of competition (Філософія спорту як субстанційна основа розвитку особистості і вираження родової сутності змагальності). Humanities studies. Запоріжжя : ЗНУ. 2020. Вип. 4 (81). С. 145–164.
Voronkova Valentyna, Cherep Alla, Nikitenko Vìtalina, Andriukaitiene Regina. Conceptualization of digital reality expertise in conditions of stochaic insurance: nonlinear methodology. Humanities Studies. 2019. Випуск 2 (79). С. 182–195.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Подаючи текст статті до редакції, автор погоджується з тим, що авторські права на статтю переходять до видавця, при умові, якщо стаття приймається до публікації. Авторські права включають ексклюзивні права на копіювання, розповсюдження і переклад статті.
Автор зобов’язаний:
- нести відповідальність за достовірність представленої інформації та оригінальність поданих матеріалів своєї роботи до друку;
- зберігати за собою всі авторські права і одночасно надавати збірнику наукових праць право першої публікації, що дозволяє розповсюджувати даний матеріал з підтвердженням авторства і первинності публікації у даному збірнику;
- відмова в публікації не обов’язково супроводжується роз’ясненням причини і не може вважатися негативним висновком відносно наукової і практичної цінності роботи.
Автори зберігають за собою авторські права на роботу і представляють збірнику наукових праць право першої публікації роботи, що дозволяє іншим розповсюджувати дану роботу з обов’язковим збереженням посилань на авторів оригінальної праці і оригінальну публікацію у даному збірнику.
Автори зберігають за собою право заключати окремі контрактні домовленості, що стосуються не-ексклюзивного розповсюдження версії роботи в опублікованому вигляді (наприклад, розміщення її в книгосховищі академії, публікацію в монографії), з посиланням на оригінальну публікацію в збірнику наукових праць.
Автори мають право розміщати їх роботу в мережі Інтернет (наприклад, в книгосховищі академії чи на персональному сайті) до і під часу розгляду її в даному збірнику наукових праць, так як це може привести до продуктивного обговорення її даним збірником і великої кількості посилань на дану роботу