ЄВРОПЕЙСЬКА МОДЕЛЬ УПРАВЛІННЯ СПОРТОМ В КРАЇНАХ ЄВРОСОЮЗУ
DOI:
https://doi.org/10.26661/hst-2022-13-90-07Ключові слова:
спорт, модель управління спортом, спортивна активність, гармонізація інституцій, Європейський СоюзАнотація
Актуальність розробки європейської моделі сучасного управління спортом в країнах Євросоюзу сьогодні є чинником конкурентоспроможності та виживання спорту в умовах кризи та нестабільності. У документі, опублікованому Комісією в 1998 році, підкреслювалося, що традиційна модель організації спорту в Європі зазнала серйозних змін з 1980-х років, що призвело до поступового приєднання її високого рівня до комерційних інтересів та переосмислення навколо глядацького спорту. Метою формування європейської моделі сучасного управління спортом мають стати зміни, які будуть відбуватися у країнах Євросоюзу, сприяти розвитку атмосфери змагальності та самореалізації людини у світі спорту. Європйеська модель сучасного управління спортом у країнах Євросоюзу поєднує всі ресурси спортивного менеджменту – управлінські, економічні, культурні, соціальні, технологічні, що сприяють формуванню моделі як єдиного цілісного проекту розвитку спорту. Мета дослідження – дослідити теоретичні та практичні аспекти європейської моделі сучасного управління спортом в країнах Євросоюзу. Завдання дослідження: 1) розкрити пірамідальну структуру європейського спорту; 2) визначити напрями формування моделі європейського спорту; 3) обґрунтувати підходи та принципи до формування моделі європейського спорту; 4) виявити пріоритети моделі європейського спорту у сучасному суспільстві. Постановка мети зумовила застосування наступних методів та прийомів. Для дослідження теоретичних і практичних аспектів європейської моделі сучасного управління спортом в країнах Євросоюзу використовуються наступні методи: 1) інституційні – для організації інститутів європейського виміру спорту та їх організації на рівні національної держави; 2) аксіологічні – для виміру цінностей європейського спорту та їх трансформації у спортивних організаціях; 3) структурно-функціональний – виявлення функцій лідерів спортивних організацій та їх реалізація для трансформації сучасного виміру спорту; 4) біхевіористський – виявлення поведінкових мотивів керівників спортивних керівників та їх взаємовідносини з підлеглими з метою організації зворотного зв’язку; 5) системний – упорядкування розрізнених спортивних організацій в єдине ціле, що створює систему. Доведено, що «європейський спорт» – це символічна, політична та наукова конструкція, яка дає практичні результати. Європейська спортивна активність (через спортивний рух), гармонізаційна робота європейських інституцій, транснаціональні спортивні обміни, циркуляція європейських професійних спортсменів і робота спортивних ЗМІ створили не лише спільноту європейської думки про спорт, але й певне бачення території Європи та її ментальної карти. Практичне значення дослідження у тому, що Європейський Союз сприяє просуванню питань європейського спорту з врахуванням його специфіки, структури, соціальної та освітньої функції.
Посилання
Bilohur Vlada, Andriukaitiene Regina & Makieshyna Yuliia. Educational policy in the sports field. during the COVID-19 pandemic: challenges, threats, development trends. Humanities studies. Запоріжжя : ЗНУ, 2021. Вип. 7 (84). С. 65–74.
Bilohur Vlada, Andriukaitiene Regina. Sports culture as a means of improving the integrity of sports personality: philosophicalcultural and anthropological analysis. Humanities studies. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 6 (83). С. 136–152.
Bilohur Vlada, Andriukaitiene Regina. Theoretical methodological sports reflection as a human dimension area of sports activity and possibilities of its humanization in the society. Humanities studies. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. Вип. 5 (82). С. 132–146.
Bilohur V. Formation of the innovative sports management concept in Ukraine. Humanities studies. Запоріжжя : ЗНУ, 2018. Вип. 1 (78). С. 27–38.
Lekavičius Tomas. Management of human resources in a sports organisation from the point of view of employees. Humanities studies. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. Вип. 5 (82). С. 147–159.
Bilohur V. Formation of the innovative sports management concept in Ukraine. Humanities Studies. 2019. Випуск 1 (78). С. 27–38.
Bilohur Vlada, Andriukaitiene Regina. Philosophy of sports as a substance basis for the development of personality and expression of the general essence of competition (Філософія спорту як субстанційна основа розвитку особистості і вираження родової сутності змагальності). Humanities studies. Запоріжжя : ЗНУ. 2020. Вип. 4 (81). С. 145–164.
Voronkova Valentyna, Cherep Alla, Nikitenko Vìtalina, Andriukaitiene Regina. Conceptualization of digital reality expertise in conditions of stochaic insurance: nonlinear methodology. Humanities Studies. 2019. Випуск 2 (79). С. 182–195.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Всі права на опубліковані статті належать авторам відповідно ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому авторами надається дозвіл на публікації статті в журналі "Humanities Studies". Автори мають право використовувати матеріал статті в будь-якому форматі на основі неексклюзивного поширення роботи за умов посилання на першоджерело, тобто публікацію в журналі "Humanities Studies".