ПАРАДИГМА ЦИФРОВОЇ ГУМАНІТАРИСТИКИ 2.0

Автор(и)

  • Валентина Григорівна Воронкова Інженерний навчально-науковий інститут ім. Ю. М. Потебні, Запорізький національний університет, Україна https://orcid.org/0000-0002-0719-1546
  • Юрій Олегович Каганов Запорізький національний університет, Україна http://orcid.org/0000-0001-6889-7377
  • Віталіна Олександрівна Нікітенко Інженерний навчально-науковий інститут ім. Ю. М. Потебні, Запорізький національний університет, Україна https://orcid.org/0000-0001-9588-7836
  • Геннадій Миколайович Васильчук Запорізький національний університет, Україна https://orcid.org/0000-0003-3023-6682

DOI:

https://doi.org/10.26661/hst-2022-13-90-02

Ключові слова:

наукова парадигма, цифрова гуманітаристика, гуманізм, комунікаційні технології, гуманітарна практика, гуманітарна допомога

Анотація

Актуальність аналізу парадигми цифрової гуманітаристики 2.0 викликає сьогодні велику зацікавленість з усіх сторін, так сьогодні з’явилася у поєднанні з комп’ютерними технологіями оригінальна інноваційна парадигма, яку влучно назвали Digital Humanitie. Центральним пунктом цього поєднання є зв’язок між гуманітарними науками та цифровими або комп’ютерними технологіями. Використання комп’ютерних технологій у своїх дослідженнях для дослідників гуманітарних чи соціальних наук не є чимось новим. Сьогодні зміни, викликані при викладанні гуманітарних наук новими комунікаційними технологіями, включаючи веб-форми медіа, технології, цифрові архіви, соціальні мережі, змішані реалії, хмарні обчислення, масштаби та охоплення яких настільки величезні, що їх можна виміряти, порівнюючи із друкованою революцією. Метою дослідження є системний аналіз філософських проблем наукового пізнання парадигми цифрових гуманітарних наук 2.0. Мета полягає в тому, щоб вийти з цих критичних позицій та зрозуміти природу відносин між гуманітарними науками та цифровими. В основі дослідження гіпотеза про те, що цифрові гуманітарні науки – це підходи до знань, які будують теорії, які спрямовані на пояснення та розуміння складності певних семіотичних об’єктів, що допомагають здійснити «цифрову» обробку семіотичних об’єктів. Ми сподіваємось показати, що HNs розгортаються у контексті між науковим підходом прагматичного впливу та науковим підходом герменевтичного впливу, пов’язаного з інтерпретацією, якої вимагає семіотичність об’єктів наукового дослідження. Завдання дослідження: 1) дати аналіз поняття «гуманізм» у контексті еволюції гуманітарного знання; 2) розкрити концепцію гуманітарних наук та її трансдисциплінарний характер; 3) охарактеризувати наукову концепцію гуманітарних наук: від теорії до практики; 4) дослідити прикладну роль цифрової гуманітаристики у контексті нової наукової парадигми. – сформувати модель цифрового міста як чинник креативного сталого розвитку. В основі дослідження – аксіологічний метод як метод пізнання цінностей цифрової гуманітаристики, метод системного аналізу і синтезу, націлений об’єднати розрізнену систему знань до єдиної цілісної наукової системи – теорії, метод Agile-методології, що аналізує систему принципів та підходів, в основі яких адаптаційні механізми пристосування людини до «суспільства знань», цифрового суспільства, яка використовує всю систему цифрової гуманітаристики для пізнання об’єктивної дійсності. Багатство та багатозначність понять «гуманітарні науки» та «гуманізм» роблять їх використання водночас складним і неминучим. Прикладне значення цифрової гуманітаристики у тому, що має прикладне значення, і часто використовується як гуманітарна місія допомозі населення, яке знаходиться у ситуації цифрової нерівності або живе у важкодступних регіонах планети, як потребують гуманітарної допомоги у контексті гуманітарних місій.

Посилання

Oksana Buhaychuk, Vitalina Nikitenko, Valentyna Voronkova, Regina Andriukaitiene, Myroslava Malysh.Iteraction of the digital person and society in the context of the philosophy of politics. Cuestiones Políticas, 2022. Volumen 40, Número 72.

Voronkova Valentina, Nikitenko Vitalina, Metelenko Natalya. AGILE-economy as a factor in improving the digital society. Baltic Journal of Economic Studies, Riga, Latvia : “Baltija Publishing”, 2022, Vol. 8. No. 2. P. 51–58.

