КОНЦЕПЦІЯ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ЯК ЧИННИК ПІДТРИМКИ СТАЛОГО ЕКОЛОГІЧНОГО, СОЦІАЛЬНОГО ТА ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ
DOI:
https://doi.org/10.26661/hst-2022-12-89-16Ключові слова:
цифрова трансформація, екологічний, соціальний, економічний розвиток, цілі сталого розвиткуАнотація
Актуальність теми у тому, що сталий розвиток встановлено як пріоритет дії, а цифровізація впливає на сталий розвиток. Проте не тільки економічний розвиток, але й цифровізація також позитивно впливають на соціальний аспект, соціальне середовище. Відзначається, що культурні відмінності мають також великий вплив на формування концецпії сталого розвитку. У період пандемії COVID-19 цифровізація була прискорювачем подолання наслідків кризи для всіх суб’єктів економіки. Дебати навколо двох концепцій: цифровізації та сталого розвитку створюють нові підходи, які розглядає дана концепція з різних точок зору. цілей сталого розвитку та цифровій стійкості, що представляє використання технологій у звичайних бізнес-додатках для покращення середовища. Починаючи з 2018 року, нові розробки концепції ведуть до нових сфер досліджень, таких як соціальна стійкість, екологічні проблеми, такі як зміна клімату, різні цифрові технології та інновації. В останній період у центрі інтересу цифрова трансформація. Мета статті – теоретичні і практичні аспекти концепції цифрової трансформації як чинник підтримки сталого екологічного, соціального та економічного розвитку. Завдання дослідження: 1) проаналізувати цифровізацію як ефективний інструмент підтримки сталого екологічного, соціального та економічного розвитку; 2) розкрити цифровізацію як чинник досягнення цілей сталого розвитку; 3) сформувати концепцію цифрової трансформації як чинник підтримки сталого екологічного, соціального та економічного розвитку; 4) визначити практичні аспекти реалізації концепції цифрової трансформації як чинник підтримки сталого екологічного, соціального та економічного розвитку; 5) з’ясувати роль цифрових технологій у реалізації концепції сталого екологічного, соціального, економічного розвитку. У цьому контексті цифровізація вважається ефективним інструментом для підтримки сталого екологічного, соціального та економічного розвитку, яка має стати постійним прооцесом. Лише досягнення цієї характеристики збільшує внесок цифровізації у розвиток організації, підприємства регіону. Численні дослідження зосереджені на зв’язку між екологічними, соціальними та економічними аспектами сталого розвитку та цифрового сталого розвитку як способу, за допомогою якого цифровізація може бути використана для досягнення цілей сталого розвитку організації та суспільства. Важливе питання, яке дедалі частіше розглядають міжнародні, регіональні, а також державні та недержавні суб’єкти, полягає в тому, як цифрові технології можуть принципово допомогти нам реалізувати цілі сталого розвитку (ЦСР). Цифрова трансформація є багатовимірною, складною та повною викликів, які можуть відлякати навіть найдосвідченіших підприємців. Визначено 10 переваг концепції цифрової трансформації як чинника підтримки сталого екологічного, соціального та економічного розвитку.
Посилання
Andriukaitiene Regina, Voronkova V.Н., Kyvliuk O.P., Nikitenko V.A. Formation and development of smart society as high-minded, high-tech and high-intelligent community. Humanities Bulletin of Zaporizhzhe State Engineering Academy. 2017. Том 71. С. 17-25.
Бостром Нік. Суперінтелект. Стратегії і небезпеки розвитку розумних машин / пер з англ. Антон Ящук, Антоніна Ящук. Київ: Наш формат, 2020. 408 с.
Вайцзекер Е., Війкман А. Come On! Капіталізм, недалекоглядність, населення і руйнування планети. Доповідь Римському клубу / переклад з англ. Ю. Сірош; за наук. ред. В. Вовка, В. Бутка. К.: Саміт-Книга, 2019. 276 с.
Voronkova V., Nikitenko V., Oleksenko R. Problems solution of global urbanism in the context of cultural development, technology and the formation of creative class. Вирішення проблем глобального урбанізму в контексті розвитку культури, технологій та формування креативного класу. Zhytomyr Ivan Franko State University Journal. Philosophical Sciences. Житомир, 2020. Vol. 2 (88), P. 80-91.
Воронкова В.Г., Нікітенко В.О., Череп А.В., Череп О.Г. Європейська гуманістична візія в управлінні людським розвитком як основа досягнення прогресу. Modern trends in science and practice. Volume 1 : collective monograph / Compiled by V. Shpak; Chairman of the Editorial Board S. Tabachnikov. Sherman Oaks, California : GS Publishing Services, 2021. C. 24-30.
Гупта Суніл. Цифрова стратегія. Посібник із переосмислення бізнесу / пер. з англ. І. Ковалишеної. Київ: Вид-во КМ-БУКС, 2020. 320 с.
Діамандіс Пітер & Котлер Стівенс. Майбутнє ближче, ніж здається. Як технології змінюють бізнес, промисловість і наше життя / пер. з англ. Дмитро Кожедуб. Київ: Лабораторія, 2921. 320 с.
