ТЕХНОЛОГІЯ ЧАТ-БОТ ЯК ЧИННИК КОМП’ЮТЕРНО-ПОСЕРЕДНИЦЬКОЇ КОМУНІКАЦІЇ ЦИФРОВОГО СУСПІЛЬСТВА

Автор(и)

  • Андрій Крупа Інженерний навчально-науковий інститут ім. Ю. М. Потебні Запорізького національного університету, Україна http://orcid.org/0000-0003-2746-6786

DOI:

https://doi.org/10.26661/hst-2022-12-89-15

Ключові слова:

чат-бот, бізнес-операції, взаємодія з клієнтами, цифрові платформи, комп’ютерно- посередницька комунікація, платформи для спілкування

Анотація

В статті розглядається технологія чат-бота як новий напрямок, який сьогодні є витребуваним у світі комп’ютерно-посередницької комунікації цифрового суспільства. Вона вимагає управління чат-ботами, формування злагодженої маркетингової, управлінської команди, професійного управління цією сферою. Метою дослідження є концептуалізація технології чат-ботів як чинників комп’ютерно-посередницької комунікації цифрового суспільства для ефективного управління даною сферою. Завдання дослідження: 1) проаналізувати чат-бот як соціальний феномен, що імітує людське спілкування за допомогою тексту чи голосу та допомагає автоматизувати завдання; 2) з’ясувати типологію чат-ботів, їх функції та механізми його формування; 3) розкрити взаємодію між людиною і чат-ботами; 4) обгрунтувати напрями удосконалення технологій чат-ботів, які можуть бути корисними для вашої компанії; 5) привести приклади найкращих способів використання технологій чат-ботів в окремих галузях. Методологія дослідження. У статті використано методи – системного аналізу і синтезу, аксіологічний, Agile-метод, які дозвоили проаналізувати новий феномен чат-ботів, що забезпечити розкритися сутності, характеристики, функцій, ролі чат-бот як чинник комп’ютерно-посередницької комунікації цифрового суспільства. При аналізі чат-ботів використано загальнофілософські методи – аналізу, синтезу, узагальнення, логічного та історичного, кроскультурного аналізу. Результат дослідження. З’ясовано чат-бот, який можна визначити як програмне забезпечення, яке приймає природну мову як вхідні дані та генерує їх, беручи участь у розмові. Чат-боти зі штучним інтелектом використовують штучний інтелект і технологію обробки природної мови (NLP), щоб розпізнавати структуру речень, інтерпретувати знання та вдосконалювати свою здатність відповідати на запитання. Живий чат – це тип системи чату, яка розміщена на веб-сторінці або у вашому мобільному додатку та працює як вікно споживача до вашої команди підтримки та контакт-центру. Потреба в чат-ботах розгалужується на всі галузі, включаючи виробництво (Індустрія 4.0), роздрібну торгівлю, логістику, послуги, так як технології включаються у бізнес-процеси організацій і викликають потребу у цифровій трансформації. Згідно з прогнозами Gartner на 2022 рік, до кінця цього року 70% білих комірців щоденно будуть взаємодіяти із чат-ботами та платформами для спілкування. Сотні тисяч компаній у всьому світі розробляють різноманітні форми чат-ботів, щоб покращити обслуговування клієнтів, для чого вони використовуються та яке програмне забезпечення чат-ботів, яке може бути найбільш корисним для вашої компанії. Чат-боти трансформують індустрію електронної комерції та дають продавцям змогу надавати кращий досвід покупок. Зараз чат-боти є важливою частиною бізнес-операцій, оптимізуючи як внутрішню взаємодію, так і взаємодію з клієнтами. Базові чат-боти використовують просту систему навігації на основі правил для вирішення запитів клієнтів. Більш складні системи покладаються на AI, Ml і NLP, щоб зрозуміти унікальний контекст клієнта та забезпечити ефективне вирішення. Організації можуть інтегрувати чат-боти зі своїми існуючими цифровими платформами та рішеннями контакт-центру, щоб надавати високоякісну підтримку великій кількості клієнтів.

Посилання

Voronkova Valentyna, Punchenko Oleg, Azhazha Marina. Globalization and global governance in the fourth industrial revolution (industry 4.0). Humanities Studies. 2020. Випуск 4(81). С. 182-200.