Valentyna Voronkova, Vitalina Nikitenko, Vlada Bilohur, Roman Oleksenko, Taras Butchenko. The conceptualization of smart-philosophy as a post-modern project of non-linear pattern development of the XXI century. Cuestiones Políticas, Volumen 40, Número 73, 2022. Pp. 527–538.

Voronkova Valentyna, Kaganov Yuriy, & Metelenko Natalia. Conceptual basis of “the digital economy forsite model”: european experience. HUMANITIES STUDIES: Collection of Scientific Papers / ed. V. Voronkova. Zaporizhzhiа : Publishing house “Helvetica”, 2022. 10 (87). 9–19.

Voronkova Valentyna, Nikitenko Vitalina & Vasyl’chuk Gennadiy. European paradigm of socially responsible governance as conditions for exiting the COVID-19 pandemic crisis. Освітній дискурс: збірник наукових праць / гол ред. О. П. Кивлюк. Київ : ТОВ Науково-інформаційне агетство «Наука-технології-інформація». 2022. 39 (1–3). 26–36.

Kyrychenko Mykola. The impact of digital technologies on the development of human and social capital in the conditions of the digitalized society. Humanities Studies. 2019. 1 (78). Р. 108–129.

Nikitenko Vitalina. Evolution and further development of the real world in the conditions of technological changes in the context of socio-philosophical discourse. Humanities studies : зб. наук. пр. / Запоріз. нац. ун-т. Запоріжжя : ЗНУ. 2020. 4 (81). 60–73.

Nikitenko Vìtalina, Voronkova Valentyna, Oleksenko Roman. Andriukaitiene Regina, Liudmyla Holovii. Education as a factor of cognitive society development in the conditions of digital transformation. Revista de la Universidad del Zulia, Vol. 13, Núm. 38, 2022. Pp. 680–695.

Олтрейд Дагого. Нове мислення. Від Айнштейна до штучного інтелекту: наука і технології, що змінили світ / пер. з англ. І. Возняка. Харків : Віват, 2021. 368 с.

Oleksenko R., Bortnykov Y., Bilohur S., Rybalchenko N., & Natalia M. Transformations of the organizational and legal mechanism of the Ukrainian state policy in tourism and hospitality. Cuestiones políticas. 2021. 39 (70). 768–783.

Oleksenko R., Bilohur S., Rybalchenko N., Verkhovod I., & Harbar H. The ecological component of agrotourism development under the COVID-19 pandemic. Cuestiones políticas. 2021. 39 (69). 870–881.

Роуен Девід. Non-Bullshit Innovation. Радикальні ідеї від найпотужніших радикалів світу / пер з англ. Наталя Палій. Дніпро : «Баланс Бізнес Букс», 2021. 464 с.

Teslenko Tatyana & Zadoia Viacheslav. Breakthrough technologies as a factor of formation of information economy in the conditions of digitalization. Humanities studies: Collection of Scientific Papers. Zaporizhzhiа : Zaporizhzhia National University, 2021. 7 (84). P. 48–57.

Тесленко Т. В. Науково-епістемологічна еволюція понятійно-категоріального апарату філософії економіки як нового філософського знання. Humanities studies: Collection of Scientific Papers. Zaporizhzhiа : Zaporizhzhia National University, 2021. 4 (81). P. 126–144.

Rybalchenko N., Bilohur S., Oleksenko R., Voronkova V., & Verkhovod I. Clasterization tendences of Ukraine’s tourism sphere and way out of the COVID-19 pandemic crisis. Revista de la universidad del zulia. 2021. 60–75.

Punchenko Oleg, & Nikitenko Vitalina. Covid-19: person and society facing the challenges of global transformation. Humanities Studies. 2020. 4 (81). 74–91.

Cherep A., Voronkova V., Andriukaitiene R., & Nikitenko V. The concept of creative digital technologies in the tourism business in the conditions of digitalization. Humanities Studies. 2020. 5 (82). 196–209.

Cherep A., Voronkova V., & Cherep O. Humanocracy as a factor of improving human resources management in organizations. HUMANITIES STUDIES: Collection of Scientific Papers / ed. V. Voronkova. Zaporizhzhiа : Publishing house “Helvetica”. 2022. 10 (87). 134–141.

Cherep A., Voronkova V., & Androsova O. Transformational changes in organizational management and human resources in the digital age (трансформаційні зміни в організаційному управлінні та людськими ресурсами в digital ag). Baltic Journal of Economic Studies, 2022. 8 (3), 210–219.

Шваб Клаус. Четверта промислова революція, Формуючи четверту промислову революцію. Харків : Клуб сімейного дозвілля, 2019. 426 p.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-01-20

Номер

Розділ

СОЦІАЛЬНА ФІЛОСОФІЯ ТА ФІЛОСОФІЯ ІСТОРІЇ