Діксон Патрік. Майбутнє (майже) всього. Як зміниться світ протягом наступних ста років / пер. з англ. І. Возняка. Харків: Віват, 2021. 432 с.
Келлі Кевін. Невідвортне. 12 технологій, що формують наше майбутнє / пер. з англ. Наталія Валевська. Київ : Наш формат, 2018. 304 с.
Kyrychenko M. The impact of globalization on the development of digital technologies and innovations in the conditions of the fourth industrial Revolution 4.0 // Humanities Studies. 2019. Випуск 2 (79). С. 39–52.
Kyrychenko, M., Nikitenko, V., Voronkova, V., Harbar, H., & Fursin, A.A The search for new forms of personal expression in the era of postmodernism. Amazonia Investiga, 2021. 10 (42), 248-254.
Мар’єнко В.Ю. Інформаційно-комунікаційні технології як чинник підвищення ефективності інноваційного потенціалу організації. Humanity Studies. 2021. № 9 (86). C. 154-167.
Мічіо Кайку. Фізика майбутнього. Як наука вплине на долю людства і змінить наше повсякденне життя у ХХ1 сторіччі. Львів: Літопис, 2017. 432.
Nikitenko V., Andriukaitiene R., Punchenko O. Formation of sustainable digital economical concept: challenges, threats, priorities // HUMANITIES STUDIES: Proceedings Scientific publications. Issue 1. Zaporizhzhiа: ZNU. 2019. 1 (78). Р. 139–152.
Nikitenko V. The impact of digitalization on value orientations changes in the modern digital society // Humanities Studies. 2019. Випуск 2 (79). С. 80–94.
Нікітенко В.О. Креативний клас як чинник удосконалення людського капіталу у контексті розвитку смартосвіти. Humanities studies: Collection of Scientific Papers. Zaporizhzhiа: Zaporizhzhia National University, 2021. 7 (84), P. 22-30.
Vitalina A. Nikitenko, Valentyna H. Voronkova, Regina Andriukaitiene, Roman I. Oleksenko. The crisis of the metaphysical foundations of human existence as a global problem of post-modernity and the ways of managerial solutions Propósitos y Representaciones Jan. 2021, Vol. 9, SPE (1), e928 ISSN 2307-7999 Special Number: Educational practices and teacher training e-ISSN 2310-4635
Олексенко Р. Формування концепції креативної особистості як фактор креативно-знаннєвої економіки в умовах викликів глобалізації // Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії. 2017. Випуск 71. С. 118–126.
Олтрейд Дагого. Нове мислення. Від Айнштейна до штучного інтелекту: наука і технології, що змінили світ / пер. з англ. І. Возняка. Харків: Віват, 2021. 368.
Тесленко Т. Пріоритет щастя над матеріалістичними ціностями ВВП в контексті філософії економіки (країна Бутан). Запоріжжя: ЗНУ. 2019. С. 168–170.
Tovarnichenko Vladimir. Pseudoscience and information security in smart – society. Humanities Studies. 2020. Випуск 1(78). С. 15-26.
Cherep A., Voronkova V., Muts L., Fursìn A. Information and innovation technologies as a factor of improving the efficiency of digital economy and business in the globalization 4.0.HUMANITIES STUDIES: Proceedings Scientific publications. 1. Zaporizhzhiа: ZNU. 2019. 1 (78). P. 169–180.
Cherep A., Voronkova V., Andriukaitiene R., Nikitenko V. The concept of creative digital technologies in the tourism business in the conditions of digitalization. Humanities Studies. 2020. Випуск 5(82). С. 196-209.
Череп А.В., Северина С.В. Антикризове управління як основа забезпечення життєдіяльності підприємства. Економічний простір. 2010. Вип. 37. С. 277-282.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Подаючи текст статті до редакції, автор погоджується з тим, що авторські права на статтю переходять до видавця, при умові, якщо стаття приймається до публікації. Авторські права включають ексклюзивні права на копіювання, розповсюдження і переклад статті.
Автор зобов’язаний:
- нести відповідальність за достовірність представленої інформації та оригінальність поданих матеріалів своєї роботи до друку;
- зберігати за собою всі авторські права і одночасно надавати збірнику наукових праць право першої публікації, що дозволяє розповсюджувати даний матеріал з підтвердженням авторства і первинності публікації у даному збірнику;
- відмова в публікації не обов’язково супроводжується роз’ясненням причини і не може вважатися негативним висновком відносно наукової і практичної цінності роботи.
Автори зберігають за собою авторські права на роботу і представляють збірнику наукових праць право першої публікації роботи, що дозволяє іншим розповсюджувати дану роботу з обов’язковим збереженням посилань на авторів оригінальної праці і оригінальну публікацію у даному збірнику.
Автори зберігають за собою право заключати окремі контрактні домовленості, що стосуються не-ексклюзивного розповсюдження версії роботи в опублікованому вигляді (наприклад, розміщення її в книгосховищі академії, публікацію в монографії), з посиланням на оригінальну публікацію в збірнику наукових праць.
Автори мають право розміщати їх роботу в мережі Інтернет (наприклад, в книгосховищі академії чи на персональному сайті) до і під часу розгляду її в даному збірнику наукових праць, так як це може привести до продуктивного обговорення її даним збірником і великої кількості посилань на дану роботу