Крупа А.Г. Управління ІТ-інфраструктурою підприємства як чинник ефективності цифрового менеджменту. Збірник наукових праць студентів, аспірантів, докторантів і молодих вчених «Молода наука-2022» : у 5 т. / Запорізький національний університет. Запоріжжя : ЗНУ, 2022. Т.5. С. 59-60.

Крупа А.Г. Формування концепції цифрової політики європи як чинник стабільного розвитку. Стратегічні пріоритети розвитку підприємництва,торгівлі та біржової діяльності: матеріали ІIІ-ої Міжнародної науково-практичної конференції, Запоріжжя,11-12 травня 2022 року. Запоріжжя : НУ «Запорізька політехніка», 2022. С. 317-319.

Крупа А.Г. Машинне навчання і штучний інтелект як чинники удосконалення інформаційно-комп’ютерних технологій. Актуальні проблеми сучасної філософії та науки: виклики сьогодення: зб. наук. праць / редкол. М. А. Козловець, Л. В. Горохова, О. В. Чаплінська [та ін.]. Житомир: Видавничий центр ЖДУ імені Івана Франка, 2022. С. 99-102.

Крупа А.Г. Місце і роль чат-ботів у цифровому суспільстві. Економіко-правові та соціально-технічні напрями еволюції цифрового суспільства: матеріали міжнародної науково-практичної конференції: у 2 т. Том 2. Дніпро: Університет митної справи та фінансів, 2022. С. 443-445.

Крупа А.Г. Цифрова трансформація промисловості у країнах ЄС як чинник удосконалення суспільства INDUSTRY 4.0. XV Міжнародна науково-практична конференція «International scientific innovations in human life». 2022. C. 313-322.

Кук Тім. CEO, що вивів Apple на новий рівень / пер. з англ. Євгенія Кузнєцова. Київ : Наш формат, 2019. 296 с.

Лайкер Джефері К. Філософія Toyota. 14 принципів злагодженої команди / пер. з англ. Наталія Валевська. 3-є вид. Київ : Наш формат, 2019. 424 с. 20.

Мічіо Кайку. Фізика майбутнього / пер. з англ. Анжела Кам’янець. Львів: Літопис, 2017. 432 с. 21.

Макстон Грем, Рандерс Йорген. У пошуках добробуту. Керування економічним розвитком для зменшення безробіття, нерівності та змін клімату. Доповідь Римському клубу / пер. з англ. Катерина Гуменюк та Яна Сотник. Київ : Пабулум, 2017. 320 с.

Медоуз Донелла, Рандерс Йорген, Медоуз Денніс. Межі зростання. 30 років потому / за наук. ред. Віктора Вовка. Київ : Пабулум, 2018. 464 с.

Nikitenko Vitalina, Andriukaitiene Regina, Punchenko Oleg. Formation of sustainable digital economical concept: challenges, threats, priorities. Humanities Studies. 2019. Випуск 1(78). С. 140-153.

Олтрейд Дагого. Нове мислення. Від Айнштейна до штучного інтелекту: наука і технології, що змінили світ / пер. з англ. І. Возняка. Харків : Віват, 2021. 368 с.

Роуен Девід. Non-Bullshit Innovation. Радикальні ідеї від найпотужніших радикалів світу / пер з англ. Наталя Палій. Дніпро: «Баланс Бізнес Букс», 2021. 464 с.

Teslenko, Tatyana & Zadoia, Viacheslav. Breakthrough technologies as a factor of formation of information economy in the conditions of digitalization. Humanities studies: Collection of Scientific Papers. Zaporizhzhiа : Zaporizhzhia National University, 2021. 7 (84), P. 48-57.

Тесленко, Т. В. Науково-епістемологічна еволюція понятійно-категоріального апарату філософії економіки як нового філософського знання. Humanities studies: Collection of Scientific Papers. Zaporizhzhiа: Zaporizhzhia National University, 2021. 4 (81), P. 126-144.

Шваб Клаус. Четверта промислова революція, Формуючи четверту промислову революцію. Харків : Клуб сімейного дозвілля, 2019. 426 с.

Шарма Ручір. Передові країни. В очікуванні нового «економічного дива» / пер. з англ. Андрій Іщенко. Київ : Наш формат, 2018. 296 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-11-01

Номер

Розділ

ФІЛОСОФІЯ ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